Останні новини

 

 

26 лютого – свято Порфирія, єпископа Гази, який жив у V столітті. Був священиком і сторожем Хреста Господнього в Єрусалимі (ще до отримання єпископського сану), ревним оборонцем християнської віри.

За давніми народними спостереженнями, якщо цього дня раптово встановилася тепла сонячна погода, то ще будуть морози і завірхи.Але традиційно селяни вже готувалися до весняної оранки і сівби. Отож, лагодили плуги, борони, короби. Також перевіряли запаси посівного зерна, чи надійно воно збереглося, не зіпсувалося, аби знати достеменно, що і скільки сіяти.

Власники великих земельних ділянок (полів) домовлялися про найм на роботу потенційних помічників, про плату за працю. Як запевнення, що розрахуються вчасно і ретельно, частували їх.

Загалом, навіть «невелике», «малопомітне» свято церковного календаря у народному календарі українців завжди мало свої особливості. Селяни планували за ним (цим днем) господарські роботи.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

24 лютого відзначаємо свято Першого і Другого знайдення Голови Івана Хрестителя, яке у народі називають Обретінням, Віднайденням. За «старим» церковним календарем вшановували Святого Власія.

Були упевнені: у цей день мали бути останні міцні зимові морози. Щоправда, вони можуть затягнутися і на тиждень.Особливо, якщо дві перші третини лютого були відносно теплими (з незначними нічними і ранковими морозами, а вдень з відлигою, сонечком), то лютий таки ще нагадає про себе. Утім, пізні зимові морози – це відступ білої пори року, її «капітуляція» перед весною.

Щоб завбачити погоду хоча б на кілька днів наперід, селяни уважно спостерігали за поведінкою пернатих друзів, насамперед – горобців, синичок, сорок, ворон, галок... Тобто тих, що живуть поруч з людиною.

Народні прикмети:

-Якщо птахи поводядться жваво, активні, то буде потепління; мовчазні, мляві – на похолодання.

-Пернаті купаються у калюжах талого снігу – чекай тепла.

Біологи мають свої особливі спостереження: птахи, які зимують у теплих краях, саме наприкінці лютого починають вилітати з вирію, аби з настанням весни прибути на рідну землю і тут продовжити свій пташиний рід.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

19 лютого – вшановуємо Святого Архипа, одного із 70-ти Христових учнів, єпископа Колоссів у Малій Азії, мученика за Христову віру.

Якщо цього дня була відлига, що кінь може напитися води з калюжі, то казали: «Кінь воду хлипа на Архипа». Хоча, насправді, кінь любить чисту воду – криничну, джерельну. Будь-якої і будь-де пити не буде. Тож це, радше, образний вислів, що вдосталь талої води.

Однак, таке потепління доволі оманливе. Непередбачуваний лютий, як і ранній березень, ще можуть вдарити морозами. Та все ж раділи і відносному потеплінню.

Народні прикмети:

-Мороз у цей день віщує бурхливу весну і спекотливе літо.

-Вітер – погана ознака на літо, будуть дощі, змокне і виляже хліб.

-Сонце сліпуче, а день холодний – весна не за горами.

-Сонце при сході біліє, а мороз міцніє...

-Птахи ховаються у сніг – тепла не чекай.

-Дощу цей день ще тепла не принесе і весни не приведе.

-Туман, але день без опадів, тоді травень буде вологим.

Тарас ЛЕХМАН

У народі кажуть...

 

-У лютому синій ніс й червоні вуха, бо мороз і завірюха.

-Лютневі морози не для всіх погрози.

-У лютому мерзнуть і люди, і пташки, і звірята.

-Вовчі зграї під вікнами – на холодні дні.

-Якщо наприкінці лютого зацвіли перші весняні квіти – весна буде ранньою і теплою.

-Сніг очі сліпить – буде сонячна погода.

-Галки веселяться – до потепління.

-Дим з комина стелиться по землі – на снігові опади.

-Собака не хоче виходити з буди -  на похолоданн, сильний вітер.

-Кіт спить, згорнувшись клубочком, а носика накрив хвостиком – чекай морозу.

-Сонце сходить у тумані – буде відлига.

-Скрипучий лютий (з морозами) не пускає весну на поріг.

-Лютий затримає багато вологи – у березні зима оживе.

-У лютому не тільки вночі мороз страшний.

-Лютий квапить весну (встановилася відносно тепла погода) – сподівайся на раннє весняне тепло.

-Не вір яскравому сонцю у лютому, бо не зігріє.

-У лютому нема на добру погоду надії.

-Лютий кілька разів на день міняє валянки на чоботи.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

За оновленим церковним календарем, 15 лютого вшановуємо Святого Онисима. Спочатку він був язичником-невільником. Зголдом став помічником Святого апостола Павла. Той висвятив Онисима у сан єпископа. Загинув праведник мученицькою смертю 95 року. Без вагань віддав своє життя за Христову віру.

У народі з днем Онисима (радше з його іменем, адже слід врахувати різницю у календарях) пов’язували природні катаклізми, стихійні лиха, сильні вітри, буревії. Найбільше панікували, коли дув потужний, невгамовний північний вітер, бо тоді ще на тривалий час встановиться холодна погода. Західний сильний вітер обіцяв негожу весну і мокре літо.

Народні прогностичні прикмети:

-Якщо на Онисима вітер помірний, тоді весна і літо будуть гожими.

-Лапатий сніг на Онисима і довго не тане, або сніг з дощем – ріки вийдуть з берегів.

-Тихий день – весна красна й добре літо.

-Онисим вітром свисне – не чекай добра від погоди.

-Круговітер (з усіх сторін поперемінно дме сильний вітер) – виляже льон, схиляться до землі колосся хлібних злаків.

...Щоб вберегтися від стихії, люди запалювали стрітенську свічку і ревно молилися, бо тоді Онисим відверне лихо.

Тарас ЛЕХМАН

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.