Грудень сповнений багатьма величними церковними святами, які ще й позначилися на народному календарі українців. До них належить і Непорочне Зачаття Святою Анною Пресвятої Богородиці (9 грудня).

Згідно народних традицій, у цей день вагітні жінки мали строго постити. Але таке марновірство сторого засуджує Церква. Навпаки, вони мають калорійно харчуватися, їсти багаті на вітаміни фрукти та овочі, щоб народити здорову дитину. Інша справа, коли жінка ревно молиться, щоб пологи були успішними, без ускладнень чи щоб завагітніти. Адже батьки Діви Марії тривалий час не мали дітей і вже зневірилися, що у них народиться немовлятко, бо були на схилі літ. Однак для Бога нема нічого неможливого.

Мисливці у цей день ретельно стежили за вовками, висліджували їх. Якщо сіроманці вже зібралися у зграї, то стали особливо небезпечними, можуть нападати не тільки на худобу, а й на людей. Лихо від них і диким звірям. У Карпатах на них починали влаштовувати масові полювання.

Народні прикмети:

-Іній на стіжках – вродить овес.

-Дощить – весна буде дощовою.

-Тихий і безвітряний день – на врожай садовини.

-Яка Анна – таким буде Новоріччя.

-Яка погода на Анни у першій половині дня – такою буде до кінця грудня.

-Туман – далі у грудні будуть часті відлиги.

-Мороз – далі зима буде холодною.

Тарас ЛЕХМАН

6 грудня – день Святого Миколая Чудотворця, архієпископа Мир Лікійських.

Він один з найбільш відомих і найулюбленіших святих достойників Христової Церкви, є взірцем людяності, добра і милосердя, знаний чудотворець, помічник нужденних, вбогих, хворих, моряків, подорожуючих, захисник під час лихої години, щирий приятель дітей.

Його ім’я з грецької перекладається, як «переможець народів». І це справді так! Адже з того часу, як Святий Миколай жив у далекому ІІІ – у першій чверті IV століття та й донині – пам’ять про його добрі й богоугодні справи живе поміж різних народів,крізь віки дарує натхненняі надію всім християнам. Наче по вервичці він спускається з Небес, щоб прийти на допомогу кожному, хто щиро увірував у нього.

На українську землю шанування Святого Миколая прийшло у Х столітті, з прийняттям і поширенням християнства. Цей Чудотворець дуже полюбився нашому народові, і з часом день його вшанування у грудні став одним з найулюбленіших зимових свят з подарунками, солодощами, гостинами, дитячими забавами. У цей день повелася добра традиція дарувати подарунки один одному, виявляти увагу і турботу до ближнього.

Нехай святитель Миколай завжди допомагає нам у добрих справах!

У народі кажуть:

-Холодний Микола – холодне Різдво Христове.

-На Миколи відлига – не чекай міцного морозу на Різдво.

-Микола на білих конях приїде, а Ганка сяде у санки.

-Микола любить мороз і білих коней.

-Вітер зі сходу – на мороз; північно-західний – на снігопад.

Тарас ЛЕХМАН

5 грудня – вшановують Саву Освяченого, пустельника, наставника монахів. Помер у глибокій старості 532 року.

За українською народною традицією, у цей день вельми дотепно «вшановували» всіх чоловіків, називали їх Савами і вважали іменинниками. Але їм було не до святкувань іменин. Бо цей день вважався ще й жіночим, як і попередній у свято Варвари. Отож на Сави чоловіки змушені були виконувати всю роботу по господарству – і свою, і жіночу. Жінки тим часом кепкували на ними, додавали клопотів, не пускали до корчми. А самі могли провести кілька годин у корчмі (і це попри Різдвяний піст), де справляли «похорон» Сави і «поминки» за ним. Українці ж мастаки на дошкульний гумор!..

Жартували:

-Сава вмер.

-А коли?

-У четвер.

-А чого помер?

-Бо дурний був. До церкви не ходив, горілку пив, жінку бив...

Або таке:

-Як справи у нашого Сави?

-Краще не питай, бо кепські справи у нашого Сави...

Є й чимало інших варіантів.

І тільки пізно увечері жінки накривали чоловікам багатий стіл, щедро частували, але не полишали кепкувати над ними. Чоловіки змушені були мовчати, коритися та лишень посміхатися. Так велить народна традиція!

У таких дійствах брали участь тільки заміжні жінки. Цуралися їх вдови, особливо ті, у яких недавно померли чоловіки, і дівчата на виданні, «щоб не накликати лиху долю».

Народні прикмети:

-Який Сава – такий Микола.

-Якщо Сава замостить, то Микола загвоздить. (Ідеться про товсту кригу на водоймах).

-Сава закалить – Микола закує.

Тарас ЛЕХМАН

-Снігурі біля вікна – буде холодна зима.

-Зима снігова – на добрі жнива.

-Зима була білою – весна буде красною.

-Взимку потрібно снігу і морозу, а весною дощу і тепла.

-Грудневі морози з глибоким снігом – на майбутній врожай добрі прогнози.

-Взимку тепло шубу одягай і валянки взувай.

-Сніг вкриває землю рівно – на помірну весну; хвилями, копами – весна буде вітряна.

-У грудні студить – у червні припікає.

-Лід тріщить – на відлигу.

-Сніг мокрий – похолодань не буде.

-Випаде сніг – ведмідь спати ляже.

-Взимку не було снігу, а лише морози – весною доведеться пересівати озимину.

-Перший сніг – не санний шлях.

-І зима не страшна, якщо в печі потріскують дрова.

-Вогонь у печі з червоними язиками – на мороз.

-Дрова ледь тліють – буде відлига.

-Грудень – не найхолодніший місяць року, але підступний.

-Шишкарі метушаться, стрибають з гілки на гілку – до похолодань.

-Зима завжди скупиться на барви.

-Взимку голодному зайцю ні вдень, ні вночі не спиться.

-Де заячий слід на снігу, там і лисячий.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН