Останні новини

 

(З циклу “Рідна природа”)

Водій поставив своє авто на стоянці біля продуктового магазину, а сам пішов за покупками.

Бокове (дверне) дзеркало легкового автомобіля привабило синичко. Мабуть, не так дзеркало, як її ж (синички) відображення у ньому. Пташка спочатку чіпко сіла на каркас дзеркала і стала придивлятися, туди-сюди крутила головою. Потім подумала, що це інша синичка глузує з неї, повторює рухи. Ох, не сподобалося їй таке! Отож почала «лупцювати» нахабну сестричку. А та не поступалася... То дзьобом, то крильми била об дзеркало щосили, невдоволено пищала, сварилася, та все марно. Нагадувала папужку у клітці з дзеркальцем, який інколи так само чинить. (Свого часу жив у нас такий Фенімор, був на рік старший від мене; батьки завели ще до мого народження).

Перехожі зупинилися, завмерли і стали посміхатися. Уже ніхто не поспішав за покупками в магазин. Навіть власник авто не став підходити до дверей легковика і проганяти синичку. Також сміявся, тримаючи у руках дві важких торби. Так тривало хвилин десять.

Коли синичка зрозуміла, що не подолає свого двійника, облишила цю справу та й полетіла.

...І це була маленька краплинка радості, щасливої миті для всіх, хто спостерігав кумедну пригоду синички. Виявляється, як мало потрібно для цього! Умійте побачити прекрасне!

Маркіян ЛЕХМАН

Студент Української академії друкарства

м. Львів

 

 

 

(З фенологічного щоденника)

Сонце ніжно усміхається. Тане сніг, поступово скресає крига. Побігли струмки. Радісно на душі. Весна прийшла! Хоч цього року вона трохи припізнилася. Вночі і вранці ще бувають морози, але не дошкульні. Давні фенологічні спостереження підтверджують таку істину: чим пізніший Великдень - тим пізніша весна. А Великдень прийде аж 2 травня.

Першими відчули весну птахи. Повеселішали горобці і синички, жваво стрибають по гілках, цвірінькають, насвистують. У пернатих настала шлюбна пора. Весною вони «переживають» інтимні почуття. Граки, що прилетіли, влаштували на деревах гучний галасливий пташиний ярмарок. Тільки й чути гамір. Невгамовно скрегочуть сороки, сваряться між собою, наче не можуть чогось поділити.

Обабіч дороги на ледь позеленілій травичці зустрів ворону. Та пильно дивилася на мене і... щось наспівувала грубим хриплим голосом. Ні, не каркала, як зазвичай, а саме наспівувала.

Яка радість сповнила серце, коли спостерігав, як у синьому чистому небі летять перші журавлі! За ними невдовзі повернуться лелеки. Здивуванням було зустріти так рано серед напівзамерзлих боліт сіру чаплю.

Вільно почуваються на плесах Західного Бугу лебеді, які не відлітали у вирій. Вони вже не бояться бути скованими кригою. А траплялося й таке, що мешканці Червонограда, інших міст і сіл Прибузького краю визволяли лебедів з крижаного полону.

Сам Західний Буг через щільні снігопади у лютому вийшов з берегів. Та нічого журитися господарям. Вода рано чи пізно спаде, а на зволожених лугах виросте добра трава. Буде де пастися коровам, сіна вдосталь заготуєш.

Де-не-де можна побачити як «рухається» земля. Це кроти взялися до праці - риють свої кротовини. І вони у підземеллі весну відчули! Запримітили: кріт ніколи не буде рити кротовини нижче рівня імовірної повені. Мудрі звірята!

...Кіт в обідню пору, коли сонце високо піднялося, ліг на порозі хати і солодко задрімав. Мружиться, муркоче, отримуючи задоволення від першого весняного тепла. А взимку кота не можна було вигнати з хати, все грівся біля печі.

...Верба і береза ще не розпустилися. Зате зацвіли підсніжники і проліски. Навіть барвінок зацвів на добре відкритих сонцю місцях (а цвіте він аж у квітні)... Потішила жовтими квіточками-сонечками мати-й-мачуха (підбіл). Дитиною не міг второпати: чому так назвали рослину? Старші люди підказали: зверху зелений листочок холодний (приклади долоню), а внизу він сірий, пухнастий і... завжди тепліший.

Маркіян ЛЕХМАН.

Студент факультету медіакомунікацій та підприємництва Української академії друкарства

м. Львів

 

 

 

Приємна несподіванка очікувала на мене. Нещодавно отримав поштою бандероль від Богдана Ладаная, відомого журналіста з Бойківщини (с. Містковичі Самбірського району). А у ній — дві книги автора «Духовне джерело» і «До світла знань», з теплими автографами, щирими побажаннями та ще й лист, такий же теплий і щирий.

З Богданом Ладанаєм ми знайомі років 7-8, але тільки заочно. Не раз читав його дописи у газетах, журналах. А він, виявляється, читав мої журналістські та літературні спроби у ЗМІ (навіть друкувалися і друкуємося в одних і тих же виданнях), і це, коли я ще був школярем, і коли вже став студентом-журналістом.

Завдяки сучасним комунікаціям не так уже й важко знайти один одного. Богдан Ладанай першим «вийшов» на мене. Були телефонні розмови. Скільки цікавих порад, добрих побажань, слів заохочень до творчості почув від нього, відчув моральну підтримку! Отож вирішив підготувати огляд двох надісланих мені книг. Та спочатку кілька слів про автора. Скористаюся біографічними довідками, надрукованими саме у цих виданнях.

* * *

Богдан Ладанай - професійний журналіст. Понад 40 років віддав газетярській справі як штатний працівник, зокрема газети «Новини Самбора». Член Національної спілки журналістів України. Переможець і призер багатьох творчих конкурсів серед журналістів і друкованих ЗМІ на обласному і Всеукраїнському рівнях.

Секретаріат НСЖУ нагородив його почесним знаком НСЖУ. На державному рівні йому присвоєно почесне звання «Заслужений журналіст України».

Упродовж десятиріч він активно співпрацює з багатьма редакціями обласних та Всеукраїнських газет і журналів, а також з періодикою української діаспори у США, Канаді, Австралії... Нині його матеріали часто друкуються в газетах «Благовіст», «Добрий господар», журналі «Перець. Весела республіка». Автор 14 книжок для ерудитів, дві з яких перевидано. Загальний тираж книжкових видань - 20 тисяч примірників.

Богдан Ладанай - у числі 100 майстрів-сміхотворців України, чий творчий доробок видрукувано в колективному збірнику «Сатирична сотня діє...» (2016 р.). Гарних результатів досягнув у 2016 і 2017 рр. Його удостоєно двох нагород: у м. Червонограді (Львівська обл.) став лауреатом літературного конкурсу ім. Володимира Дроцика та дипломантом I ступеня III Всеукраїнського літературного конкурсу ім. Леся Мартовича (м. Жовква, Львівщина). Роками раніше його творчі доробки високо оцінили на літературних конкурсах у Білій Церкві (Київська обл.), Коростені (Житомирська обл.). Він є лауреатом Всеукраїнського творчого конкурсу «Українська мова - мова державна!».

На основі багатого і різноманітного матеріалу книг Богдана Ладаная в закладах освіти, культури, молодіжних осередках організовують турніри для кмітливих і допитливих - КВК, «Хочу все знати!» тощо.

Займається наш автор і громадською роботою. Обирався депутатом Самбірської районної ради. Упродовж багатьох років - член оргкомітету і журі Бойківського літературно-краєзнавчого конкурсу ім. Мирона Утриска, який має статус Всеукраїнського.

У 2010 році, коли в Турці на Львівщині відбувався Другий Світовий конгрес бойків, Богдана Ладаная поіменовано достойником «Золотого фонду Бойківщини». Його ім'я внесено в Почесну книгу-альманах «Золотий фонд Бойківщини».

Невтомний журналіст має ще одну важливу державну відзнаку - «Почесний донор України»!

* * *

Книга «Духовне джерело» (Львів: «Тріада плюс») адресована людям різних за віком, родом занять. У ній - вікторини (за книгами БібліЇ), кросворди, головоломки релігійного змісту (такі часто друкують церковні видання), чимало різноманітної інформації у цікавих фактах. Але ця книга не для разового читання, а для вивчення, осмислення.

