Останні новини
28 березня 2024
25 березня 2024

 

У березні погода непередбачувана. І то здебільшого. Вона може змінитися сім разів на день. Березень хоч весну закликає,але зима її ще на поріг не пускає.

Коли у березні вирушаєш у дорогу, то, вважай, що йдеш на манівці, навмання. Не знаєш, чи то валянки, чи то чоботи, чи то черевики взути; чи то буде сніг, чи мороз, чи то дощ і болото.

Баба казала: «Перебула не печі зиму, а на марець виставлю на двір палець». Виставила і замерзла.

- Якщо лютий воду підпустить (відлига), то березень підбере (заморозить).

- Березень хліб похоронить у землі (ранні весняний засів), а серпень забере (завершення жнив).

- У березні заквакали жаби, то зима вже не ступить на поріг.

- Березень граків прилетіти змусить – весні бути!

- Прилетіли лелеки й журавлі, то ще похолодання (сніги і морози) на крилах принесуть, але весні дорогу дадуть.

- Рано прилетіли дикі качки і сіли на водойми – міцних морозів уже не буде.

- Чим пізніше прилетять дикі качки – тим пізніше прийде тепла весна.

- Якщо на початку березня місяць не виходить з туману, то очікуй тривалих снігопадів з мокрим дощем.

- Мокрий березень, вологий квітень і мокрий травень (май) – чекай достатку, буде врожай.

- У березні земля мокра, у травні волога – городина восени заповнить льох.

- Що посієш і посадиш весною, те будеш їсти зимою.

- Заєць шубу змінив – березень наступив (прийшов).

- Береза плаче тільки весною!..

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

 

1 березня – поминають священомучеників Памфила, Порфирія і Євдокію.

Якоїсь особливої назви цей день у народному календарі українців не зазнав. Однак за сучасним (традиційного літочислення) календарем він є першим днем весни.

У давнину з приходом весни (а це ще й була зустріч Нового року) дівчата ходили кланятися вербі і березі, які вже починали розпускатися. Прикрашали деревця барвистими стрічками, водили хороводи, наспівували веснянки. У такий спосіб вони вітали юну пору року.

З народних приповідок:

- Яким був початок весни – таким може бути і її завершення.

- Як зустрінеш весну, то так і рік сповниться.

- Весна – красна, а літо ще красніше.

- Весною потрібно орати, сіяти, садити, влітку доглядати, восени врожай збирати, а взимку відпочивати.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

28 лютого вшановують преподобного Василія Визнавця, який жив у VIII столітті. Він був ченцем, побратимом Святого Прокопія Декаполіта в побожному монаршому житті. Зазнав багатьох переслідувань за те, що різко виступив проти іконоборчої єресі, постав на захист святих ікон.

У народі його називають Василем-Плаксивцем, або Плаксієм. Вважалося, що у цей день весна «повністю забирає своє право від зими», бо «Василь Плаксій зі стріхи капає – весну поквапує»; «На Василя Плаксія любить бути відлига, а то й падати дощ». Чим не Цар Плаксій із казки Василя Симоненка?..

Народні прикмети:

- Граки зграями над гніздами в’ються, то сядуть, то знову піднімаються – погода зміниться.

- Якщо рано відлетіли на північ граки, які зимують на Україні – бути дружній і повноводній весні.

- Якщо сніжок за видолинками – буде врожай на городину і ярину.

-У цей день місяць ріжками вниз – на тепло і добрий врожай.

- Проліски рано зацвіли – весна не відступить.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

27 лютого вшановують преподобного Прокопія Декаполіта, який жив у VIII столітті. Палестинець із Десятигороддя, ченець прославився тим, що твердо став на захист святих ікон.

У народі його називають Зимовим Прокопом. Адже іншого Святого Прокопія (Літнього) вшановують у липні. З цього приводу жартували: «Зимовий Прокіп снігом мете, а Літній Прокіп нажне жита сім кіп і збере на городі кріп».

Народні прикмети:

-Якщо на Зимового Прокопа тепло віє, то і старого гріє. Значних тривалих похолодань уже не буде.

-На Зимового Прокопа погода ясна і красна (тепла) – вважай, що зими вже нема.

-На Прокопа погожа днина – літо буде гарне.

-Коли цієї пори дерев’яний пліт (тин) чорніє – на відлигу.

-Стовбури берези здалеку здаються сірими – буде відлига.

-Дрова в печі займаються з кутка і погано горять – буде потепління.

 

 

 

Цей звичай побутував тільки на Херсонщині. 25 лютого, після «власових морозів» і якщо не розпочався Великий піст, відзначали так званий «Бабський празник».

Жінки у своє свято намагалися не працювати. Виняток – намикати три мички з клоччя, щоб потім ними «підкурити корову й теля, оберегти їх від усього лихого». А ще підстригали корові кінчик хвоста, а «волос» закопували під порогом хліва, щоб та влітку добре паслася, не втікала зі стада, не блукала, чемно поверталася додому і давала багато молока. До речі, з цією ж метою обряду «підстригання корові хвоста» дотримувалися і в Карпатах. Але гуцули стригли корові хвоста у травні перед першим вигоном.

На Бабський празник всі турботи по господарству брали на себе чоловіки. Адже у другій половині дня жінки йшли до корчми (чоловікам туди було – зась!) і «замочували корі, щоб були лагідними». Потім, повернувшись додому, днищами (пристроєм, у який застромлювали гребеня у прядку) «били своїх чоловіків, аби ті були чуйними до дружини».

Над дівчатами, які ще не знайшли собі пари, кепкували: «Олеся, на заміж не ласься…». Це було своєрідним нагадуванням про наближення Великого посту, коли весілля не справляють.

Народні прикмети:

- Якщо цього дня відлига, то міцних морозів більше не буде.

- Сніг лежить гребенями – на вітряне літо; жито і пшениця також виляжуть гребенями.

Тарас ЛЕХМАН

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.