Останні новини

 

Великдень, Воскресіння Христове (цього року припадає на 12 квітня) – найвеличніше свято церковного календаря. Адже всі ми отримали надію на спасіння і життя вічне. Не меншого значення воно набуло і в народному календарі українців. Христинські традиції і обряди почасти переплелися з дохристиянськими, язичницькими.

Розрочинається свякування у церкві з обходом навколо храму і похованням плащаниці. Після чого священик тричі виголошує: «Христос Воскрес!», а парафіяни у відповідь: «Воістину Воскрес!».

Наажливіший етап святкувань – урочиста Літургія, після якої відбувається освячення великодніх страв.

Великодній кошик з паскою, крашанками, ковбасою, шинкою, салом, маслом, сиром, хроном... – дяка за те, що люди строго дотримувалися Великого посту. Тепер можуть ситно похарчуватися. Паска (хліб) – це радість, насолода, основа для життя. Важко без хліба...

Кладуть у великодній кошик і спечений солодкий хлібчик у вигляді баранця (ягнятка) – символ смиренності, любові до Іскса, визнання того, що Він є нашим Пастирем, пам’ятає і піклується про кожне ягнятко, особливо про те (людину), яке заблукало. Такі смаколики готували дітям. Адже Ісус Христос для них найщиріший Приятель. На образочках, книжкових малюнках-ілюстраціях Ісус Христос посміхається тільки до дітей.

Великодній кошик (він мав би бути круглої форми), наповнений «добром» , символізує єдність роду, дост аток.

Ще одна важлива деталь – відвідування кладовищ з молебнями, молитвами над могилами померлих. З ними також вітаються словами: «Христос Воскрес!». Згадування про спочилих предкі – лобра традиція, що сягає сивої давнини, вона глибоко вкорінилася у свідомості укранців.

Мало хто знає про великолній вогонь. Багаття запалювали неподалік церкви у ніч перед Великоднем. Воно згасало з початком відправи у храмі. Це нагадування про те, що озброєна сторожа біля Гробу Господнього стояла ще й зі смолоскипами, але так і не побачила, як Христос Воскрес.

Неодмінні атрибути Великодня – писанка, крашанка, яйце. З часів трипільської культури, яку успадкували українці, яйце символізувало будову Всесвіту, зародок, з якого почалося життя.

За апокрифічною легендою, Марія  Магдалина принесла імператору Тиберію червоні крашанки, начебто пофарбовані «кровію» Спасителя, щоби повідомити правителю: «Христос Воскрес!».

Добра українська традиція – не ходити в гості без дарунка. Тому на Великдень даруємо один одному писанки та крашанки, навіть кладемо їх на могили  померлих, сповіщаючи про Воскресіння Христове.

Великодні свята голі уявити без веснянок, гаївок, хороводів. Це не тільки вітання Воскреслому Ісусові, а й весні. Весною воскресає вся природа, тягнеться, пнеться до сонця (Ісус Христос і є наше сонце) кожна травинка, кожна билинка.

Церковні дзвони не замовкають протягом усіх Великодніх свят, щоб лихий знав: допоки вони дзвонять і люди пишуть писанки, йому не опанувати світом!

Тарас ЛЕХМАН

 

Останній четвер перед Великоднем – Страсний, Чистий. Цього року він припадає на 9 квітня.

У церквах відправляють останню у часі Великого посту Хресну дорогу. Після кожної стації священик «облачається» (перевдягається) в інший священичий одяг. Протягом усього Богослужіння парафіяни тримають у руках запалені свічки чи лампадки. Опісля з «живим вогнем» ідуть додому й обходять все помешкання. Свічку не гасять, допоки вона не догорить до невеличкого недопалка. Найчастіше ставлять її біля ікон. Полум’я страсної свічки має оберігати дім і господарів від усього лихого. Таку свічку ставлять біля людини, яка важко занедужала.

На Страсний четвер перестають писати писанки. Зате колись у печах випікали (або пекли) сіль, яка призначалася для великоднього кошика. Для її отримання: жменьку солі загортали  клаптик лляного полотна і клали на жар від дров. Вона також наділялася обереговою силою, захищала від «поганого ока» (вроків, зуречень).

Вважалося (але тільки не за церковними канонами), що у Чистий четвер хочуть сповідатися тільки найбільші грішники...

Народні прикмети:

-Яка погода у Страсний четвер – такою буде на Провідну неділю.

-Тиха погода – гарний Великдень.

Загалом, Страсний четвер – день тиші. Не можна гучно розмовляти, сваритися, лаятися, навіть гримнути на кота чи собаку.

Кажуь: «Якщо на Чистий четвер пташки не співають, то вони у смутку, бо Ісуса Христа ведуть на страту».

Тарас ЛЕХМАН

 

6 квітня – день вшанування Святого Методія (Мефодія), учителя слов’ян. Саме він з братом Кирилом й учнями створили слов’янську абетку, перекладали на слов’янську мову (за основу слугувала староболгарська мова) й переписували створеною абеткою церковні книги, насамперед Святе Письмо. Після тривалих дискусій Рим визнав, що ця мова й абетка мають право на існування й можуть використовуватися під час Богослужінь.

До цього часу богослужебні книги укладали й переписували латинською, грецькою та іудейською мовами, які були незрозумілі для переважної більшості слов’ян. Прийняття абетки Кирила і Мефодія згодом стало новим етапом й у розвитку української писемності.

Крім того, Кирила і Мефодія, як слов’янських апостолів, вшановують ще 11 травня.

За народним аграрним календарем вважали, що у день Методія варто розпочинати посів зернових культур, бо хліб добре вродить. Навіть, якщо випаде сніг (таке траплялося), то для посівів він не страшний, не зашкодить, навпаки, буде їх напувати вологою. Звичайно, за сприятливої погоди весняну сівбу могли розпочинати і раніше.

Народні прикмети:

-Краще тоді сіяти, коли хмарно.

-Повний місяць на небі – вранці сій, бо буде благо для сівби.

-У сухій землі хліб не вродить.

-Дощ надвечір перестане падати – погода покращиться, не барися зі сівбою.

-Пізній дощ, як пізній гість – часто заночує.

-Добрий ясний день на Методія – на погоже літо. (І навпаки).

-У ранньому квітні буває трохи зими, трохи літа, а весна посередині.

-Ожили жаби – ожила земля.

-Рано зацвіла калюжниця – буде тепло.

-У квітні гримить – у травні дощить.

-У квітні день ясний, а нічка темна – розбуяє все зелене.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

Дітей, вражених хворобою Боткіна (у народі – жовтячкою, жовтухою, жовківницею...), купали у теплих ваннах з додаванням сироватки – 3 л сироватки на 10 л води.

СОЛОДКІ КОРІНЦІ

При бронхіті дітям слід жувати свіжі, ретельно очищені від грунту корінці медунки. Не ковтати. На жаль, лікування належить до сезонних.

ГІРКЕ МОЛОКО

Від захворювання шлунка часто використовують чай з полину. Але дехто любить молоко. Готують аналогічно:

-1 чайну ложку засушеної подрібненої трави полину відварити у 200 мл молока. Перед вживанням процідити.

СПРИЧИНИТЬ ПОДРАЗНЕННЯ

При почервонінні горла (запалені) не можна пити гарячих чаїв, їсти гарячі страви, а лише літеплі. Протипоказані кислі й гіркі фрукти, ягоди. В іншому разі це може спричинити ще більше подразнення хворого горла.

РОЗТОПЛЕНИЙ ВІСК

Відчуваєте біль у колінах?.. Ревматизм, відкладення солей?..

-В окропі розтопити віск. Коли він трохи охолоне, прикладати до хворих колін. Процедуру приймати протягом 30 хвилин на ніч перед сном.

СТЕНОЗ АОРТИ

До важких серцево-судинних захворювань належить стеноз аорти. Один з народних засобів лікування:

-Змішати порівну засушені подрібнені квіти арніки і цвіт бузини. 1 столову ложку суміші залити окропом – 200 мл. Через 20 хвилин процідити. Випити малими ковтками протягом дня. Вживати тільки під час загострення недуги! Постійно радьтеся з лікарем!

