Останні новини

 

Попри зміни у церковному календарі, все ж 21 липня (тепер свято Симеона і Єзикеїла, а раніше – Прокопія) залишаються сталим днем для заготівлі кропу.

Заготовляли його не тільки як приправу до страв, а й з лікувальною метою. Відвари з насіння кропу допомагають від головного болю, при хворобах шлунка, печінки, нирок, «кропні» ванни, примочки виводять екзему.

За народним аграрним календарем, уже мала бути нажата хліба копа, або, навіть, сім кіп.

Народні прикмети:

-Багато кропу вродило – на сніжну зиму.

-Кріп рано сохне, жовтіє – буде рання осінь.

-До цього дня починає дозрівати ожина. Але якщо ягоди ще зеленкуваті, то зима прийде пізно.

-Грибників радують ранні тумани.

-Корови дають мало молока, хоч на луках трав вдосталь і вони не «вигоріли» на сонці – встановляться спекотні дні.

-Перед дощем у старого діда хребет болить…

-Серед спекотного дня відчутна вологість повітря і хилить на сон – випаде дощ.

Тарас ЛЕХМАН

 

20 липня (2 серпня) вшановують Святого пророка Іллю. У народі –Громовержця.

…Жнива – в активній фазі. Дорога кожна мить, щоб не втратити хліб. Але дехто з господарів на Іллі у полі не працював, щоб, мовляв, небесний пророк не розсердився і не спалив вогняними стрілами-блискавицями хліб.

Народні прикмети:

-Якщо на Іллі гроза, то дощ може падати сорок днів.

-Грозовий Ілля – завершення жнив можуть бути мокрими.

-Морока на Іллю Пророка, коли падає дощ, бо він не скоро припиниться.

За народними переказами, у цей день, але тільки під час грози з блискавицями, чаклуни вирізали ліщинову палицю. (Коли зненацька застає гроза, то ховаються якраз під ліщиною. У неї, як стверджують, блискавка не влучає). З цією палицею потрібно було відвідати сім Богослужінь у семи церквах і тричі окропити її йорданською і стрітенською водами (такі завжди зберігалися у запасі) при запаленій стрітенській свічці-громовиці. Тоді палиця набувала «чудодійної» сили і нею власник розганяв грозові хмари, відганяв стихію і блискавки. При цьому чаклуни виголошували певні замовляння, які строго тримали у таємниці. Передавали їх тільки своїм учням.

Щодо «чарівної» палиці, то існують й інші версії. Заради правди, таких побрехеньок доволі багато.

З пророком Іллею пов’язано чимало пересторог. Наприклад, вважали, якщо у свято Іллі влучить у хату блискавка і та загориться, то вогонь уже не приборкати. Адже проти небесної сили людина безсила…

Святий пророк Ілля має особливе шанування в Україні. На його честь освячено багато церков. Своїми функціями він витіснив (замінив) язичницького бога Перуна. (Це вже зі сфери давньої духовної культури українців).

З фенологічних спостережень: після Іллі добре збирати білі гриби і заготовляти ягоди ожини.

Тарас ЛЕХМАН

 

19 липня (1 серпня) – церковне свято преподобної Мокрини.

За фенологічним календарем, це – останній день літа. А сама Мокрина (ім’я асоціюється зі словом «мокра») натякає на наближення осінніх дощів. Селяни справді не хотіли, щоб у цей день падав дощ. Відтак, у землі будуть псуватися осінні овочі – картопля, морква, червоний буряк.., а далі рік буде голодним. А перед тим ще й доведеться жнивувати у дощову погоду. Тому молилися до Святої Мокрини, аби вона зберегла суху погоду.

Народні прикмети:

-Якщо цього дня мокро, значить так само буде мокрою осінь; а якщо сухо, то, відповідно, й осінь буде сухою.

-Цей день показує, якою буде погода протягом шести наступних тижнів.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

-Липень – місяць жнив, місяць-жниварник.

-Липень іде й косу та серп на плечах несе.

-З липнем приходять жнива.

-Кроти нарили багато кротовин – на дощову погоду.

-Великі кільця на сітках павутин – буде посилення вітру з можливим дощем.

-Конюшина опустила квіти додолу – на грозу.

-Парнота з вологим повітрям – на дощ.

-Липень збирає (заготовляє), а зима з’їдає.

-У липні в коморі пусто, та на полі густо.

-Зима спитає: скільки хліба у липні припас?

-З травневого листка липень зробить золотого колоска.

-Жати починаєш – тут уже не потанцюєш і не поспіваєш.

-Роса косу точить.

-Чайки скиглять перед дощем.

-Сови вночі бентежаться, голосно гугукають – вдень чекай погіршення погоди.

-Багато мурах – на суху й теплу днину.

-У липні змарнуєш годину, то й роком не здоженеш.

-Липень – краса, але трудися в поті чола!

-Липень – місяць хліба.

-Допоки зозуля кує – жати не починай.

-Качки і гуси хлюпочуться у воді – на затяжний дощ.

-Ясного ранку здалеку ліс сивіє, сіріє – перед зливою.

-Корови лягають на траву, не хочуть пастися – перед спекою.

-З колосся довго не спадає роса – погода погіршиться.

-Тихі зорі – добра погода.

-Липнева спека – небезпека; хліб може вигоріти.

-У липні достатньо іскри, щоб поле згоріло.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

 

15 липня – День Хрещення України-Русі й вшанування пам'яті Святого рівноапостольного князя Володимира Великого, хрестителя.

Згідно «Повісті минулих літ» правління князя Володимира припадає на 980-1015 роки. Але деякі з тогочасних джерел називають інші дати початку правління – 978 або 979 роки.

У внутрішній політиці адміністративні перетворення князя Володимира були спрямовані на централізацію князівства. Він усунув від влади місцевих удільних князів, а на їх місця призначив своїх синів. Система «племінних князівств» була зруйнована, а всі землі поділені на вісім адміністративних округів. Таким чином Володимир домігся зосередження влади в руках однієї князівської родини. Розуміючи, що без сильного вишкуленого війська Київська держава не зможе захищати свої кордони, князь провів реформи і в сфері оборони. Насамперед ліквідував військові об’єднання племен. Тепер землі роздавалися конкретним особам за умови військової служби.

Зовнішню політику князь спрямував на укріплення кордонів країни та покарання племен, які відмовилися підпорядковуватись Київській державі. Так Володимир Великий зумів підпорядкувати своїй владі в’ятичів, ятвягів, радимичів, хорватів та волжських  булгар. Міжнародна політика князя містила в собі й шлюбну дипломатію. Він сам укладав шлюби з іноземними принцесами й одружував своїх дітей з представниками європейських королівських сімей.

Найбільший вплив на розвиток Київської Русі мала релігійна реформа Великого князя. Усвідомлюючи, що держава, яка сповідує язичництво, не сприймається серйозно на європейській арені, він вирішив об’єднати все населення під знаменням однієї віри.

Князь Володимир Великий обирав майбутню релігію з декількох можливих варіантів: іслам, іудаїзм, християнство 9деякий час вагався – прийняти хрещення з Візантії чи з Риму?..). Та все ж вибрав саме християнство. Адже християнська спільнота була в Києві ще за часів Аскольда і Діра. Його бабуся княгиня Ольга також прийняла хрещення. До того ж, християнство ставило Київську Русь на один рівень з іншими європейськими країнами, де ця релігія вже давно стала державною.

Зробивши вибір, князь Володимир у 988 році прийняв хрещення з Візантії (це ще й мало чимале політичне і військове значення). Нова релігія стала обов’язковою для всього населення держави. На місцях старовинних язичницьких капищ почали будуватися християнські церкви.

Після Хрещення Русі правитель взявся за перетворення у сфері освіти, в державі почали створюватися школи. Перша з них – при Десятинній церкві в Києві, яку князь збудував власним коштом (віддав на будову десяту частину своїх статків). До Київської держави почали приїжджати грецькі монахи та науковці, які сприяли подальшому розвитку освіти та науки серед русичів.

Князь Володимир помер 1015 року й був похований поруч з дружиною Анною у тій же Десятинній церкві (Різдва Пресвятої Богородиці). Київська Русь за часи правління Володимира Великого вперше за всю історію держави стала на один рівень з розвиненими європейськими країнами.

Тарас ЛЕХМАН

Сторінка 1 із 177

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.