Останні новини
25 березня 2024
24 березня 2024

 

21 лютого вшановують святих отців Христової Церкви Тимотея Символьського, Євстатія та Захарія.

В українській народній традиції з давніх часів цього дня відзначали «Іменини серпа». Чому так повелося – дослідники і тепер не можуть достеменно розтлумачити. І навіть те, що Захарія (Захара) називають Серповидцем…

Щоправда, побутувала апокрифічна легенда, згідно якої праведний Захарій начебто побачив у небі згорток пергаменту у вигляді серпа. Він дивним чином прочитав послання, не торкаючись пергаменту. Та і не міг торкнутися, адже пергамент повиснув високо у небі. Виявляється, що у тексті було нагадування про людські гріхи, необхідність їх позбутися, молитися, гострити серпи і готуватися до жнив. Тільки-от до яких жнив?.. За гріхи рано чи пізно будемо відповідати перед Всевишнім; а хліборобська праця – це як молитва, вона потребує миру. В апокрифі не знайдемо жодної відповіді на ці питання. Захарів не видав таємниць.

Ця апокрифічна легенда явно літературного походження, але з плином часу таки знайшла відображення і в народному фольклорі, віруваннях, зокрема, на Північній Україні…

Колись прадіди говорили: «Не обріжеш вчасно кривого серпа – не зжати у полі сніпка». От і лунали цього дня дзвони у у селянських дворах, господарі точили серпи.

«Не в кожного Панкрата хата хлібом багата», але вже заздалегідь ретельно готувалися до весняної сівби і майбутніх жнив з вірою і надією на щедрий врожай.

Приповідали: «Серп тоді добре гострити, коли на небі місяць серпом». Утім, Іменини серпа не завжди співпадали з появою на небі «рогатого» місяця.

Народні прикмети:

-На Захарія поступається зима – буде ранні сівба.

-Ясний схід сонця – до доброї весни на сівбу.

-Якщо цього дня погода каламутна – не очікуй ранньої весняної сівби.

 

 

 

20 лютого – день вшанування преподобного Лева (Льва) Катанського. Він жив у VIII столітті. Помер 780 року. Служив єпископом міста Катанія в Сицилії.

З цим днем у побуті українців пов’язане дивне вірування. Якщо хвора людина у ніч на Лева (Льва) побачила зірку, яка падає з неба, то вважалося, що помре у цьому ж році. У недолугу прикмети вірили настільки, що, замість того, аби надати людині моральну підтримку, розрадити добрим словом, приходили до хворого прощатися, як до приреченого. Були впевнені, що це впала зірка хворого і невдовзі забере його душу. Адже у кожної людини є своя зірка. Тільки-от, спробуй відшукати її на небі…

Можливо, це вірування виникло на основі асоціації прізвища Катанський, яке нагадує дієслово – котитися. Ось і народилися прикмета та повір’я про зірку, яка котиться (падає) з неба.

Є й легенда про походження зірок на небі і причину їх падінь. Згідно неї, зірки – це небесні Божі свічки. Дияволові також кортить, щоб і його свічки горіли на небосхилі. Ангел, який пильнує за Божими свічками, як тільки відвернеться на мить, лиходій відразу ставить свою свічку. Однак Ангел все одно побачить справи нечиситого і скине його свічку-зірку з неба. Тому так й тлумачать люди, чому падають зірки неба…

 

 

 

19 лютого вшановують Святого Архипа, одного з 70-ти Христових учнів, єпископа Колосів у Малій Азії, мученика за Христову віру. Він загинув від рук язичників у І столітті (після 65 року). У народі цей день називають – Білого Архипа. І не тільки тому, що зима ще не відступає, може випасти сніг, кущі та дерева посріблить іній… Річ у тім, що церковний календар протягом року, у різні місяці згадує ще кількох достойників на ім’я Архип. Отож, є Весняний, Осінній… Архипи.

Народні прикмети:

-У цей день зима ще може принести лиха, буде міцний мороз. Зате весна прийде рано.

-Якщо яскраво світить сонце, капає зі стріх вода – на щедрий медозбір.

-Мерехтять багряні зорі – на посилення вітру; яскраво і чисто світять – на мороз.

-Мокрий сніг на Архипа – до врожаю озимини.

-Зайці ховаються у стіжках соломи (залазять під стіжки), які залишилися на полі, - бояться, що вуха відмерзнуть. Буде мороз.

-Наприкінці лютого вранці на зорі почули токування глухарів – це вони ранню весну закликають. (так само про тетеруків).

-Куріпки не лізуть під сніг (не ховаються у снігу) – на потепління.

 

 

-У лютому вдень сонечко сміється, а вночі мороз пече.

-Лютий на погоду брехунець…

-Не жди «правильної» погоди у лютому.

-У лютого два сини – мороз і сонце.

-У лютого два обличчя.

-Лютневі заметілі – хліб буде при ділі!

-У лютого тепла посмішка з морозом.

-У лютому морози – у серпні спека; у лютому мокрий сніг, часті дощі, відлиги – на мокрий серпень.

-Скільки у лютому сніжних днів – стільки у серпні дощів.

-Непередбачуваний лютий: слово дав і слово забрав.

-Тріщать дерева – мороз посилиться.

-Якщо наприкінці лютого зацвіли підсніжники – поворот на весну.

-Якщо сонце у тумані і почалася завірюха – у далеку дорогу краще не вирушати.

-У лютому як вночі не замете, то вдень намете.

-Тихий лютий – тихий початок весни; бурхливий лютий, з вітрами та заметілями – бурхлива весна.

-Весна прийде у лютому, то й літо рано настане.

-Лютий здатний псувати дороги і погоду.

-У лютому дерева довго перебувають у сніговому полоні – ранньої весни не чекай.

-У лютому часто випадає пороша – зима ще буде хороша.

-Лютий – місяць куций, зате злісний.

-Вже у лютому думай про весну (готуйся до польових робіт).

-Лютий снігом трусить, але на весну чекай.

-Не буде весни без лютого.

-Як лютий мине, то і весна прийде.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

 

За східним церковним календарем  тільки у високосний рік, тобто, 29 лютого (раз на чотири роки) вшановують Святого Касіяна (у народі – Касяна). Тепер, за оновленим церковним календарем, його день припадає 16 лютого. Та все ж існує і народний календар…

Високосний рік чомусь вважають нещасливим, бо, мовляв, він на день довше триває. Не поспішайте лічити дні і роки. Вони і так швидкоплинні. Дякуйте Богу за кожну прожиту мить!

Вірили, що на Касяна не можна виходити з хати, ступити кроку за поріг, особливо до схід сонця, бо буде біда. А принесе її ніхто інший, як сам Касян, навіть у блуд введе, занапастить людину.

Злиться Касян і тому, що з чортами всю ніч б’ється, а йому ніхто не допомагає. Ось тому він такий лютий на людей, дивиться на всіх злим касяновим оком…

У народі кажуть:

Касян злиться, бо мало згадують про нього. Святого Миколая вшановують двічі на рік, а його (Касяна) лише раз на чотири роки.

Касян лютує – весну призупинить.

Сердитий Касян накоїть лиха! (Ідеться про погоду).

На Касяна холодно, мороз, снігу багато – весна по дорозі загрузне. (Буде пізньою).

Якщо до дня Касяна були міцні морози, глибокі сніги, а на його іменини враз настала тепла (як для тієї пори року) погода, то тоді, вважайте, Касян зиму перекреслив, зламав їй роги і не пустить на пороги.

Якщо Касян погодою не злиться, то весна не забариться.

Тепло на Касяна – весна рання.

Добрий, лагідний, теплий Касян віщує теплу весну і погоже літо.

Тарас ЛЕХМАН.

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.