Останні новини

 

 

4 вересня – свято Агафона. В українській народній традиції цю дату колись вважали (принаймні, на Поліссі) днем народження всіх лісовиків. На їхні уродини навіть не ходили до лісу, аби не тривожити цих істот, дати можливість спокійно посвяткувати.

Лісовик – міфічна істота, яка охороняє все живе у лісі. Він дозволяє брати людям дари лісу (ягоди, гриби, горіхи, лікарське зілля, його коріння…), але не надміру. Не можна вбивати самиць диких звірів під час їхньої вагітності, полювати на птахів, які сидять у гніздах в очікуванні потомства, а чи вже годують його, ображати маленьких звірят, пташат. Заборонялося рубати дерева будь-якої пори роки, окрім зими, коли ті сплять і не відчувають болю. За порушення «лісового закону» Лісовик може наслати на людину блуд (та заблукає у лісі),, звести на манівці… Все це – лишень повір’я, але вони не позбавлені мудрості, регламентували поведінку людини у лісі, щоб та не завдавала надмірної шкоди природі.

Народні синоптичні прикмети та прогнози таки пов’язані зі святом Агафона. Кажуть:

-Якщо на Агафона ясна погода, то такою протримається кілька днів.

-Дощить на Агафона – дощитиме мінімум три дні поспіль.

-На траві, листях кущів, дерев багато равликів – погода погіршиться, випаде дощ, але опісля «підуть» гриби.

-Перші птахи відлітають у вирій мовчки, летять низько – буде холодна осінь; голосять і летять високо – чекай осіннього тепла.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

Хоч фенологічна осінь починається у серпні, але, за народною традицією, саме вересень називають первістком осені, загравою, бо він листя багрянить.

…Природа чарує, веселить своїми барвами, щедрими дарами поля, городу, саду, лісу, та якось сумно на душі. Рідше і рідше почуєш спів птахів, хіба що прощальний. Вони покидають рідну землю і відлітають у вирій. Повсюди снує довге тонке павутиння. На зміну інколи доволі теплим дням приходять холодні вологі ночі…

-Вересень на зиму запасає.

-Багряний схід сонця і тепла днина – наступного дня також буде тепла погода.

-Багато павутиння – до теплої осені.

-Увечері багато комарів – на суху погоду наступного дня; комарі поховалися – чекай дощу, похолодань.

-Картоплі багато вродило – зима може видатися холодною.

-Легко щуку впіймати (багато й активно жирує) – до холодної і тривалої зими.

-Багато вужів і гадюк, тим паче, рано почали збиратися у кубла – зима прийде рано і буде холодною.

-Перелітні птахи летять низько – до похолодання і дощової погоди.

-Вересневе тепло обіцяє подальшу теплу осінь.

-Мокро у вересні – буде загнивати городина.

-Чим більше вродило яблук і груш – тим холоднішою буде зима.

-Багато гнилих грибів – зима буде з частими відлигами.

-Літо було вологим, а осінь теплою – до довгої зими.

-Метеликів нема – завтра буде гарна погода.

-Павук розставляє павутину колесом – завтра буде ясна погода.

-У вересні сонце припікає – взимку мороз припече.

-Отава добра – погана озимина.

-Миші в льоні лаштують гнізда на стеблах – взимку будуть великі сніги.

-Миші пищать- на похолодання.

-Ліс без вітру шумить – буде дощ.

-Опеньків багато – жито наступного року добре вродиться.

-Багато мошви – багато грибів.

-У вересні Чумацький Шлях повен зірок і світлий – до хорошої погоди; тьмяний – на негоду.

-У вересні мухи кусають – уже тепла не чекають.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

 

31 серпня – день вшанування святих мучеників за Христову віру Лавра і Флора, братів-каменярів (будівельників), які загинули від рук язичників у III столітті.

За фенологічними спостереженнями, починаючи з цього дня відлітають у вирій ластівки. Сумно стає людям без їхнього щебету. Осиротілі гнізда будуть чекати на своїх господарів аж до наступної весни.

Народні прикмети:

-На Лавра теплий погожий день – тепло ще протримається.

-На Лавра дощить, то і вересень замочить.

-На Лавра птаство має що їсти, тому не відлітає, до осель не наближається. (Ідеться про птахів, які взагалі не відлітають у вирій).

-Перед відльотом шпаки збираються у великі табуни.

-На Лавра лелек уже не побачити. (Відлетіли).

-На водоймах лебеді кричать, поводяться неспокійно – перед різким і тривалим похолоданням.

-Вітряна погода у цей день обіцяє скоре опадання листя.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

29 серпня – Третій (Горіховий) Спас.

Насправді ж свято встановлене Церквою на честь перенесення до Константинополя Нерукотворного образу Ісуса Христа. Звідси й інші народнопобутові назви свята – Полотняний Спас, Спас на полотні, Нерукотворний Спас.

За церковними переказами, Ісус Христос умив обличчя водою і потім обтер рушником, на якому відбився Його лик. Цей рушник з нерукотворним зображенням Спасителя зцілив володаря Едесси Авгара від смертельної хвороби (Авгару достатньо було лише доторкнутися до полотна), що сприяло поширенню християнства у краї.

Згодом саме з цього зображення на полотні були написані перші ікони Ісуса Христа – Спаса Нерукотворного.

Третій Спас поправу називають Горіховим Спасом. Адже цієї пори достигають ліщинові горіхи. Їх заготовляють на весь рік. А колись навіть освячували у церкві.

У народі кажуть:

-Прийшов Третій Спас – збирай ліщинові горіхи на запас.

-Багато гнилих ліщинових горіхів – зима буде негожою.

-Білка заготовляє на зиму багато ліщинових горіхів – зима буде тривалою і холодною.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

28 серпня – свято Успіння Пресвятої Богородиці, яке символізує перехід Пречистої Діви Марії після завершення Нею земного життя у сан Цариці Небесної, нашої Заступниці. І тому це свято, здавалося б, має бути сумне, але воно аж ніяк не говорить про смерть, а про Вічність, про перехід Богородиці на Небо до Свого Сина Ісуса Христа.

Про більшість подій з життя Діви Марії ми дізнаємося з апокрифів Якова.

У народі Успіння називають Першою Пречистою. Перша. Відтак – не остання. Бо є ще Друга Пречиста – Різдво Пресвятої Богородиці та Третя Пречиста – Введення у храм Діви Марії.

Доводилося чути й таке, що Третя Пречиста – це свято Покрови Божої Матері, а Четверта – це вже свято Введення. Але це лише народна традиція і, заради істини, доволі малопоширена, яка ще й суперечить церковній. Адже свято Покрови, на відміну від Успіння, Різдва Богородиці та Введення, не пов’язане з безпосереднім життям Діви Марії – Богоматері. Та нехай і вона має право на існування, оскільки вкотре возвеличує Царицю Небесну,  ми вкотре складаємо Їй подяку за ласки, опіку і турботу.

Перша Пречиста вже належить до осінніх свят.

У народі кажуть:

-Перша Пречиста – поле чисте (зібрано хліб).

-Перша Пречиста кличе у вирій ластівок.

-На Першу Пречисту відлітають у вирій лелеки.

-Перша Пречиста дерева і кущі золотить.

-Прийшла Перша Пречиста – настала пора осінніх квітів.

-Перша Пречиста любить теплу погоду.

-На Успіння не можна журитися!

Тарас ЛЕХМАН

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.