26 жовтня – свято мученика Димитрія Солунського (Дмитра). Перша субота перед ним – Вселенська поминальна. У народі вона має безліч назв – Дмитрова, Переддмитрова, Заупокійна Дмитрова, Велика, Задушна, Дідова, Осінні діди... І за церковною, і за народною традиціями, вона належить до важливих поминальних днів, коли згадують (поминають) навіть невідомих покійників, але похованих за християнським обрядом.

Померлих родичів поминають насамперед молитвою у церкві, потім на кладовищі І, нарешті, вдома за обідом. Роблять це у тісному сімейному колі, гостей не запрошують і в гості не ходять,  бо у кожній родині є померлі.

На Волинському Поліссі, зокрема Рівненщині, колись побутував звичай, який докладно описав Михайло Грушевський у «Матеріалах до етнології»: «Хазайув наготує найбільше страв, які люблять діди. Обід буває пізніше, ніж звичайно, або надвечір. За обідом з кожної страви по ложці одкладають в окрему посудину, яку з ложками ставлять на ніч на покуть. Тут ще в посудині ставлять воду і вішають рушник, щоб уночі душечки померлих помились і пообідали». Серед поминальних страв мали бути коливо й узвар.

Вірили, що в цю ніч на цвинтарі можна побачити тіні померлих, як вони встають з гробів і розходяться по хатах своїх родичів.

Тарас ЛЕХМАН

 

-Восени усього вдосталь на столі.

-Осінь приносить достатки.

-Верба журиться, коли осінь хмуриться.

-Перший осінній мороз – зима ще не страшна, бо неодмінно буде відлига.

-Скільки листя не прибирай, а жовтень все одно потрусить.

-Рясний ранній листопад – на ранню зиму.

-Листя починає активно опадати тільки після перших морозів.

-Журавлі полетіли у вирій – після них випаде перших щільний сніг.

-Безцінна осінь, коли врожаю вдосталь. Цінуй те, що зібрав.

-Восени пізно впадають в зимову сплячку їжаки – ще потішимось теплом.

-Захід сонця у хмарах – до дощу.

-Горобці збираються у табунці, бо відчувають похолодання.

-Галки скубляться – на негоду.

-Вітер котить сухе листя по землі – погода погіршиться.

-Якщо ще бджоли літають, то тепло відчувають.

-Грім серед ясного неба не нажене зливи; очікуй зливи, коли гримить уночі.

-Увечері айстри і чорнобривці духмяно пахнуть – перед дощем.

-Дерева часто вкриваються інеєм – до тривалої зими.

-Перелітні птахи летять низько – очікуй похолодань.

-Зима доти не прийте, допоки восени з вишень листя не спаде.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

17 жовтня – свято старозавітнього пророка Осії.

До цього дня дбайливий господар мав наладнати сани на зиму, бо «як на Осії зима заляже, то скоро не відступить». Недарма мовиться: «Готуй сани влітку, а воза взимку». Також приповідали: «На Осії прощайся з колесом і віссю, а кланяйся полозам». Звісно, тут дещо перебільшено, але все має бути напоготові.

За фенологічними спостереженнями, на Осіє ліс лисіє, тобто настає пора активного опадання листя з дерев і кущів.

Народні прикмети:

-Осія тепло вкрав – на холодний січень.

-На Осії північно-західний вітер і сніг з дощем – опади посиляться.

-На Осії теплий день – така погода протримається до кінця жовтня.

-Чим більше багряного листу – тим раніше очікуй падолисту.

-Мокрий, «гнилий» день – у листопаді багато болота.

-На Осії ні колесом, ні полозом не проїхати по дорогах – зима буде перемінною.

-На Осії мороз – очікуй десяти холодних днів.

-Якщо Осія осінь забрав, то вже не поверне.

-На Осії снігова крупа сіє – будуть часті снігопади.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

15 жовтня – свято Євтимія Нового. (У народі – Євфимія, Єфима, Юхима). Він вів строге монаше життя на горі Атос. Біля Солун заснував монастир. Помер 886 року у глибокій старості.

З цього дня пасічники готували бджіл до зимівлі. Годували сиропом. Переносили вулики в омшаники, утеплювали їх. Дякували бджолам за мед. Аби бджоли благополучно перезимували, кропили вулики свяченою водою. Частку грошей, одержаних від реалізації меду, жертвували на церкву, на допомогу бідним.

Євтимія називали «болотником». У його свято часто розкисають дороги і грузнуть у болоті ноги.

Народні прикмети:

-Якщо на Юхима почнеться моква, то аж до морозів буде тривати.

-Сніг ляже на замерзлу землю – бути скорій зимі; ляже на болото – зима затримається.

-Якщо побачив комара, то зима ще не страшна.

-Тепла осінь ще триває, то зима буде холодною.

-Граки відлетіли – про зиму нагадали.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

5 жовтня – свято мучениці Харитини, яку стратили у ІІІ столітті за Христову віру.

У народі її називають Ткалею, рідше Ткачихою і вважають покровителькою ремісниць, які займаються ткацтвом. Маленьких дівчаток пестливо звуть Христями. Прискіпливих жінок «поза очі» називали Харитинами з характером.

Характерно, що з цього дня на Поліссі починали ткати лляне і конопляне полотно, килими, наліжники... Бігали і стукали човники на ткацьких верстатах, «пливли» з боку у бік. Починали працю ввечері при світлі каганця, коли впоралися з повсякденною роботою по господарству. Маленькі дівчатка лише спостерігали за магічним дійством матерів, а старші донечки, що вже на виданні, працювали нарівні з матерями. Адже кожна юнка мала наткати собі полотна на посаг, пошити і вишити сорочку нареченому, старостам рушники.

У цей час чоловікам заборонялося спостерігати за жіночою працею, щоби «не зурочити». Зрештою, у них і своїх клопотів було вдосталь.

...Збирали і льон і коноплі, обробляли їх також виключно жінки.

На жаль, побутувало марновірство: не брали і не купували полотна у вдовиці.

Народні прикмети:

-Як на Харитини зима заляже, то протримається до половини березня.

-Тепло на Харитини – теплою буде перша половина зими.

-Журавлі у вирій – зима на поріг.

-Сильний вітер – завірюха взимку.

-Галасливе вороння – на похолодання.

-Зима доти не прийде, поки білка не утеплить гніздо, а заєць не змінить шубу.

Тарас ЛЕХМАН

Сторінка 1 із 232

Тарас Лехман, Самуляк Іван і компанія. Всі права захищені.

Please publish modules in offcanvas position.

hacked by trenggalek6etar