До маловідомих народних обрядів весняної сівби належить «кУпання волів», і то з наголосом на літеру «У». Адже саме цими тваринами у давніші часи орали і боронували нивку. Вони надійні помічники, дужі, витривалі. Хоча роблять свою справу повільно, але акуратно, якісно. Про те, як віл поле оре, а господар за ним слідом іде, співається у різдвяних колядках і щедрівках.

Обрядо зводився до того, що перед початком робіт волів скроплювали або злегка обливали свяченою водою; напували з відерця криничною, до якої також додавали свяченої йорданської води. Потім частували волів обрядовим печивом у вигляді хрестів, яке випікали на Середопістя. І господарі неодмінно приймали купіль та пили свячену воду.

А ще у церквах замовляли Богослужіння. Просили у Всевишнього доброго врожаю, здоров’я та сил для господарів і, звісно, для волів. Потім отримували благословення священика. І таке дійство не обходилося без свяченої води.

Поганяти волів у полі під час оранки і боронування доручали тільки хлопчикам, бо у них легка рука і чиста душа та помисли. Вони це робили, ідучи збоку від волів.

Тарас ЛЕХМАН

25 березня – одне з найвеличніших церковних свят Благовіщення Пресвятої Діви Марії, яку стали величати Пресвятою Богородицею.

Їй явився Архангел Божий Гавриїл і сповістив, що Вона народить від непорочного зачаття Сина Божого, Спасителя людства і найменує Його – Ісус. Діва Марія з покорою прийняла Благу Вість. Все має статися за Велінням Божим. Адже тоді будуть благословенні все людство і земля. Тут радше говорити про Земля як планету, частку Всесвіту, а не у спрощеному варіанті, як про матір-годувальницю. На Благовіщення навіть послаблюється Великий піст, особливо на тих парафіях, де справляють храмові свята.

Вважали, що до Благовіщення не можна «тривожити» землю (орати, сіяти, копати грядки...), бо вона ще спить. І тільки після цього свята земля стає благословенною, спроможною народити людям хліб, овочі, фрукти, ягоди, гриби, дарувати лікарські трави...

Взагалі, у цей день заборонена будь-яка важка фізична праця, яку застосовують без нагальних потреб. (Але не йдеться про людей окремих професій, тих, хто працює на стратегічних об’єктах, військовослужбовців).

Давня приказка говорить: «На Благовіщення навіть пташка гнізда не будує».

Народні прикмети:

-Яка погода на Благовіщення – такою буде на Великдень.

-На Благовіщення мороз – перша половина квітня буде холодною.

-Тепле Благовіщення – далі буде тепла весна.

Тарас ЛЕХМАН

Третя неділя Великого посту зветься Хрестопоклінною. Цього року вона припадає на 23 березня.

За церковною традицією, під час Богослужіння у храмах виносять Хрест Господній, який кладуть на престолі. Усі присутні у храмі вклоняються йому (тричі б’ють поклони) і цілують святиню.

У цей день особливо багато вірян приступають до сповіді і Святого Причастя, аби поклонитися Хресту Господньому з чистою совістю і без докорів сумління.

Хрестопоклінна неділя – один з найважливіших етапів Великого посту. І хоч під час Великого посту у неділю та великі церковні свята його правила щодо вживання їжі дещо послаблюються, то тільки не в Хрестопоклінну неділю. Навпаки, дехто з вірян їх посилює для себе, вживає лише воду та скибку хліба. Але це не засмучує, адже час наближає нас до Великодня, світлого свята Воскресіння Христового. А середа Хрестопоклінного тижня символізує «переполовинення» посту. Її називають Середопістям, Середопісною.

Колись марновірні селяни вважали, що у Середопістя не можна починати весняну оранку і сівбу хліба, бо нічого не вродить.

У народі кажуть:

-Яка погода у Хрестопоклінну неділю – такою буде на Провідну неділю (через тиждень після Великодня).

Тарас ЛЕХМАН

18 березня – день Святого Кирила (315-367 роки життя), архієпископа Єрусалимського, блискучого проповідника, оборонця Христової віри перед єритиками аріянами. За свою вірність Христовій Церкві був тричі прогнаний з владичого престолу, 16 років карався на засланні.

У народі кажуть:

-Якщо у цей день сніг і мороз, то бджоли не скоро вилетять з вуликів.

-Сонячно і тепло – до раннього вильоту бджіл і багатого медозбору, бо рано розквітнуть медоносні рослини.

-Сніг з дощем – далі весна буде вологою.

-Мороз побив озимі посіви, тоді пересівай.

...Цієї пори скресає крига, у багатьох річкових риб починається нерест. За версією етнографів,звідси й приказка: «Щука розбиває хвостом лід».

Народні зцілителі з лікувальною метою починають заготовляти перші весняні квіти – підсніжники, проліски, первоцвіт весняний... Роблять це обережно, щоб не пошкодити корневищ. Зважаючи на зменшення їх популяції у природі, не беруть надмірно.

Тарас ЛЕХМАН