Що не кажіть, але в народній традиції українців Андрія — це молодіжне свято, і називали його ще “вступом у зиму”, оскільки, за старим стилем, святкували Андрія 30 листопада (в останній календарний день осені), а не 13 грудня.
Молодіжні зібрання цього дня були наповнені веселощами й розвагами і подекуди називалися великими вечорницями. На Андрія вдавалися до різноманітних прийомів любовно-шлюбної магії: засівання конопель, ворожінь із балабушками, калитою тощо. Ці ворожіння мали відповісти на такі основні питання: чого чекати в Новому році — шлюбу чи смерті. Якщо шлюбу, то хто буде чоловіком, чи буде шлюб щасливим. Намагалися також дізнатися про професію майбутнього чоловіка, главенство у майбутній сім'ї. Магічні дії нерідко супроводжувалися відповідними примовками: