Останні новини
25 березня 2024
24 березня 2024

 

2 лютого – свято Євтимія Великого, преподобного отця, видатного проповідника, наставника чернечої молоді, засновника монастирів.

Народні прикмети:

- Опівдні на Євтимія сонце – до ранньої весни.

- Якщо на Євтимія похмуро і посеред дня розгуляється завірюха – довго буде хуртовинна погода.

- Мороз на Євтимія – до кінця лютого буде холодно.

- Синиці і горобці не поспішають вилазити з нічних схованок (з-під стріхи, широких ялинових гілок-лап…) – холодна погода встановиться надовго.

- Сорока скрегоче – багато снігу хоче; ще довго протримається сніжна погода. Але це благо для озимих посівів.

- Гуси і качки «пруться» в ополонку, купаються з насолодою – на тривалий період встановиться відлига, буде потепління.

З дня Євтимія селянин визначав хід майбутньої весняної сівби. Тому, якщо цей день теплий, то весняна сівба буде ранньою; холодний – з посівом не поспішай, бо можуть вдарити морози на посіви.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

Хоч тепер, за оновленим церковним календарем, свято Стрітення Господнього ми відзначаємо 2 лютого, але для народного фенологічного календаря українців більше пасує «стара» дата – 15 лютого. Фенологічний календар, як правило, не змінити. Адже у ньому йдеться не про церковні свята,а,насамперед, про природні явища, зокрема зміни пір року. У даному разі – про завершення зими і прихід весни. У Природи свої порядки! Тому в народній уяві на Стрітення Зими і Весна (Літо) зустрічаються.

Колись у ніч на Стрітення господар насипав у полумисок пшеницю і ставив його на порозі хати. Вранці перевіряв: якщо пшениця вкрилася вологою, відсиріла, то буде рання весна, а, відтак, - рання сівба; пшениця «суха» - весна запізниться.

Народні прикмети:

Якщо під вечір на Стрітення потепліло, то весна і літо перемогли.

На Стрітення відлига і капає зі стріхи – не буде врожаю хліба.

На Стрітення мітель дорого перемітає – не буде корму.

Відлига на Стрітення ще поверне зиму; мороз на Стрітення прискорить прихід весни.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

-Малий лютий, та дошкульний.

-Лютий – криві дороги. То заметілі, то підступні відлиги, то вкрита панцером (морозом) земля.

-Коли лютий не студений, то березень про це погано думає…

-Січень, Пилипе, снігом сипле; лютий, Миколо, голками коле; березень, Андрію, то дощем, то снігом сіє.

-Сніг у лютому – перевертень.

-Сніг – рідний брат річок і грунтових вод.

-Лютий зиму видуває, а березень ламає.

-У лютому міцні криги – до пізньої весни.

-У лютому стрімку потоки – перші весни кроки.

-Лютий один бік ведмедю студить, а другий гріє.

-Добрий лютий зі снігом, а квітень добрий з теплом.

-У лютому ні саньми проїхати, ні колесом прокотити.

-У середині лютого горобці купаються у калюжах – зима ще повернеться.

-Лютий і зиму не відпускає, і весну на поріг не пускає.

-Лютий – місяць  семи погід…

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

30 січня, за оновленим церковним календарем, вшановують Трьох Святих Отців й Учителів Церкви Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого.

Як підказують багатовікові народні синоптичні та фенологічні спостереження, цього дня (ідеться насамперед про дату) часто бувають три погоди, тобто, вона може змінюватися тричі на день. Вважалося найдошкульнішим, коли 30 січня дме сильний вітер і постійно змінює свій напрямок. Адже тоді він  вимітає сніг з поля, з озимих посівів. Більше того, він може бешкетувати кілька днів поспіль. Аби затримати сніг, селяни заздалегідь, ще з початком зими, ставили у полях, зокрема по їх краях (межах), дерев’яні щити, плетені з верболозу плати, які називали «загатами», «загородами».

У давнину сильні зимові вітри мали прозвисько «лиходії». А були й такі, що зривали з хат солом’яні стріхи, валили на землю стіжки кукурудзи, повсюди розносили з копиць сіно, солому… Небезпечно було ходити у ліс, бо падали на голови не тільки гілки, а й дерева… Аби спинити вітрів-лиходіїв, запалювали страсні свічки, які святили у Чистий четвер перед Великоднем, або стрітенські свічки-громниці.

У народній уяві навіть постав казковий образ зимового Вітра-Лиходія – дідугана з довгим білим волоссям, довгими білими густими бровами, з довгими білими вусами і бородою, з великим ротом. Він одразу на всі чотири сторони світу. Щоб задобрити старого, йому навіть окремо готували кутю, і не тільки в часі Різдвяних свят…

Народні прикмети:

- У цей день мороз відлизі поступається – земля (природа) до весни наближається.

- Сильні вітри та ще й з мокрим снігом – до грозового літа.

- Вихор зі снігом надовго візьме землю у білий полон.

Червоний місяць при вітрі – стихія продовжиться.

 

 

 

 

Для багатьох зима «безбарвна», «монотонна», Білий та чорний кольори. Білий колір – це сніг. Чорний – це земля, яка не вкрилася снігом, або сніг розтанув і оголив її, чорні стовбури дерев, чорні ворони, що сновигають у пошуках їжі. Нехай ще додасться срібно-кришталевий іній. Похмурого дня з’явиться сірий колір. Сіре небо. Здалеку сосновий чи ялиновий ліс (а його верхівка, насправді, завжди зелена) набуває сірого кольору; будинки з білої чи червоної цегли (як умісті, так і в селі) чомусь також стають сірого кольору. Сніг, сніг, який тане під часі відлиги, також стає сірим, а то й почорнілим. На червоні кетяги калини, горобини, що залишилися на кущах ще з осені, не звертають уваги. Песимістам не скрасять пейзаж навіть червоногруді снігурі, жовтогруді синички, синьокрилі сойки…

Справді, все залежить від настрою людини, яка не хоче бачити, шукати яскравого, веселого «у сірій похмурій буденності».

…Та ні! За сонячної погоди і міцного морозу суцільний білий килим снігу відразу перетворюється на дрібні скельця сніжинок, які сяють тисячами барв. Яскраво світить жовто-червоне сонце. Хоч і не гріє, але додає веселого настрою. Усі ці видозміни кольорів можуть підказати погоду, принаймні, на найближчий період. Полишіть погані думки і поспостерігайте за довкіллям.

Про день Перенесення молей Святого Івана Золотоуста у народі кажуть:-

- На Зимового Золотоуста сніг іскриться і міцний мороз – холодна погода буде довго володарювати.

- Золотоуст сяє, сонцем грає і тисячі різнобарвних іскринок на снігу – на міцні морози.

- Сірий, похмурий день – на тривалу відлигу.

- Ворони сіли на снігу – буде потепління; якщо намагаються сховатися у сніг – буде похолодання.

За народною традицією, колись у свято Зимового Івана Золотоуста їли… квашену капусту. Потрібна страва! Корисна для здоров’я особливо взимку, коли організму бракує вітамінів!..

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.