Останні новини

 

 

В Україні налічують шість видів кропиви. Кожен з них має свіїлікувальні властивості, переваги. Але у народній медицині найчастіше використовують кропиву дводомну. Росте повсюди, особливо у затінках. Заввишки інколи сягає 1,5 м. Весною і влітку (насамперед під час цвітіння) заготовляють усю наземну частину рослини, а восени корінці.

* * *
Молоде листя кропиви дводомної додають до «зелених салатів». Воно багате на вітаміни, залізо та інші мікроелементи, потрібні людському організму, покращує травлення. Додають листя і до борщу, аби урізноманітнити смак страви.

* * *
При кровотечах з носа, гемороїдальних кровотечах, надмірних і болісних місячних:

-Пити тричі на день по 1 чайній ложці свіжого соку з листя і стебел кропиви дводомної. На жаль, лікування належить до сезонних, адже такий сік не консервують і не зберігають.

* * *
Запалення нирок:

-Знадобляться наземні частини кропиви дводомної і хвоща польового (1:1). Чай готують з розрахунку – 1 чайна ложка засушеного подрібненого збору на 200 мл окропу. Протягом дня випити три таких порції. Процес лікування може бути тривалим.

* * *
Малярія, погане виділення сечі, шкірні захворювання:

-2 столові ложки засушеного подрібненого листя з квітучими верхівками стебел кропиви дводомної залити окропом – 600 мл. Настояти до літеплої температури у закритому посуді. Процідити. Цю порцію випити протягом дня за 5-6 разів. Курс лікування – до повного одужання.

* * *
Туберкульоз легенів,запалення дихальних шляхів:

-1 столову ложку засушених подрібнених корінців кропиви дводомної залити теплою водою – 0,5 л. Довести до кипіння і варити на малому вогні 7-8 хвилин. Настояти 30 хвилин у закритому посуді. Процідити. Цю порцію випити протягом дня за чотири рази. Бажано пити за 15-20 хвилин до їди.

* * *

Глисти:

-Засушене насіння кропиви дводомної подрібнити на порошок. Їсти тричі на день по третині чайної ложки і запивати теплою водою – 15-200 мл.

* * *

Очищає кров і виводить з організму зайві шлаки:

-1 столову ложку сухого насіння кропиви дводомної звечора засипатиу термос і залити окропом – 0,5 л. Настоювати мінімум 8 годи. Вранці процідити. Цю порцію випити протягом дня за 4-5 разів. Достатньо 21 дня лікування.

* * *
Болять ступні ніг:

-Зрізати усю наземну частину кропиви дводомної, розкласти (розстелити) її килимком, щоб трохи прив’яла і постояти на ній 10 хвилин. Процедура вельми неприємна, але ефективна. Перед її прийняттям ступні ніг можна злегка змастити рослинною оліє.

* * *
Радикуліт:

-У лазнях використовують віники зі щойно заготовленої кропиви. Але щоб не було подразнень шкір и, віники перед тим ретельно змочують в окропі й охолоджують.

* * *
Щоб міцно спати, на ніч клали під подушку засушені пучечки крориви дводомної. Так само лікувалися від радикуліту. Але кропив клали під тонке лляне рядно, на яке лягали спиною. Навіть суха кропива здатна хоч трохи втамувати біль.

* * *
Зміцнює корінці волосся:

-Свіжі або засушені пучечки кропиви дводомної запарюють в окропі. Коли вода досягне оптимальної температури, проціджують і настоєм вмивають голову.

-Можна втирати у шкіру голови свіжий сік кропиви.

Тарас ЛЕХМАН, м.Шептицький

 

-У травні все зеленіє, тому він «зеленик».

-Травень – місяць зелені.

-Не біда, коли у травні похолодання, бо земля збереже вологу для зелені.

-Травень травами буяє і людей звеселяє.

-Весело у травні, коли жито колоситься.

-Лебеді облоаштовують свої гнізда вище рівня ймовірної повені; так само дикі качки.

-Чим вище берегові ластівки вирили свої гнізда-нори на крутих берегах – тим вище буде рівень води.

-У маю, як у раю...

-Після Ірини (5 травня) теплішають днини, але холод про себе ще нагадає.

