13 вересня вшановують преподобних отців Геннадія і Купріяна. Але за старим» східним церковним календарем найважливіше свято цього дня Положення Чесного  поясу Пресвятої Богородиці. На відміну від інших Богородчанських свят воно не належить до великих церковних. Його урочисто відзначають лише у тих містах і селах, де справляють храмові  празники, тобто церкви освячені (названі на честь самої події.

Цей день не оминув традиційного старого календаря українців. Спостерігали:

Якщо на Положення встановилася тепла (як для осені) погода, то люди ще довго тішитимуться теплом, але й дощі неминучі.

Мочить дощ – картоплю доведеться викопувати з грязюки, проте жовтень буде сухим.

На Положення сухо – зима буде гострою.

До цього дня лягло багато листя – зима буде ранньою.

Сильні вітри, а волога повітря висока – невдовзі випадуть рясні зливи.

Тарас ЛЕХМАН

11 вересня (до оновлення церковного календаря) відзначали свято Усікновення Голови Івана Предтечі-Хрестителя. Але у цьому дописі будемо дотримуватися фенологічного календаря.

У церковній традиції цей день вважається строгим пісним. Саме свято належить до великих церковних, але фізична праця на Усікновення дозволяється (якщо це не неділя). Адже потрібно вчасно зібрати врожай городини. Змарнуєш мить – буде голодним увесь рік. Звісно, як наголошують священики, насамперед не потрібно забувати про молитву, Службу Божу у храмі, а вже потім братися до праці.

У давнину вважали, що саме з дня Івана Головосіки (так у народі називають це свято) час заготовляти горіхи – ліщинові (лісові), волоські. Їх сушать і зберігають аж до наступного «горіхового врожаю».

Обряди щодо збирання ліщинових горіхів у день Головосіки нагадували дійства у свято Нерукотворного образа Ісуса Христа (Третій Спас, Спас на полотні, Горіховий Спас, (16) 29 серпня). Зокрема жменьку лісових горіхів залишати на пеньку і тлумачили: це – гостинець для білочки на зиму; щоб наступного року добре вродила ліщина; плата Лісовику – духу і господарю лісів, аби добрим і прихильним був до людей. Не чинив їм збитків…

Водночас спостерігали:

-Горіхи вродилися рясно – на врожай хліба в наступному році; буде багато снігу й вродить озимина.

-Багато горіхів – наступного року буде багато гороху (і навпаки).

-Багато гнилих горіхів – зима буде з відлигами; доброго врожаю не чекай.

-Рано опадають горіхи – на ранню зиму. (Так само жолуді).

-Білка робить на зиму великі запаси горіхів і жолудів – зима буде холодною, затяжною

-Горіхів багато, а грибів мало – на холодну зиму.

У народній медицині особливо корисними вважаються молоді («молочні») горіхи, які ще не зовсім доспіли. А жовту шкірку з ядер молодих горіхів і перетинки використовують для приготування настоянки. Нею лікують шлункові захворювання.

Тарас ЛЕХМАН

8 вересня (тепер, за оновленим церковним календарем – 26 серпня) церковне свято Андріана-мученика та великомучениці Наталії. У народній традиції – Наталин день.

На її іменини ще триває молоде бабине літо, коли у першій декаді вересня встановлюється доволі тепла погода. Прохолодні росяні ночі враз змінює сонячний ранок. А в обідню пору небесне світило пече, пригріває, наче у липні. Земля у полі, на городі перетворюється на суцільну кам’яну брилу. Якщо викопуєш картоплю лопаткою, а не виорюєш її плугом, то хоч кирку зі собою бери, бо лопатку годі встромити у засохлу землю. Не один селянин подумки просить: «Хай би трішечки випало дощу, щоб земля розм’якла. Але трапляється, що потім такому проханню і сам не радий, бо як задощить, то задощить надовго.

Народні прикмети:

-Якщо на Наталії випав рясний дощ, тим паче, якщо лило весь день – дощова погода збережеться аж до Другої Пречистої (свята Різдва Пресвятої Богородиці).

-На Наталії прийшли дощі – бери плащу!

-На Наталії земля промокла, то після Другої Пречистої встановиться тепла погода аж до Покрови.

-Ранок у цей день холодний – до ранньої ї холодної зими.

-Теплий ранок, погожий день – на тривале тепло.

Тарас ЛЕХМАН

Осінній дощ – не радість. Тим паче, коли доводиться збирати городину, звозити її по бездоріжжю з далеких полів. Адже «восени ложка дощу, а відро болота».

 Звісно, осінній дощ також потрібен. Його особливо жадають господарі, які посіяти озимину. Але й вони «не хлібом єдиним живуть». Картопля, капуста, морква, червоний буряк… також потрібні на столі. Отож, якою має бути Добра Осінь?..

За давніми народними синоптичними спостереженнями (принаймні, за першою декадою вересня):

-На початку осені випали дощі, осінь заплакала, сльозами покапала – далі встановиться суха погода.

-Спочатку осінь поплаче, а потім заспокоїться. (І навпаки: спочатку сміється, а потім плаче).

-На священомученика Євтихія (6 вересня) випаде дощ, то далі встановиться суха погода; зима може бути сніжною, але це обіцяє добрий врожай на майбутній рік.

-Якщо перша половина осені суха, тоді друга може бути мокрою.

-Приваблива осінь – гарна зима.

-Багато павутиння літає – про сухі дні сповіщає.

-Сивий (молочний) туман довго не спадає – буде дощ.

-Тривалу дощову погоду ранньої осені колись називали «сльозогоном».

Тарас ЛЕХМАН