У першій половині серпня настає так званий «сливовий сезон». Господарям додалося приємних клопотів: приготувати на зиму варення, джеми, компоти зі слив, засушити плоди (з них смачний і корисний узвар); а ще готувати вина, настоянки, наливки – не так для веселощів, як на ліки. Кращі плоди запасали для спасівського кошика.

Селяни ретельно спостерігали: чи добре і впору налилися сливи, належно дозріли, бо тоді осінь буде щедрою на іншу садовину.

Сливи, виявляється, добрі прогностики. Народні прикмети:

-Якщо багато гнилих слив, то осінь буде мокрою.

-Багато сухих (спечених на сонці) слив – на теплу осінь, але з поганим урожаєм садовини.

-Рано дозріли сливи, падають на землю – на ранню зиму.

-Багато вродило слив – мало вродить картоплі. (І навпаки).

-На сливах пізно жовтіє листя – зима не буде квапитися в гості.

-Листя зі слив опадає рано – чекай ранньої зими.

Тарас ЛЕХМАН

6 серпня – свято Преображення Господнього.

У народі його називають Другий або Яблучний Спас. Зустрічається і така назва – Багатий Спас, бо він усього припас: фруктів, овочів, зерна, грибів…

У язичницькі часи цієї пори наші пращури святкували настання осені. До дня святкування слов’янам  заборонялося їсти яблука, готувати з них будь-які страви, відвари. Вважалося, що лише з настанням більш холодних днів плоди дозріли для збору і споживання.

Існувало повір’я, що в світі мертвих ростуть дивовижні яблуні із золотими та срібними плодами. Якщо ж хтось із дорослих не втримався і скуштував соковитий плід до зазначеного часу, то йому випадало сорок днів строгого посту для спокути своєї провини. Адже цим вчинком він обділив яблуками померлих. Дехто і тепер дотримується такої традиції, особливо матері, у яких померли діти. Але Церква говорить, що це – марновірство.

Яблучний Спас – це й день поминання спочилих у Бозі. Отож відвідували кладовища. Щоб «запобігти» потраплянню душ небіжчиків і всякого зла у будинок, до церкви разом з фруктами, насамперед яблуками, що є подякую Богу за дари, знову, як і на Маковія, несли святити квіти і мак, яким згодом обсипали себе і будинок. Крім того, з останніх колосків, що залишилися на полі після жнив, сплітали Спасову бороду, а також вінки для освячення.

Обрядовими стравами у свято Другого Спаса вважаються печені яблука, пироги з яблуками, узвар і компот. Пекли хліб з борошна нового врожаю.

Тарас ЛЕХМАН

У серпні починають відлітати у вирій птахи. Їх все меншає і меншає на рідних теренах. Першою відлітає зозуля (це підтверджено фенологічними спостереженнями). Вважали, що до її відльоту потрібно впоратися зі жнивами, зібрати весь хліб.

За народними повір’ями, зозуля має ключі від Ирію і вона відмикає ними ворота для решти птахів. Тому мусить летіти першою.

Побутує і таке повір’я. Якщо у серпні почути голос зозулі, то це значить, що вона кличе за собою своїх діточок, яких виховували інші батьки, благає летіти за нею, просить прощення, що підкинула їх, залишила напризволяще, не годувала, не ростила…

Щоправда, малоймовірно, щоб у серпні зозуля кувала. А от яйця (їх може бути від 1 до 4) підкидає по одному в інші гнізда. Їх форма і колір такі самі, як і в гнізді «прийомних батьків». Через 12-13 днів вилуплюється пташеня зозулі, яке викидає з гнізда всіх інших пташенят чи яйця.

У народі кажуть:

-Серпень кланяється осені.

-У серпні хліб дожинати та отаву заготовляти.

-Серпневе сонце – остання посмішка літа.

-До серпня зозуля лічить копи, чи вдосталь буде хліба для людей.

Тарас ЛЕХМАН

-Серпень тільки вдень жаркий, а ночі вже прохолодні.

-Серпень –перші холодні роси.

-У серпні відчутний подих осені.

-Серпень спливе, то й осінь приведе.

-Спитай у серпня: «Хто нам осінь приведе?..»

-Нема серпня без зорепаду.

-У серпні гримить – на пізній хліб дощить.

-Мак дозрів – осінь привів.

-Виноград – осінній плід (ягода), навіть, якщо він ранній.

-Нема лелек – літо пішло; нема ластівок – осінь прийшла.

-Серпень хліб дожинає, жнива завершує, а осінь хліб обмолотить.

-Не завершив жнив – не будеш щаслив.

-Чим більше серпневих ягід – тим лютіша зима.

-Дощі у серпні хвилями – погода зіпсується надовго.

-Багато грибів назбирав у серпні – запасайся ними на холодну і довгу зиму. (До речі, це робить білочка).

-Увечері різко, духмяно пахне стерня – на нічний дощ, а вдень може бути сльта.

-Перші осінні яблука «по-справжньому» дозрівають тільки до свята Маковія 1 (14) серпня.

-Зерно поміж стерні проростає – мокра осінь буває.

-Серпень крушить, а потім круглить.

-Ворон кряче – на дощ, а летить - на вітер.

-Літо було буремне – зима із завірюхами.

-Літо було дощове – зима засніжена, морозна.

-Дерево у серпні не тільки плодами красується, а й різнобарвним листям.

-Як хліб уже зібрано, то злива – не зрадлива.

-Рано миші лізуть у комору – до ранньої і холодної осені.

-Де зерно – там і миші.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН