Хоч фенологічна осінь починається у серпні, але, за народною традицією, саме вересень називають первістком осені, загравою, бо він листя багрянить.

…Природа чарує, веселить своїми барвами, щедрими дарами поля, городу, саду, лісу, та якось сумно на душі. Рідше і рідше почуєш спів птахів, хіба що прощальний. Вони покидають рідну землю і відлітають у вирій. Повсюди снує довге тонке павутиння. На зміну інколи доволі теплим дням приходять холодні вологі ночі…

-Вересень на зиму запасає.

-Багряний схід сонця і тепла днина – наступного дня також буде тепла погода.

-Багато павутиння – до теплої осені.

-Увечері багато комарів – на суху погоду наступного дня; комарі поховалися – чекай дощу, похолодань.

-Картоплі багато вродило – зима може видатися холодною.

-Легко щуку впіймати (багато й активно жирує) – до холодної і тривалої зими.

-Багато вужів і гадюк, тим паче, рано почали збиратися у кубла – зима прийде рано і буде холодною.

-Перелітні птахи летять низько – до похолодання і дощової погоди.

-Вересневе тепло обіцяє подальшу теплу осінь.

-Мокро у вересні – буде загнивати городина.

-Чим більше вродило яблук і груш – тим холоднішою буде зима.

-Багато гнилих грибів – зима буде з частими відлигами.

-Літо було вологим, а осінь теплою – до довгої зими.

-Метеликів нема – завтра буде гарна погода.

-Павук розставляє павутину колесом – завтра буде ясна погода.

-У вересні сонце припікає – взимку мороз припече.

-Отава добра – погана озимина.

-Миші в льоні лаштують гнізда на стеблах – взимку будуть великі сніги.

-Миші пищать- на похолодання.

-Ліс без вітру шумить – буде дощ.

-Опеньків багато – жито наступного року добре вродиться.

-Багато мошви – багато грибів.

-У вересні Чумацький Шлях повен зірок і світлий – до хорошої погоди; тьмяний – на негоду.

-У вересні мухи кусають – уже тепла не чекають.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

31 серпня – день вшанування святих мучеників за Христову віру Лавра і Флора, братів-каменярів (будівельників), які загинули від рук язичників у III столітті.

За фенологічними спостереженнями, починаючи з цього дня відлітають у вирій ластівки. Сумно стає людям без їхнього щебету. Осиротілі гнізда будуть чекати на своїх господарів аж до наступної весни.

Народні прикмети:

-На Лавра теплий погожий день – тепло ще протримається.

-На Лавра дощить, то і вересень замочить.

-На Лавра птаство має що їсти, тому не відлітає, до осель не наближається. (Ідеться про птахів, які взагалі не відлітають у вирій).

-Перед відльотом шпаки збираються у великі табуни.

-На Лавра лелек уже не побачити. (Відлетіли).

-На водоймах лебеді кричать, поводяться неспокійно – перед різким і тривалим похолоданням.

-Вітряна погода у цей день обіцяє скоре опадання листя.

Тарас ЛЕХМАН

29 серпня – Третій (Горіховий) Спас.

Насправді ж свято встановлене Церквою на честь перенесення до Константинополя Нерукотворного образу Ісуса Христа. Звідси й інші народнопобутові назви свята – Полотняний Спас, Спас на полотні, Нерукотворний Спас.

За церковними переказами, Ісус Христос умив обличчя водою і потім обтер рушником, на якому відбився Його лик. Цей рушник з нерукотворним зображенням Спасителя зцілив володаря Едесси Авгара від смертельної хвороби (Авгару достатньо було лише доторкнутися до полотна), що сприяло поширенню християнства у краї.

Згодом саме з цього зображення на полотні були написані перші ікони Ісуса Христа – Спаса Нерукотворного.

Третій Спас поправу називають Горіховим Спасом. Адже цієї пори достигають ліщинові горіхи. Їх заготовляють на весь рік. А колись навіть освячували у церкві.

У народі кажуть:

-Прийшов Третій Спас – збирай ліщинові горіхи на запас.

-Багато гнилих ліщинових горіхів – зима буде негожою.

-Білка заготовляє на зиму багато ліщинових горіхів – зима буде тривалою і холодною.

Тарас ЛЕХМАН

28 серпня – свято Успіння Пресвятої Богородиці, яке символізує перехід Пречистої Діви Марії після завершення Нею земного життя у сан Цариці Небесної, нашої Заступниці. І тому це свято, здавалося б, має бути сумне, але воно аж ніяк не говорить про смерть, а про Вічність, про перехід Богородиці на Небо до Свого Сина Ісуса Христа.

Про більшість подій з життя Діви Марії ми дізнаємося з апокрифів Якова.

У народі Успіння називають Першою Пречистою. Перша. Відтак – не остання. Бо є ще Друга Пречиста – Різдво Пресвятої Богородиці та Третя Пречиста – Введення у храм Діви Марії.

Доводилося чути й таке, що Третя Пречиста – це свято Покрови Божої Матері, а Четверта – це вже свято Введення. Але це лише народна традиція і, заради істини, доволі малопоширена, яка ще й суперечить церковній. Адже свято Покрови, на відміну від Успіння, Різдва Богородиці та Введення, не пов’язане з безпосереднім життям Діви Марії – Богоматері. Та нехай і вона має право на існування, оскільки вкотре возвеличує Царицю Небесну,  ми вкотре складаємо Їй подяку за ласки, опіку і турботу.

Перша Пречиста вже належить до осінніх свят.

У народі кажуть:

-Перша Пречиста – поле чисте (зібрано хліб).

-Перша Пречиста кличе у вирій ластівок.

-На Першу Пречисту відлітають у вирій лелеки.

-Перша Пречиста дерева і кущі золотить.

-Прийшла Перша Пречиста – настала пора осінніх квітів.

-Перша Пречиста любить теплу погоду.

-На Успіння не можна журитися!

Тарас ЛЕХМАН