-У травні дощів не густо – у полі та на городі буде пусто.

-Вранці маленький дощ перетворився на грозу – опади повторяться.

-Сильний вітер розвіє дощові хмари, але тільки тоді, коли дощ ще не накрапав.

-Без підливу і капуста не росте.

-Не вір гречці, коли вона цвіте, а коли вона в коморі.

-Рано зацвів біб – буде тяжко на хліб.

-Дощ весною ростить, а восени гноїть.

-Прийшов май – рано вставай!

-Травень – молодість року.

-Рано жито колоситься – будеш ситий!

-Весна красна квітками, а осінь красна грибами і пирогами.

-Травень веселий несе радість в оселі.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

9 березня вшановуємо Сорок святих севастійських мучеників за Христову віру.

Спостерігали, що цього дня можуть прилетіти перші журавлі. А це свідчить про ранню весну. Як правило, вони повертаються з вирію на 60-тий день після Різдва Христового. На Сорок святих сороки починають будувати гнізда чи облаштовувати старі. Кажуть, що кладуть у них сорок прутиків.

Народні прикмети:

-Якщо на Сорок святих починають з’являтися бруньки на вербі і березі – до ранньої і теплої весни.

-Почався рух соків у берези – прийшла справжня весна.

-На Сорок святих холодно («севастійські морози») – зима ще наставить роги, весна забариться. Очікуй сорока морозів.

-Весною заєць шубу змінив – снігопадів уже не буде.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

9 березня вшановуємо Сорок святих севастійських мучеників за Христову віру.

Спостерігали, що цього дня можуть прилетіти перші журавлі. А це свідчить про ранню весну. Як правило, вони повертаються з вирію на 60-тий день після Різдва Христового. На Сорок святих сороки починають будувати гнізда чи облаштовувати старі. Кажуть, що кладуть у них сорок прутиків.

Народні прикмети:

-Якщо на Сорок святих починають з’являтися бруньки на вербі і березі – до ранньої і теплої весни.

-Почався рух соків у берези – прийшла справжня весна.

-На Сорок святих холодно («севастійські морози») – зима ще наставить роги, весна забариться. Очікуй сорока морозів.

-Весною заєць шубу змінив – снігопадів уже не буде.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

* * *

Самсін Н.Р. Вимірюю життя любов’ю. – Львів: СПОЛОМ, 2025. – 112 с.

* * * 

Що потрібно для того, аби бути щасливим?.. Над цим не раз замислюємося і не завзди знаходимо правильну відповідь. Тим паче, що філософська категорія «Щастя» для кожного глибоко індивідуальна, трактується особистіно, насамперед власними егопочуттями. Але недвозначно  дає відповідь на це скалдне питання Надія Самсін, поетеса зі с.Добрячин Шептицького району у своїй четвертій збірці віршів «Вимірюю життя любов’ю». Потрібно жити у гармонії з наколишнім світом, любити Бога і людей  (не йдеться тільки про близьких і ближнього), Україну, рідне село, добрі звичаї, традиції та обряди, нашу мову солов’їну, природу, яка і є творінням Божим:

«Я життя вимірюю любов’ю.

Не роками, ані днями меж,

Не багатством, звісно; не журбою

І не злом – табу на це, авжеж».

* * *

«Люблю життя, цей милий світ,

 сім’ю свою, родину.

Всім серцем Бога,

 а іще люблю свою країну.

Народ нескорений люблю,

бо він найкращий, знаю!»

Поезія Надії Самсін пройнята оптимізмом. Однак зустрічаємо й тривожні мотиви про долю України, наших полеглих Героїв. Тут навіть є сокровенне. Достеменно відаю про це, бо добре знаю авторку, з якою часто спілкуюся, тим паче, що ми «з одного села».

Зворушливо й водначас боляче звучить:

«Я рвався в бій, бо ворог дуже лютий

Замислив вкрасти волю у всіх нас.

Жорстоко нелюд цілився у груди....

Закрив я ними Україну й вас.»

На жаль, у Добрячині на цвинтарі вже є могили полеглих українських бійців...

І як же не без молитви:

«Благослови народ страждальний Ти,

Що болісно тернистий шлях долає.

Уперто крокувати до мети.

