14 (27) вересня – величне свято Воздвиження Чесного Животворного Хреста Господнього. У цей день (27 вересня, за оновленим календарем) також вшановують мучеників за Христову віру Калістрата з побратимами та праведного Ніла.

Однак у народі і свято Воздвиження, і весь заначений період (цикл) називали Здвиженням. Вважали, що осінь уже йде назустріч зимі, зима «здвигається» ближче до зими. Це час, коли починає завмирати природа, хоча і милує людське око яскравими осінніми барвами, інколи потішить теплом. Все ж земля вже не родить, плоди у ній не розвиваються, а лише дозрівають. Останні соки із землі беруть пізні осінні квіти, помірно черпають силу ягоди калини, шипшини, оболіпихи, горобини, журавлини. Можна (і потрібно!) заготовляти коріння лікарських рослин. Так, ростуть гриби. Не дивно! Осінь – їхня пора. Окрема розмова про посіяну озимину, самосіви дикорослих рослин. Але вони чекатимуть свого часу аж до весни.

Народні прикмети:

-Як на Здвиження випаде перший сніг, то справжній сніг ляже на землю у свято -Кузьми і Дем’яна 1(14) листопада. За народним календарем, це – передзимовий день.

-Осінь припізнилася – зима затримається.

-Здвиження задощить – до Покрови буде мокро.

-Сухе Здвиження – суха Покрова.

-На Здвиження дощ – корова ще напасеться трави.

До Воздвиження господарі намагалися викопати всю картоплю, спалити хмиз, бур’ян, щоб до зими (до снігу) ділянка була чистою. На вечерю пекли картоплю. Робили це тут же у полі чи на городі. Таке дійство ставало для сім’ї урочистим ритуалом. Мабуть, звідси й приказка: «Найсмачніша картопля тоді, коли її копають». А спечена на жару, просякнута димом – поготів смачна!

Тарас ЛЕХМАН

8 (21) вересня – свято Різдва Пресвятої Богородиці.

Культ Діви Марії здавна мав особливу пошану в українському народі. Наприклад, Десятинна церква, збудована Хрестителем України-Руси Святим князем Володимиром Великим, була найменована саме на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

Це свято, як й інші Богородчанські – Введення, Благовіщення,  Успіння, становлять єдиний цикл, який символізує початок шляху людства до Спасіння і Вічного Життя.

У народі Різдво Пресвятої Богородиці називають Другою Пречистою. Але зберіглася ще одна, щоправда, маловживана назва – Семипогідниця і пов’язана вона з народним синоптичним календарем. Бо цього дня погода може змінитися сім разів на день: від ясної сонячної – до дощової, і навпаки. До речі, дощ на Другу Пречисту називають «сльозами Божої Матері». Вона плаче і молиться за нас грішних…

Народні прикмети:

На Другу Пречисту падає дощ, то може задощити на тиждень.

Як на Другу Пречисту задощить, то дощ годі зупинити.

Після Другої Пречистої відлітають у вирій шпаки. Але якщо вони не поспішають відлітати, то ще встановиться тепла погода. Перед відльотом шпаки збираються у зграї, які можуть налічувати до двох тисяч пернатих. Часто навідуються у виноградники і ласують ягодами. Можуть вмить спорожнити кущі.

На Другу Пречисту бджоли перестали бути активними – відчувають наближення похолодань; зима прийде рано.

На Другу  Пречисту багато барвистих метеликів – не поспішай взуватися у валянки, ще буде тепло.

Друга Пречиста тепла – може бути теплою і Покрова.

Хоч Друга Пречиста дощем поливає, але землю під озимі посіви благословляє.

До Другої Пречистої поле має бути чистим. Поспішай зібрати врожай городини.

Тарас ЛЕХМАН

6 (19) вересня – свято Михайла Чудотворця, або ж Спогад про Чуда Архистратига Михаїла у Колосах.

З церковної історії довідуємося, що у IV столітті язичники хотіли затопити християнський храм Святого Михаїла у Колосах та спрямували до нього бурхливі потоки двох гірських річок. Але явився Архистратиг Михаїл й ударом свого жезла розколов величезний камінь біля храму. Утворилася велика й глибока ущелина-прірва, куди потекла вся вода. Храм було врятовано! Тому цей день у народі називають Михайловим Чудом.

З дня Михайла (Михайла) Чудотворця у містах і селах широко відзначають храмові (престольні) празники. І це здебільшого(!). Такий час вибрано не випадково. Адже завершилися жнива, зібрано хліб, заготовлено на зиму більшу частину городини. Тому селянин міг трішечки перепочити, посвяткувати. Звичайно, справляли престольні празники і влітку, але головним чином у великі церковні свята, насамперед, Пресвятої Трійці, Різдва Івана Хрестителя, Петра і Павла, Преображення Господнього…

Традиційно престольне свято збігається  з днем освячення церкви. Для відзначення події на храмові свята прибувають священики з інших парафій, гості, проводиться урочиста відправа з водосвяттям. У давніші часи не тільки для священиків, а й для всіх гостей готували спільний святковий обід – канун.

 Після церковних урочистостей господарі запрошували прибулих родичів, знайомих додому ще й на свій храмовий обід. У день храму обов’язково пригощали вбогих та старців. Давали їм ті ж страви, що їли самі. Подати щось гірше  вважалося гріхом.

Тарас ЛЕХМАН

У другій половині вересня день стає коротшим, а ніч довшою, темнішою. Вечірні сутінки все раніше й раніше сповивають землю. Свічка справляє весілля…  Її доводилося запалювати «чимскоріш».

-У вересні сонце скоро гасне, місяць скоро висне…

-У вересні запасайся свічками і лампадами.

-Вересень забрів – день скоро згорів (догорів).

-Вересень тепла хоче, але темряву напускає.

-Добре картопля вродила – не буде голоду.

-У вересні відлітають запізнілі ластівки.

-Вже у вересні думай, як хліб святий до нового врожаю заощадити.

-Грозовий вересень – довга й тепла осінь.

-Якщо ягоди калини вже достигли, але кущ зберігає зелене листя, то далі осінь буде теплою.

-Якщо польові миші в копицях сіна живуть у самому низу – осінь буде сухою.

-Журавлі летять високо в небі – осінь буде тепла й довга.

-Журавлі летять на південь - буде рання зима; на південний захід – тепла.

-Якщо шпаки довго не відлітають – осінь буде сухою.

-Восени довго не зникають мухи – осінь буде теплою і довгою.

-Рано замовкають сороки – на ранню осінь.

-Синиці, сороки, сойки рано починають моститися на ночівлю – осінь буде холодною.

-У вересні дощиком сіє – у жовтні потепліє.

-Багато вересу цвіте – земля щільно вкриється снігом.

-Батько-вересень не любить пестити.

-Вересень і бідного нагодує.

-У вересні павуків видно мало – до нестійкої погоди; багато – ще чекай доброї погоди.

-Домашня птиця настовбурчує пір’я – до негоди.

-Сонце у вересні падає, то й лист опадає.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН