Останні новини
26 лютого 2024
25 лютого 2024

 

 

17 (30) листопада – свято Григорія, святителя.

З цим днем у народному побуті українців пов’язані цікаві синоптичні прикмети. Кажуть:

-Який день на Григорія – такою буде зима.

-Як святитель Григорій день освятить – такій зимі бути.

-Якщо на Григорія випав перший сніг і він швидко тане – зима буде мокрою, з частими відлигами.

-Якщо сніг щільно засів, то лежатиме до весни.

-Якщо на Григорія нема щільного снігу, то приходу справжньої зими не жди до Миколи.

-На Григорія перемети – взимку снігові замети.

-Туман на Григорія – тумани будуть і взимку.

-Інію багато на деревах і кущах – до врожаю вівса.

-День ясний з морозом і снігом –на добру зиму.

Фенологи не раз спостерігали таке аномальне явище і завбачали:

-Якщо наприкінці листопада на бузку з’явилося зелене листя, наче весною, то очікуй теплої зими. Тим паче, коли бузок зацвів. Такий цвіт здебільшого дрібненький. Довго не тримається на гілках, не осипається, а зогниває. Все це свідчить про кепські прогнози на майбутній хлібний врожай, забракне і городини.

На жаль, через глобальне потепління, згубний вплив людини на Природу дива зустрічаються все частіше і частіше.

Колись у день святителя Григорія жінки білили піч. Відтак – уже починали готуватися до зимових свят.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

Традиційне зібрання української молоді – вечорниці – мало у давнину кілька етапів, періодів, кожен з яких характеризувався певними особливостями.

Весною і влітку молодь збиралася просто неба. Такі зібрання, зустрічі називали – вулицею. Звідси походять характерні висловлювання: «Іду на вулицю погуляти», «Іду на вуличні посиденьки». (До речі, свої вуличні посиденьки зі співами, обміном сільськими новинами, господарськими порадами влаштовували і старші люди).

Восени, після завершення всіх польових робіт, випадало більше вільного часу, слушної нагоди для зустрічей. Гурти молоді і далі збиралися на вулиці. І тільки у листопаді, коли ставало доволі холодно, зачастили дощі з мокрим снігом, вдарили морози, молодь перебиралася у хату, яку винаймали у старших самотніх людей, вдовиць. Плата за «оренду» - колективна допомога протягом року: косити, жати, картоплю копати, корову пасти, воду носити, дрова рубати… Або ж почергово «орендували» хату у кожного з представників гурту (здебільшого у дівчат, тобто, їхніх батьків). Ось тоді розпочиналися «хатні вечорниці».

Вони мають кілька назв і всі цілком вмотивовані:

-Зимові вечорниці. Адже прийшла фенологічна, а далі – календарна зима.

-Різдвяні вечорниці. Зустрічі відбувалися у період Різдвяного посту і Різдвяних свят (зимових святок). Після Різдва, звичайно, молодь ходила з колядками, щедрівками. Часто колядували на потреби церкви.

-Андріївські вечорниці. Ця назва найпоширеніша в Україні. Усі кульмінаційні дійства з піснями, танцями, іграми, ворожінням, загадуванням бажань відбувалися саме у ніч на Андрія.

Не тільки заради розваги збиралася молодь. Шукали собі й пару. Мали вечорниці виховний і моральний аспекти. Уперш потрапити на них могли ті дівчата, які вже навчилися шити, вишивати, прясти, приготувати смачний обід… Дозволялося прийти на вечорниці, поспостерігати за дійством і молодшим дівчаткам (12-14 років), але за умови, якщо вони співають у церковному хорі нарівні зі старшими! Парубки – тільки після того, як навчилися косити, стали вправними у різних господарських справах. Малим хлопцям – церковним хористам також відчиняли двері, але як «спостерігачам».

На вечорниці не йшли напідпитку. Під час таких зустрічей, як правило, алкоголю не вживали. Недопустимими були злі, образливі жарти, особливо над дівчатами, дівчатами-сиротами – поготів. Не насміхалися над старшими людьми. Скажімо, у ніч на Андрія поцупити ворота, виставити на стріху воза, а потім ще й вимагати викуп… Такі «збитки» були здатні робити парубки, але йшлося лише про ті оселі, де дівчина була на виданні. Знову ж не йшлося про дівчат-сиріт.

Та спершу, ніж піти на вечорниці, просили дозволу у батьків…

Тарас ЛЕХМАН

 

12 (25) листопада вшановуємо священомученика Йосафата Кунцевича (1580-1623 роки життя), єпископа Полоцького, першого Святого УГКЦ, проголошеного з благословення Ватикану. У цей день християни східного обряду також поминають святих достойників Івана Милосердного (народився у другій половині VI століття – помер 616 року), патріарха Олександрії, і Ніла Єгипетського (дата народження достеменно невідома – помер 430 року), учня Отця Церкви Івана Золотоустого.

За народним календарем українців, цей день здебільшого звуть Милосердного. І хоч він уже належить до зимових (фенологічний календар), все ж пізня осінь інколи не віступає, буває відлига, падає рясний дощ з мокрим снігом. Такий собі «холодний душ під зиму». Погода завжди примхлива!..

Народні прикмети:

-Якщо на Милосердного дощ зі снігом – початок грудня буде з відлигами, часто падатиме мокрий лапатий сніг.

-Мороз у цей день віщує холодний початок грудня.

-У цей день грім прогримів, на небі – веселка, тоді зима буде мокрою, а рік голодним. (Погана звістка про можливий неврожай хліба і городини).

-Добре, коли Милосердний справді милосердний!..

Тарас ЛЕХМАН

 

 

Відразу після свята Собору Архистратига Михаїла і всіх безтілесних Сил Небесних християни вшановують преподобну Мотрону, 9 (22) листопада.

У народному прогностичному календарі українців ці свята взаємопов’язані:

-Якщо Михайло приїхав на білому коні (випав сніг), а Мотрона на санях (снігопад продовжується), то зима затягнеться.

-Михайло морозом землю скує, а Мотрона білих коней підкує – на тривалу зиму.

-Мотрона, добра жона, любить саньми їхати і білих коней запрягати.

-На Мотрони відлига і ворони літають, голосно каркають – буде снігопад.

-На Мотрони іній на деревах і кущах – до морозу; туман – до відлиги.

-Густий туман на Мотрони – весна буде мокрою; суха погода –весна буде сухою, що погано для майбутнього врожаю.

-Мороз на Мотрони – березень буде холодним.

 

 

За оновленим церковним календарем, 21 листопада – свято Введення у храм Пресвятої Богородиці. Також вшановують преподобного Олександра. Однак фенологічні спостереження та прогностичні прикмети все ж пов’язані з Михайловим днем.

У народі кажуть:

-З цього дня рукою подати до зими, але якщо вітер з полудня, то буде тепло до половини грудня.

-У листопаді зимі навстіж ворота.

-Сніги білі і мороз – дар озимині.

-Сніг довго не випадає – на голодний рік.

-Якщо сніг ліг щільно і встановилися міцні морози (зима приїхала саньми на білому коні) – дорогою вже не поїдуть вози.

-Від Михайла світлий день заєць одним махом перестрибне (швидко смеркає).

-Коли ламаєш стебла очерету і вони хрустять, тріщать – мороз посилиться.

-Листопад – останній місяць «живої води». Потім зима скує водойми кригою.

Після несподіваних міцних тривалих морозів пасічники «слухали вулики», чи, бува, не загинули бджоли.

Тарас ЛЕХМАН

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.