29 серпня відзначаємо Горіховий Спас. Народна назва походить від того, що цієї пори у лісах достигають ліщинові горіхи, а в садах — волоські. Свято також відоме під назвами Третій Спас, Спас на полотні; у церковному календарі — Перенесення Нерукотворного Образу Господа нашого Ісуса Христа.

Церковна версія походження свята така. Цар Авгар, який жив в Едессі (Месопотамія), захворів на проказу — невиліковну на той час недугу. Почувши про чудесні зцілення, які творив Ісус Христос, правитель послав до Нього гінця з проханням прибути в Едессу і вилікувати його. Христос відповів гінцеві, що після завершення своєї місії на землі пошле до царя одного з учнів і той вилікує вельможу. Під час цієї розмови Ісус обмив своє обличчя і витерся рушником. На полотні залишився Його лик (відбиток обличчя). Гінець доставив відповідь Ісуса Христа і чудесний рушник Авгарові. Коли цар витерся цим рушником, то відразу зцілився.

Детальніше:ГОРІХОВИЙ СПАС

Свято Преображення Господнього, Другий Спас або ж Яблучний Спас, яке відзначаємо 19 серпня, - найважливіше з трьох Спасів. У церквах цього дня святять фрукти — яблука, груші, сливи, абрикоси, виноград, а також мед, зерна жита й пшениці з нового врожаю. Зважаючи на велич свята, піст дещо послаблюється, навіть дозволяється випити трішечки плодово-ягідного вина.

На святковій Літургії священик обов'язково читає уривки з Євангелія від Матея, де розповідається про Преображення Ісуса Христа, свідками якого стали апостоли Петро, Яків та Іван.

Саме від цього дня матерям, які втратили дітей, дозволяється їсти яблука. Траплялося, що у давнину до Спаса взагалі ніхто не їв яблук, аж допоки не освятять їх у храмі. Зрештою, тоді ще й не було такого розмаїття ранніх сортів яблунь.

Після повернення з церкви родина урочисто сідає за стіл. Яблука (а з них починають трапезу) під час цього святкового обіду найкраще смакують зі свяченим медом.

Другий Спас — це й день поминання померлих родичів. Вважали, що на Преображення покійники можуть преобразитися і вийти з могил, навідатися до сущих, з'ясувати, чи пам'ятають їх і чи вшановують.

Крім того, це ще й хліборобське свято, свято врожаю, чим зумовлене освячення фруктів, хліба та меду.

У народі кажуть:

- Добра антонівка — до доброго року.

- Прийшов Спас — бери рукавиці про запас.

- Прийшов Спас — пішло літо від нас.

14 серпня, коли у церквах вшановують братів-мучеників Маккавеїв, за п'ять днів до величного свята Преображення Господнього, званого у народі Другим Спасом, розпочинається Спасівський піст, який триває до 28 серпня, Успіння Пресвятої Богородиці. Тому він ще має назву Успенський (Успінський).

Згідно з апокрифічною легендою Спасівка є продовженням Великого Передвеликоднього посту, тривалість якого Бог визначив дев'ятьма тижнями. Але святі отці почали просити Бога, аби послабив піст чи скоротив у часі, бо людям буде важко його витримати. Тоді Господь розділив піст на дві частини: сім тижнів перед Великоднем і два тижні перед Успінням. Дотримуватись цього посту треба так само строго, як і Великого.

Однак, порівняно з усіма іншими церковними постами, Спасівку витримати легше, адже достигло багато овочів, бобових, фруктів, ліс рясніє грибами. Тому “Спасівка — ластівка”. До першого дня посту (зрештою, до свята Маковія) готували прісні коржі, заправляли їх тертим маком і медом.

Детальніше:СПАСІВКА

За народним і церковним календарями 14 серпня — свято Першого Спаса, Спаса на воді або Медового Спаса. Закріпилася й інша назва — Маковія, адже у церквах вшановують сімох старозавітніх братів-мучеників Маккавеїв і святять мак. (Тут на назві позначилася співзвучність слів).

Входженню цього свята у побут українських селян (ще навіть за часів Київської Русі) сприяло й те, що воно збігалося з початком важливих аграрних робіт — сівбою озимини. Казали: “Перший Спас — перший засів”. Перед сівбою у церквах освячували насіння, щоб “Бог працю благословив і добре родило”. По селах святили воду. Хресні ходи рушали на ріки, озера, освячували кожну криницю, насамперед — громадську, “спільну”. Дійство дещо нагадувало йорданське водосвяття, тільки без ополонок, хреста з льоду і купання.Тому закріпилася ще й така назва - Мокрий Спас.

Маковія — так звані проводи літа. Цей день вважається першим осіннім.

Своїх традицій дотримувалися пасічники, качали мед, бо від Медового Спаса бджоли вже не будуть давати солодкого продукту, роблять для себе запаси на зиму. Тож на Маковія неодмінно святили свіжовикачаний мед.

...Від самого ранку люди йдуть до церкви, щоб після відправи Служби Божої посвятити квіти, головки маку, воду. Вважали, якщо посвячені на Маковія квіти вплести у косу, то волосся не буде випадати і голова не буде боліти. Знахарі використовували освячені квіти для лікування різних недуг, а мак ставав своєрідним оберегом.