Останні новини

 

 

За сорок днів до Великодні розпочинається Великий піст, який завершується у світле свято Воскресіння Христового.

За тиждень до посту святкували Запусти, М'ясоїд, Масляницю, Сиропуст, Сирну неділю. В українців рідше зустрічається назва - Масляна, хіба що в регіонах, наближених до Росії. Загалом, це - давньослов'янське свято на честь пробудження природи, проводів зими і зустрічі весни. Його відзначали кілька днів поспіль. Християнська Церква включила Сиропуст у свій календар і він став передувати початку Великого посту.

Сиропуст, Масляниця... не мала на Україні такого широкого розмаху, як у північних сусідів. Але й тут дорослі та молодь катались на санях, ходили в гості, влаштовували в складчину бенкети, траплялося, що відвідували шинок. Часто персонаж Масляниці зображувала заміжня жінка, яку під жарти возили на санях по селу.

Широке розповсюдження мав звичай Колодки (Колодія), відомий у кількох варіантах. Наприклад, розігрували народження і поховання дерев'яної ляльки (колодки, поліна) - відгомін давнього ритуалу знищення опудала Зими. Найчастіше ж колодку у вигляді поліна, прикрашену засушеними або паперовими квітами, навіть вишитими стрічками, чіпляли парубкам, як символічне покарання за те, що вони не взяли шлюб минулого року, або ж того року до Запустів. Робили це старші жінки, молодиці. Бувало й так, що і самі дівчата на виданні. І якщо під час такого обряді парубок зустрів свою половину, вони вирішили побратися, батьки дали згоду на шлюб, то на Великдень парубок повертав колодку обраній, як пам'ять, як оберіг. Весілля ж справляли після Великодня.

Щодо Великого посту, то існує безліч народних приказок. Зокрема:

- Великий піст притисне хвіст.

- На Великий піст клади зуби на полицю.

У цей час заборонялося вживання скоромної їжі, молочних продуктів. Слід було уникати всіляких розваг, а присвятити себе молитві.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

27 лютого - день вшанування Святого Авксентія, який жив у V столітті. Спочатку він служив у перському війську, його називали «звитяжним воїном». Це був особливий титул. Але невдовзі залишив військову службу і навернувся до Христа. Став ченцем-пустельником, прославився як чудотворець, був духовним наставником і порадником молодих ченців. Помер у глибокій старості 473 року. Його мощі вважаються чудотворними.

Народні прикмети:

- Поганий день - літо буде гарне, але грози триватимуть.

- На Авксентія зимі пора збиратися на ноги!

- Мороз на Авксентія - не довго злитися зимі.

А ще народна мудрість каже: «Оцінюй зиму тоді, коли вона завершиться...».

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

25 лютого - свято преподобного Мелетія.

За народними прогнозами, якщо у цей день гарна сонячна погода, то не вір їй. Ще будуть міцні морози та великі метелиці, ще Мелетій намете.

Від Мелетія до Онисима (28 лютого) щодня заміряли товщину льоду. Для цього на водоймі (ставку, озері, де нема течії) прорубували ополонку і міряли лід. Чим він товстіший - тим пізніше прийде весна, отже буде пізній весняний посів, адже земля також глибоко промерзла. Якщо товщина льоду зменшується, то весна наступає; збільшується - зима не скоро відступить. Стежили і за тим, як швидко ополонка вкривається новим льодом (замерзає).

Також заміряли товщину снігу, з'ясовували, чи добре біла ковдра покрила озимі посіви. Відтак - на який врожай сподіватися...

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

24 лютого — свято Власія (Власа). І хоч до календарної весни вже недалеко, але, за багатовіковими народними спостереженнями, цей день може видатися найхолоднішим у лютому, а то й у році. Власові морози часто порівнюють з йорданськими. Загальновідомі приказки:

- Прийшов Влас - бери рукавиці про запас.

- На Власа циган шуби не продасть.

- На Власа ховай воза і знову бери сани.

Вважається, яка погода встановиться на Власа, то такою може бути протягом тижня.

Люди остерігалися цього дня. Тому без нагальних потреб намагалися не вирушати у далеку дорогу, щоб не замерзнути десь посеред поля і не померти «наглою смертю». Цього дня зайвий раз попереджали дітей, щоб ті не гуляли довго на вулиці, бо «мороз вуха повідщипує». Отож Влас міг налякати багатьох...

Народні прикмети:

- Синиця на Власа пищить - ще холод віщить; весело тенькає - на тепло.

- На Власія відлига - пора зимі забиратися.

- Власові морози відіб'ють зимі роги. Буде похолодання, але враз прийде весна.

- Якщо, починаючи від Власа, заєць міняє білу шубу на сіру - вже не буде великих снігопадів, весна не забариться.

- На Власа зберігаються глибокі сніги - літо буде дощове.

- Заметілі на Власа - літо з грозами.

- На Власа товста крига - зима ще протримається.

Все ж до самого Святого Власія у народі ставилися з глибокою шаною, насамперед господарі. Його вважали опікуном і навіть лікарем усіх домашніх тварин. Він, за легендами, виявляється знає їхні мови, так само, як і Святі Миколай і Юрій.

На «іменини» Власія у церквах ревно молилися до нього, запалювали свічку, щоб у домашньому господарстві панував гаразд. Тим паче, у кожного хазяйновитого господаря зберігалася освячена ікона Святого Власія, а то й дві. Одна - на покуті, іншу (хоч це парадоксально звучить) чіпляли у кошарі, хліві, де перебували домашні тварини.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

21 лютого — свято Захарія, старозавітного пророка. Ще за 460 років перед Різдвом Христовим він передбачив покірний в'їзд Ісуса в Єрусалим, вчинок Іуди, який продав Сина Божого за 30 срібняків, а також те, як нашого Спасителя розпинатимуть на хресті, Його Воскресіння, втечу учнів (апостолів) і переслідування Церкви. За свої пророчі слова Захарія загинув мученицькою смертю у притворі юдейського храму.

Народні прикмети:

- Якщо Захарів день холодний, то на Власа (24 лютого) буде ще холодніше.

- Пророк Захарія пророчить погоду на першу декаду березня.

- Яка погода на Захара - таким буде початок першого місяця весни.

- Холодно на Захара - початок березня теплом не потішить.

- На Захара часто сонце блищить, але мороз тріщить.

- Тепло на Захара дає надію на теплий початок весни.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.