Останні новини

 

Цьогоріч Великий (Передвеликодній, Великодній) піст розпочинається 23 лютого і триватиме до 11 квітня.

Він нагадує нам про сорокаденний піст Ісуса Христа у пустелі, вводить нас у трасну седмицю, яка встановлена на згадку  останніх днів земного життя Ісуса Христа, страждань і смерті нашого Спасителя, а потім приводить нас до радості Світлого Христового Воскресіння.

Піст – це особливий період, під час якого людина посилено бореться з особистими гріхами і поганими звичками, таким чином духовно вдосконалюється, очищується, позбавляється душевних недуг, а почасти зміцнюється й тілесно.

Правила посту, яких ми жотримуємося, були встановлені вже в перших століттях християнства, згодом доповнювалися Церквою. Виконувати їх ми маємо з нашої любові до Бога і заради свого спасіння. Піст – це не тільки стримання у їжі, відмови від тютюну, алкоголю, це, насамперед, щира молитва, відвідини Богослужінь у храмі, читання духовної літератури, слухання і перегляд духовних радіопрограм та телеперадач.

Дуже важливо, якшо прагнемо досягнути вершин у духовному житті, то нам потрібно засвоїти в собі мистецтво прощення, позбутися гордині, пихатості, егоїзму, заздрості; сповідатися, каятися і причащатися. Розрішення  сповіді і каяття (це здійснюється через прощення і відпуск гріхів священиком) досягається ще й конкретними добрими вчинками, знову ж молитвою.

Враховуючи складну ситуацію в Україні, час загарбницької війни, Церква наполягає, що піст не має зашкодити здоров’ю людини. Тому для багатьох категорій людей (військових, вимушених переселенців, дітей, хворих...) є чимало поступок у виборі продуктів харчування, встановлення його раціону.

Також слід бути милосердними, морально і матеріально підтримувати тих, хто цього нагально потребує. Не забуваймо продітей-сиріт, старших знедолених людей.

Поєднавши піст і молитву, просімо Бога за перемого українського народу над ворогом-московитом.

Народні прикмети:

-Яка погода у перший день Великого посту – такою буде на Великдень.

-У перший день Великого посту багато снігу, вологи – до врожаю хліба.

-Мороз у перший день Великого посту – Великдень буде холодним і навпаки, якщо відлига, потепління.

Тарас ЛЕХМАН

 

22 лютого – Сиропусна неділя. Так припало на цьогорічний церковний календар. У народі її називають Сиропустом, Запустами, Масницею, Масляною неділею. Вона особлива тим, що відразу після неї (у понеділок) розпочинається Великий піст.

Назва Сиропуст походить від того, що в цей день споживали страви, приготування яких здебільшого потребує молочних продуктів. Їли вареники з сиром і сметаною, пиріжки зі солодким сиром (додавали цукор), сирники з варенням, гречані млинці на маслі... Оскільки це останній день перед Великим постом,  то могли ходити один до одного в гості почастуватися. За обіднім столом збиралися родинами.

Інша назва свята – Прощена неділя або Неділя Прощення. Усі просять один в одного пробачити за заподіяне лихо, кривдне слово, каються у гріхах. Просять простити і самі прощають, бо так велить християнська мораль! Головне це зробити совісно, щиро. А першим просить простити священик перед парафіянами у церкві. Робить це відразу після відправи Служби Божої.

На Прощену неділю багато вірян сповідаються і причащаються, щоб вступити у Великий піст з чистою совістю.

Тарас ЛЕХМАН

 

18 лютого вшановуємо святителя Льва Великого, Папу Римського, Учителя Церкви, який жив у V столітті. Брав участь у Вселенському Соборі в Халкидоні (451 р.), на якому різко виступив проти єретичних учень. Проявив себе як блискучий оратор і проповідник.

У народному побуті українців спостерігали: якщо цього дня ясна погода, а вночі було багато зір на небі і світлий місяць – рано прилетять птахи. Тим паче, коли тенькає синиця й веселиться, адже вона добре відчуває весну.

Тому з цього дня дбайливі господарі готувалися до зустрічі птахів, які от-от почнуть повертатися з врію. Майстрували для них шпаківні, синичники, дуплянки, високо на стовбурах дерев або на стріхах хат кріпили старі колеса від возів у сподіванні, що на них збудують гнізда лелеки.

Глиняні дитячі свистульки у вигляді птахів вважалися своєрідним оберегом.

Народні прикмети:

-Снігова погода – весна забариться.

-Мокро (дощ зі снігом) – на мокру весну, але врожайне літо.

-Холодно, мороз – птахи не скоро повернуться.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

-У лютому їдуть і на санях, і на возі.

-Вдень колесом, а вночі полозом.

-У лютому барвінок зацвів (таке фенологічне явище трапляється доволі рідко) – на ранню, але вологу весну.

-Вже лютий геть підгриз – кидай сани, бери віз.

-Лютий – хамелеон: гріє, пріє і холодить водночас.

-Лютий баламутить, бо у нього завжди нестійка погода.

-Хоч затяжна зима, але весна вступить у свої права.

-Довго крига не скресає – пізно прилетять птахи.

-У лютому лід на дорозі – весна на порозі; слизько – весна близько. Але на порозі весни буває і холодно.

-Галасливі птахи весну відчувають.

-Рано прилетіли граки – до теплого березня.

-Лютий студений –травень зелений.

-Зимовий холод зі щільним глибоким снігом озимині шкоди не завдасть, але садовим деревам від нього може стати непереливки.

-Чим товстіша крига – тим більша весняна вода.

-Крига не скоро скресне,якщо весна не гляне на зиму.

-Глибокий сніг – глибокі води, глибокі броди.

-Зелена трава пробивається з-під снігу – скоро прийде весна.

-Вівці у кошарі туляться одна до одної – на мороз; якщо у них волога шерсть – на відлигу.

-У коня з ніздрів іде пара, тварина сопе – очікуй похолодань.

-Нема холоду – птахи не бояться голоду.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

15 лютого (за оновленим церковним календарем) – свято апостола Онисима, помічника апостола Павла, про якого він згадує у своїх посланнях з особливою теплотою. Онисим загинув за Христову віру у І столітті.

Народні прикмети:

-Якщи у цей день гостра зима (міцні морози) – весна прийде рано.

-Відлига, встановилася відносно тепла погода, почали брунькувати берези, зацвіли перші підсніжники – зима ще може повернутися, але не надовго. Деревам і квітам вона ненашкодить.

-Капає зі стріхи – буде вдосталь меду.

-Багато калюж – багато трави.

Щоб «закликати» весняне сонце, господині пекли тонкі паляниці (звісно, у вигляді сонця). Інколи поливали їх медом і посипали маком. Такі смаколики призначалися насамперед дітям. Їсти їх мали на лузі, у полі.., головне, щоб була відкрита місцевість і сонце добре бачило дітей з паляницями, само просилося на гостину...

Тарас ЛЕХМАН

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.