12 липня – день Святих первоверховних апостолів Петра і Павла. Це одне з найважливіших свят у церковному році.

За переказами, Петро і Павло спочатку були язичниками, звали їх Савл і Симон. Андрій Первозванний познайомив Петра з Ісусом, і той хрестився, змінивши своє ім’я. Павло ж за земного життя Христа не був його учнем, навпаки, переслідував християн. Але Ісус явився йому у дивному видінні і той повірив у нього, засудив свої колишні ганебні вчинки, покаявся. Обидва апостоли прийняли мученицьку смерть від язичників за те, що поширювали християнство.

Позначилося свято і на народних традиціях.

Зокрема господині готували сирні мандрики. Вважалося, що вони були головною їжею апостолів під час їхніх мандрівок по світу з метою місійної діяльності. Та, насамперед, такими мандриками пригощали дітей-пастухів.

З огляду на те, що в цей день закінчується Петрів піст (Петрівка), то здавна було прийнято після церковної відправи збиратися всією родиною за сімейним обіднім столом. Вітали іменинників, згадували про тих, хто у далекій дрозі (мандрах).

В окремих регіонах свято вважалося днем рибалок. Оскільки апостол Петро сам був рибалкою, отож і став їхнім покровителем.

Вірили: хто в ніч на Петра і Павла не спатиме, то щасливим і здоровим буде весь рік.

Після свята Петра і Павла готувалися до збору врожаю, розпочинали жнива. Тому з’явилося безліч народних прикмет. Наприклад:

Якщо на Петра один дощ – врожай буде непоганий; два – добрий; а три – багатий. Петрівка холодна – рік голодний. На Петра спека – на Різдво мороз. Якщо зозуля замовкла за тиждень до Петрового дня – зима буде ранньою; якщо буде кувати після 12 липня («не вдавилася мандриком») – пізньою.

Тарас ЛЕХМАН

10 липня – свято преподобного Самсона.

…Спливає Петрівка, невдовзі розпочнуться жнива. У давніші часи у селянина до свята Самсона вже були наготовлені серпи і коси. Та боялися, щоб у цей день не випав дощ, особливо рясний, тривалий, бо тоді дощитиме сорок днів. А якщо на Петра і Павла (12 липня) дощова погода посилиться, то Прокіп (21 липня) «замочить сім кіп». Тому у народі преподобного Самсона називали – Мусоном, Сіногноєм. Вірили, що відвернути стихію, негоду може тільки ревна молитва. Навіть замовляти Богослужіння у церкві.

Вдавалися (не без того) і до магічних дій. Аби задобрити Самсона, варили йому на іменини пісний борщ з молодої городини. Пісний, бо ще триває Петрів піст.

У дитячій пісеньці співається навпаки:

-Падай, падай, дощику!

Зварю тобі борщику…

А тут навпаки… Втім, на грядки дощ потрібен… Отож, селянину ніколи не догодиш погодою!..

З народних спостережень:

-Якщо на Самсона дощ – сім тижнів також.

-Дощ на Самсона, то і бабине літо буде мокрим, і до нього не краще.

-Спекотний Самсон – сухі жнива.

-На Самсона туман – будеш збирати білі гриби.

-Уночі немає роси, а на долинах немає туману – на негоду.

-Перед негодою птахи сильно кричать, але пісень не співають; багато й довго літають, кружляють, обскубуються.

-Ворони під хмари залітають – до негоди.

-Мухи гудуть – на дощ.

Тарас ЛЕХМАН

7 липня – церковне свято Різдво Івана Хрестителя. За народним календарем українців Івана Купала. З огляду на прадавні звичаї та традиції нашого народу, це – найромантичніше свято липня, як і Купальська ніч, що передує йому.

Справді, воно прийшло до нас із сивої давнини. Купало (Купайло) – міфологічний персонаж, божество наших далеких предків-язичників.

Відзначала свято переважно молодь. У Купальську (або Іванову) ніч палили багаття, стрибали через нього, щоб «очиститися», купалися у річка та ставках, але «остерігалися Русалок», які мали влаштовувати свої гуляння. Дівчата плели і пускали на воду вінки, ворожили: чий вінок швидше пливе, то та дівчина швидше вийде заміж. Або таке: ставили у вінок запалену воскову свічку; якщо свічка скоро згасне, то дівчина невдовзі помре… (Жах!). Зрештою, не дивно, коли сприйняти за віру, що в ніч перед Купалом оживають усі демонічні сили…

Неодмінно співали купальських пісень і водили хороводи навколо заквітчаної верби.

Іван Купало символізував плодоносні сили природи. А саме поєднання двох стихій – вогню (сонця) і води, які забезпечують життєдайність землі (грунту) і всього, що на ній росте, що на ній живе.

Після Купальської ночі дні коротшають. Сонце все раніше і раніше заходить за обрій і пізніше піднімається над землею. Влада перебирає на себе Марена – богиня пітьми. Тому у Купальську ніч, щоб «уповільнити» хід часу, хлопці і дівчата топили у водоймах солом’яне опудало Марени. Почати траплявся інший обряд: Марену не топили а спалювали на купальському вогні. Потім попіл розсипали по грядках, «щоб добре родили».

У теплій зоряні ночі напередодні Івана Купала люди вбачали щось особливо таємниче. А знахарі вірили у найбільшу цілющу силу трав, скупаних у купальських росах.

Жила у далекі віки й віра у неймовірну здатність папороті (чар-зілля) сповнити всі людські бажання. От тільки у Купальську ніч потрібно побачити її цвіт. Тоді і скарб знайдеш, і розкриються тобі всі таємниці природи, пізнаєш мову звірів, птахів, рослин, станеш віщуном…

З народних прикмет:

-Зоряна Купальська ніч – виросте багато грибів і добре вродять лісові горіхи.

-Роса на Івана Купала – на врожай огірків.

Тарас ЛЕХМАН

5 липня – свято Євсевія Самосатського, єпископа, ревного оборонця Христової Віри перед єретиками-аріянами. Достойник загинув від рук найманої вбивці-аріянки приблизно 379 року.

Народні прикмети:

-Якщо на Євсевія густий туман – добре підуть білі гриби.

-До Євсевія білих грибів краще не шукати.

-На Євсевія волога погода і багато шампіньйонів – така погода протримається два тижні.

-На лісових стежках багато цвілі – шукай гриби.

-До дня Євсевія чорниці багато – грибів може вродити мало, або вони будуть «дрібними».

-До Євсевія на пасовищах вигоріла трава – не чекай від корови багато молока.

-Сухі стебла хлібних злаків – не барися зі жнивами, бо колос уже не буде наливатися, а зерна впадуть на землю.

-На Євсевія небо чисте, сонячно, тепло – буде сприятлива погода для жнив.

-Дощ на Євсевія – жнива «гнилі». (Але йдеться про південні регіони України. На Північній Україні, в Галичині, навпаки, дощ на Євсевія ще додасть сили колосу).

-Був у черемхи врожай – так само і на жито буде.

Жартують: «Добре їсти пироги з грибами! Та коли жнивуєш, то забуть про гриби!..».

Тарас ЛЕХМАН