ГУСТА КРОВ

Захворювання на тромбофлебіт:

-Пити чай з засушеного липового цвіту – 1 столова ложка на 200 мл окропу. Протягом дня спожити дві таких порції. Лікування особливо корисне взимку.

БОРЩ З КРОПИВИ

Щавель, навіть відварений, а особливо юшка з нього здатні різко підвищувати кислотність шлункового соку. А що, коли вона у вас і так доволі підвищена?.. Тому щавлевий борщ не для всіх. Натомість щавель можна замінити листям кропиви. Вона не зашкодить.

САЛАТ З ЛАТУКА

При гастриті:

-Частіше їжте салат з латука. Хоча б тричі на тиждень по 100 г. Можна приправити олією. На жаль, лікування належить до сезонних.

БОЛИТЬ ШИЯ

Запалення шийних м’язів спричиняє сильний біль, принаймні, чималий дискомфорт. Тоді:

-До 100 г вершкового масла додати 5 подрібнених на порошок лаврових листків. Розмішати і розтопити на водяній бані. Отриманою маззю натирати шию і закутувати товстим шерстяним шарфом. Процедуру приймати протягом ночі.

ЧОРНЕ НАСІННЯ НА ВАГУ ЗОЛОТА

Болять ясна, але не печуть:

-1 чайну ложку сухого насіння цибулі запарити окропом – 200 мл. Через 20 хвилин процідити. Теплим напаром полоскати ротову порожнину тричі на день.

АПЕТИТ Й ІМУНІТЕТ

Двічі на тиждень вранці натщесерце (за 20 хвилин до сніданку) випити 1 чайну ложку свіжого соку алое. Він покращує апетит і зміцнює імунітет.

Тарас ЛЕХМАН

 

5 квітня – Вербна неділя, одне з найважливіших християнських свят, шоста неділя Великого посту, яку завжди відзначаємо за тиждень до Великодня. Саме свято символізує Вхід Ісуса Христа до Єрусалиму.

Згідно з Євангелієм, Ісус Христос за кілька днів до своєї смерті в’їхав до Єрусалиму на молодому віслюку. (Ця тварина спокійна і працьовита, символізує смиренність). Мешканці міста зустрічали Ісуса Христа як Месію, кидаючи до його ніг пальмові гілки (знак поваги і шани). Усі вигукували: «Осанна!», що означає спасіння. Ця подія ознаменувала визнання Ісуса Христа як Царя Світу і Спасителя... А вже згодом ті ж мешканці вигукували: «Розіпни!».

Свято Вербної неділі до прийняття христинства на теренах сучасної України ще називалося Вербицею. Наші пращури-язичники шанували вербу за її чудодійність, з розквітлою вербою зустрічали весну. Вона замінила пальму. Адже невдовзі язичницькі традиції підлаштували під церковнийобряд.

Святкування Вербної (Квітної) неділі в Україні супроводжується багатьома обрядами, миряни дотримуються усталених звичаїв. Про деякі найголовніші з них...

У Вербну неділю християни ідуть до церкви, щоб освятити гілочки верби. З них навіть виготовляли своєрідні букети.

Після освячення легко торкаються один одного гілками і примовляють: «Не я б’ю, верба б’є. За тиждень – Великдень...». Вважається, що освячені вербові галузки мають захисну силу, приносять у дім добробут, здоров’я та щастя. Вона – оберіг. Її кладуть за ікони, або ставлять у вази з водою, щоб жовше була «живою», не засихала.

Вербна неділя є початком Страсного тижня – найважливішого період Великого посту, який завершується святом Воксресіння Христового, Великоднем. У цей день (як і в будь-якку неділю, велике свято) не можна без нагальних потреб займатися важкою фізичною працею, тим паче сваритися, допускати негативні думки, лиходіяти. Потрібно більше молитися.

Народна прикмета:

-Якщо у Вербну неділю гарна погода, то літо буде теплим і врожайним; дощ – на вологе літо.

Тарас ЛЕХМАН

Сторінка 1 із 224

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.