Молитва матерів не затихає.»

Окрема сторінка творчості Надії Самсін – це вірші-пейзажі (пейзажна лірика). Почасти вона виступає як письменник-натураліст, але відтворює красу природи, її неймовірні, неповторні  явища поетичним словом, яскраво передає свої настрої і зачарування читачеві. Авторка бачить те, на що інші, заклопотані буденними справами, не звертають уваги:

«Від цілунків гарячого сонця,

Від цвітіння найперших квіток

Споглядаю красу крізь віконце,

У думках з них сплітаю вінок».

* * *

«Сніжинки літають, на вії сідають.

Радію, неначе дитя.

І спогади в серці на мить оживають,

Хоч їм і нема вороття».

* * *

«Я стою, милуюся красою.

Білосніжно все так навкруги.

Вітерець, жартуючи зі мною,

У мій вірш навією рядки».

* * *

«Ще квітнуть троянди в саду –

Припала до серденька осінь.

Відчули її доброту

І неба привітного просинь.»

Таких ліричних віршів у Надії Самсін назбиралося чимало. Пораджу автору видати їх окремою багатоілюстрованою збіркою для дітей. Буде гарний подарунок для маленького читача!

У збірці знайдемо багато духовної лірики, героїко-патріотичні вірші, поезію про дитинство та плин років, дружбу. Досить влучно сказано в анотації:  «Вірші пропущені через призму жіночої душі, яка зачіпає найтонніші чуттєві струни читача. Вони сповнені добра, щирості, чистоти помислів авторки; захполюють простотою викладу. Їхня мелодійність відгукнулася у серцях композиторів, і деякі з віршів стали піснями.» Поезія Надії Самсін різнобічна, широкомасштабна (є такий вислів у літературознавстві), широкодіапазонна за ритмікою. Чотири розділи збірки – «Там, де живе любов», «Біль на долоні слова», «Тобі сказати хочу я», «Звуки моєї землі» - наче чотири виміри Всесвіту. Ось як звертається авторка до читачів у власній передмові (передньомі слові): «Любі друзі, дорогі читачі! Перед вами моя четверта поетична збірка.  В ній зібрані вірші, написані в різні періоди життя, про різноманітні речі: любов, що зігріває душу, і біль, що робить її сильнішою; красу природи, що надихає, і про міську метушню, що несе свої таємни ці.У ній – мрії та молитва, біль та туга, що відлунюють з рідної землі. Кожен рядок – це маленька історія, окремий настрій, емоція, закарбована на папері.»Щиру передмову «Наділена Талантом» до нової збірки Надії Самсін написала побратим по перу Леся Гук, членкиня Української асоціації письмеників, лауреат багатьох літературних конкурсів, голова літературно-мистецького об’єднання «Третій горизонт».

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

21 лютого – Міжнародний День рідної мови.

Він підкреслює важливість мовного та культурного різноманіття людства, нагадує про необхідність збереження та підтримки рідних мов, які є невіддільною частиною ідентичності кожної нації.

Це свято було проголошене на 30-тій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1999 році. Датою відзначення обрали 21 лютого на загдку про події 1952 року у Дацці (нині столиця Бенгладеш), де під час мирної демонстрації за визнання бенгальської мови офіційною, поліцією було вбито кількох студентів. Відтоді цей день символізує боротьбу за право говорити рідною мовою.

В Україні День рідної мови набуває особливого значення. Адже українська мова протягом століть зазнавала утисків та заборон. З 1622 року і до розпаду СРСР було зафіксовано 58 випадків повної заборони використання української мови.

Особливо руйнівним був Валуєвський циркуляр 1863 року, який стверджував: «Української мови не було, немає і бути не може». Попри ці перешкоди, українці зберегли свою мову, яка є основою національної ідентичності та культури нашого народу.

Не дивно, що Міжнародний День рідної мови органічно «влився» в український календар.

Володіння рідною мовою є базовим принципом свідомості нації; саме у мові закладене національне бачення і сприйняття світу. Рідна мова формує світогляд, передає традиції та єднає покоління.

Збереження та розвиток рідної мови – святе завдання і кредо кожного свідомого громадянина.

Тарас ЛЕХМАН

Сторінка 1 із 46

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.