6 червня — свято Семена Дивногорця. Він походив з Малої Азії, замолоду посвятив себе Богу і став пустельником. Потім жив на горі у будці на високому стовпі. Помер 569 року. До нього (уже під кінець життя праведного старця) приходило на гору багато вірних, щоб послухати проповіді самітника, отримати слушні поради, корисні настанови.
За народними спостереженнями на Семена Дивногорця погода може бути дивною, непередбачуваною, мінливою... Відтак - далі літо буде розмаїте.
З прогностичних прикмет:
- На Дивногорця місяць у серпанку - до тривалої негоди.
- Захід сонця чистий - завтра буде ясно.
- Зозуля далі продовжує кувати - на тривалу теплу погоду.
- Негода на свято Семена Дивногорця - осінь буде непогідна.
- Яка погода в цей день (сонячна чи дощова) - так піде на осінь.
- Роса на Семена Дивногорця - на хороший врожай; мають вродити коноплі.
У селян цей день вважався останнім терміном висівати огірки.
Тарас ЛЕХМАН

До церковних свят, які не мають конкретних дат, належить Вознесіння Христове (цього року святкуємо 2 червня). Його відзначають на сороковий день після Великодня, Христового Воскресіння. Про нього докладно сказано у Євангелії від Луки. Це свято завжди припадає на четвер. Тому у народі кажуть: «Не прийде Вознесіння (Вшестя) у середу, а тільки у четвер». Релігійна сутність свята - Ісус Христос вознісся, зійшов на Небо.
За народними віруваннями (та й багатовіковими спостереженнями) на Вознесіння активно проростає зело (все зелене, тобто всі рослини) - у лісі, у полі, на лугах... Щоби не заважати його буйному росту, селяни у цей день не працювали, а лише молилися Творцеві світу. Насправді ж, Вознесіння належить до великих двонадесятих церковних християнських свят, тому у цей день важка фізична праця заборонена Церквою. Час потрібно приділити молитві.
Від Великодня до Вознесіння вітаються: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!». На саме Вознесіння у храмах виносять плащаницю і вже звучить вітання: «Слава Ісусу Христу! Навіки слава Богу нашому!».
У цей день господарі обходили свої поля з посівами, бо «на Вшестя жито має викинути колос». Дивилися, чи буде щедрим урожай. Якщо колоски мізерні - наберешся біди.
Молодь організовувала на околицях сіл різноманітні забави.
Між Вознесінням і Трійцею - десять днів. Це остання межа (час) посіву і садити городину.
Вважають:
- Якщо на Вознесіння гарна погода - на добрий врожай; мокро - на недорід.

(Деякі аспекти історії)
28 липня ми святкуємо день пам'яті Святого Київського рівноапостольного князя Володимира Великого і водночас святкуємо день Святого Хрещення Київської Русі.
988 рік - символічна дата Хрещення Київської Русі (вона, насамперед, «офіційно» установлена Церквою), коли відбулося публічне масове хрещення киян Володимиром Великим. Водночас деякі історики вважають, що це Хрещення було одномоментним актом, насамперед продиктоване політичними міркуваннями Великого Князя, інші заперечують таке. Так чи інакше, але Хрещення відбулося!
Є кілька цікавих деталей, які стосуються початків християнства на Київській Русі. Археологічні розкопки і ці ж давньоруські літописи переконують, що християнізація Київської Русі - це доволі тривалий і навіть поетапний процес, який «вимірюється» щонайменше кількома століттями. Адже йдеться про величезну (навіть за сучасними мірками) й різнобічно етнокультурну державу, якій за часів правління Київського князя Володимира Великого підпорядковувалися всі східнослов'янські землі.
З багатьма твердженнями науковців погоджується і Церква.
За версією відомого українського вченого-історика й культуролога Михайла Брайчевського, перше «офіційне» Хрещення Русі відбулося ще за часів правління Аскольда і Діра у 860-х роках. Найвірогідніше, що це був вибір найближчого князівського оточення. Цікавий і такий факт, що тоді «новохрещеним» приносили коштовні подарунки...
Відомо: з 910 року у Києві функціонувала християнська церква Святого Іллі, яка належала візантійським купцям. У ній навіть укладалися торгові договори між християнами-візантійцями і язичниками-русичами. Русичі присягалися на Святому Письмі.
Індивідуальним способом охрестилася у Константинополі і княгиня Ольга (967 рік). Однак її спроби на початку 960-х років масово запровадити християнство У Київській Русі потерпіли фіаско, були невдалими.
А от на сучасні західноукраїнські землі християнство прийшло значно раніше, ніж до Києва. Насамперед це сталося завдяки впливам Заходу (вважайте, що Риму, хоча тоді ще не сталося «розколу» між Східною і Західною Церквами). Найбільше спричинилися до поширення християнства на західноукраїнських землях Велика Моравія та Чехія, чиї кордони простягалися до Західного Бугу і Стиру. Так само свою місіонерську діяльність у IX столітті проводили Святі Кирило та Мефодій і їхні учні.
На теренах сучасної України нове віровчення уперше з'явилося у Північному Причорномор'ї. Зокрема, на узбережжі Південного Криму, в давньогрецькому поселенні Херсонес. (Те, що Крим - український, ніхто не сумнівається!.. Хіба що, окрім людей, зомбованих російською пропагандою, недолугими репліками Путіна...). Тут близько 102 року (апостольські часи) загинув мученицькою смертю один з Римських Пап - Климент. Годі й не згадати легенду про Андрія Первозваного. Якщо не сам Святий апостол Андрій Первозваний побував на теренах сучасної столиці України - Києва, то, можливо, хтось з його учнів, послідовників побував на пагорбах над Дніпром і пророче промовив: «Тут буде збудоване місто золотоверхих храмів!». (Але це - лише гіпотеза, яка поки не має наукового підтвердження).
А 325 року в Першому Вселенському Нікейському соборі взяли участь два християнські єпископи з теперішніх терен Південної України - Кадм (інколи називають - Кадим) Боспорський і Теофіл Готський. Ці факти є дуже важливими  для нашої історичної пам'яті!
Загалом, історики можуть назвати кілька етапів Хрещення Київської Русі. Незаперечним є факт, що наші предки (нехай, навіть, незначна кількість людей) були знайомі з християнським вченням ще з апостольських часів.
Підготував Тарас ЛЕХМАН, журналіст

- Червень — усьому початок: і літу, і майбутньому врожаю, і майбутній осені.
- Червень — голосиста юність року.
- У перші два дні червня ідуть дощі - далі весь місяць буде сухий.
- Хмари сходяться з різних боків - буде гроза.
- Чайки багато купаються - бути негоді.
- Рано вночі випала роса - не буде ні грози, ні зливи.
- З туману - роса або дощ.
- У червні день, як рік.
- Червень сухим буває - у вулику мед прибуває.
- Бджоли метушаться - до негоди.
- Галки кричать - теплий дощ накликають.
- Блискавка сильна без хмар - на велику спеку.
- Вим'я у корови при вечірньому доїнні тепле - на тепло; холодне - на холод.
- Вихор повільно підіймається до верху і довго переміщується - погода буде ясна.
- Павук плете сітку - до засухи.
- Комарі у теплу погоду нестерпно тнуть - буде дощ.
- Після негоди буває добра погода.