В анотації до неї написано: «Читаючи «Духовне джерело», віримо, підвищите свій інтелектуальний рівень, матимете серйозну духовну і текстову основи для щоденних розважань, зможете відстояти правду при потребі».

Автор таки досяг мети! Наголошуємо: книга не для разового читання, а вдумливого вивчення! Вона - спонукання до мислення, роздумів, пошуку. Принаймні, ті ж кросворди. У виданні кількома сторінками після самих кросвордів є відповіді на них, розгадки. Однак для вдумливого, мислячого читача, який сам прагне пошуку, таке - «не цікаво», хіба що тільки перевірити себе і звірити відповіді. Він буде шукати, думати, він буде логічно мислити, він буде читати і вивчати Святе Письмо. Це - таки спонукання для розвитку ерудиції!

Книга рясно усипана перлами-афоризмами зі Святого Письма, цитатами з творів видатних філософів, богословів.

Про цікавість і глибокий зміст книги говорять самі назви розділів: «Біблія в запитаннях і відповідях», «Біблія в цифрах і фактах», «Святі покровителі», «На різдвяному столі - смаколики», «Великодня мозаїка», «На писанках є свої символи»... Назви розділів я зумисне взяв вибірково. Важливо й те, що Богдан Ладанай вдало поєднав у текстах церковну (християнську) і народну традиції. Це глибше розкриває духовну культуру нашого народу, дух української нації. Бережімо своє!

Блискучу передмову «Захоплююча мандрівка у світ біблійних сюжетів» написав до книги священик Дмитро Сенейко. У ній читаємо: «Біблійні, християнські мудрість і розум, тобто мислення й знання, які черпаємо із рядків Святого Письма, є завжди актуальними, унікальними і неповторними порівняно з рештою джерел людського розумування... Лише та людина, яка кохається у пошуку мудрості й розумовому збагаченні кожної хвилини свого буття, відчуває повноцінність, цілеспрямованість і мету свого існування». Й інше: «Запропонована дорогому читачеві книга з серії «Кмітливим і розсудливим» «Духовне джерело» Богдана Ладаная є чудовим запрошенням глибше пізнати глибини Найпершої Мудрості з-поміж усієї розумової спадщини людства - Книги книг, а також християнства». Вважайте, що цими словами духовний отець поблагословив на друк рукопис книжки Богдана Ладаная.

* * *

Ми часто говоримо: «Бог і Україна - понад усе!». Та, мабуть, мало хто належно замислюється над цим патріотичним гаслом, його глибокою сутністю та змістом.

Замислитись над цим, поглинути в океан знань допоможе наступна книжка Богдана Ладаная «До світла знань: на підмогу ерудитам» (Львів: «Тріада плюс»).

За структурою, композицією вона дещо повторює попередню рецензовану нами книгу (втім, як й інші його книжкові видання), але й має свої особливості, відмінності. І, звісно, годі не сказати про новизну інформативного матеріалу, яким автор постійно розширює світ знань свого читача. От якби цей читач ще й був послідовним, настирливим»

«У новій книзі для читача Богдан Ладанай підготував чимало справжніх несподіванок. Неодмінно зацікавить розділ «На життєвих перехрестях», добірка унікальної довідкової інформації. А це якраз матеріал для молодих і старших. І пожива на щодень спраглим знати більше», - читаємо в анотації.

Як на мене (читача), то найбільше припав до душі розділ «Кетяг цікавих фактів про Україну». Ні, не тому, що він перший у книжці. Тут приховалося щось глибше, духовне. Твій світ починається з отчого порога. З десятків ягідок-фактів утвориться кетяг калини. А згодом таких кетягів калини можна назбирати на розкішний дівочий вінок, потім - на розлогий кущ калини. Дивись, а там виросте «калиновий гай». Дозбируйте їх, юні читачі! Насамперед звертаюся до вас.

Не менш цікавий розділ (в унісон попередньому) «Історія України в датах».

Шанувальникам футболу запропоновано «футбольні вікторини» та ще й низку цікавих фактів про цю гру мільйонів.

...А чи не здивує вас, що у мові ескімосів для найменування снігу існує більше 20 слів... (Є у книзі цікавинки про світ!).

Згадуваний розділ «На життєвих перехрестях» - цикл майстерно написаних новел, де кожна подія глибоко пережита автором. Тільки читай, насолоджуйся і співпереживай з тим, хто написав.

Популяризує Богдан Ладанай і своїх краян, письменників-бойківчан. На сторінках книги цитати з творів Романа Пастуха, Андрія Грущака, Івана Гнатюка (на жаль, уже покійного поета)... А як було б обійтися без Великого Бойка Івана Франка?!. Окремим з них присвячено вікторини, кросворди.

Передмови до книг Богдана Ладаная часто пише його побратим Микола Сенейко, журналіст, секретар Всеукраїнського об'єднання «Письменники Бойківщини».

* * *

Чітко вираженої фрази, що саме батьки (не «звалюймо» все на школу) повинні першими виховувати своїх дітей у дусі духовності, патріотизму, знання історії, культури рідної України, прадавніх традицій народу, спонукати до читання духовної літератури, зрештою, Доброї Книги (художньої, публіцистичної, науково-популярної...) у рецензованих нами книгах Богдана Ладаная не знайдеш. Однак автор «між рядками» підводить читача саме до цієї концепції, думки. І це дуже важливо! Хто шукає - той знайде!

Маркіян ЛЕХМАН.

Студент факультету медіакомунікацій та підприємництва Української академії друкарства

м. Львів

 

 

 

Редакція газети “Панорама” (м. Червоноград) виступила з доброю і цікавою ініціативою: вона регулярно друкуватиме твори слухачів і членів місцевого відділення Міжнародної (Малої) Академії літератури і журналістики. Отож у червоноградських маліжан з'явилася ще одна «друкована трибуна». Спасибі редактору газети Галині Панасюк!

До речі, «Панорама» і до того часу друкувала вірші, прозу юних авторів, розповідала про творчі заходи, проведені Червоноградським відділенням МАЛіЖ, бувало, що і безкоштовно подавала рекламу, але й далі залишається зацікавленою у їхніх дописах, хоче популяризувати дитячу та юнацьку творчість.

(Прес-служба Червоноградського відділення МАЛіЖ)

 

 

(Прочитайте цю книжку!)

Богдан-Ігор Антонич (1909-1937 рр.) - неперевершений лемківський поет, який справив значний вплив на тогочасну українську поезію в Галичині. Він — український  національний поет, національна гордість України!

У книзі Миколи Ільницького «Богдан-Ігор Антонич» (Київ: Радянський письменник, 1991. - 207 с.) ретельно проаналізовано творчість молодого лемківського поета, який помер у віці 27 років, у Львові.

Хоч монографія (літературний портер) вийшла друком «на зорі» Незалежності України, але вона аж ніяк не втратила свого наукового значення. Тепер про Богдана-Ігоря Антонича написано вже чимало наукових праць, видано і перевидано його поезії. Але тоді, коли Микола Ільницький писав своє дослідження, це зумисне забуте (замовчуване) ім'я лемка тільки відкривалося для широкого загалу, зокрема для шанувальників української поезії.

Антонич досконало знав фольклор Лемківського краю. У вірші «Різдво» поєднав традиції християнського Різдва з язичницьким святом. І тепер такий синкретизм «проступає» в наших обрядових діях. Також творив філософську лірику. У його поетичній спадщині - релігійні і космічні мотиви, своєрідний погляд на світ, природу, приміром: як він міг «бути хрущем»...

Та міг бути, міг бути! Бо він - водночас поет і художник!

Маркіян ЛЕХМАН

Студент Української академії друкарства

 

 

 

Дивлюсь на неї із вікна.

Проходить повз, уваги не зверта

Красива, мила і хороша.

П'янить, мов чарка стиглого вина.

Вона іде, як Нефертіті,

Боюсь поранить її словом

І знову глянуть. То - даремно.

Ні, не потраплю в її сіті...

Віктор СІНЬКОВСЬКИЙ

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.