У листопаді 1917 року Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку. Питання про національний (вважайте — державний!) герб постало з усією гостротою...
Тоді ж з ініціативи Генерального секретаріату народної освіти в Києві відбулася спеціальна нарада, в якій взяли участь знавці українського національного мистецтва, старовини, геральдисти (зокрема гербознавці). На ній пропонувалися такі символи майбутнього герба України: Архангел Михаїл; козак з самопалом; золоті зорі на синьому тлі (30 зірок за кількістю історичних земель України - серед них і ті, що тепер належать Росії, Угорщині, Польщі, Словаччині, Румунії, Білорусі); золота літера «У» (Україна, або УНР - Українська Народна Республіка) також на синьому тлі; золотий плуг на синьому полі, як символ творчої, мирної праці в Україні; інший варіант - плуг на щиті, але так чи інакше він нагадував тризуб.
І ось така доволі цікава пропозиція: жінка з серпом з одного боку, робітник з молотом з іншого. Знаряддя праці наперехрест... Ой, як тут не крути, не верти, але виходить тризуб навіть з серпа і молота. Так-так! Він афішувався на червоному радянському прапорі. Тодішнє керівництво й само цього не підозрювало. Принагідно скажемо: радянський символ серп і молот був затверджений у Росії лише наприкінці 1918 року (через рік після УНР).
Оскільки питання залишалося доволі дискусійним, то Михайло Грушевський виступив на сторінках тогочасної періодики й аргументовано, спираючись на традиції не тільки української, а й світової геральдики, заявив, щоб гербом України може бути тільки Тризуб!
