4 серпня християни східного обряду вшановують Святу мироносицю рівноапостольну Марію Магдалину, яка народилася у сирійському місті Магдали. Вона часто згадується в Євангелії за щире слідування за Ісусом Христом, який вигнав з неї сімох демонів і зцілив. Марія йшла, плачучи, за Господом на Голгофу, була свідком розп'яття та поховання Ісуса Христа.

До сходу сонця в день Воскресіння Господа Марія принесла миро, щоб покрити ним тіло нашого Спасителя. Так велів закон. Але гробниця виявилась порожньою. Ангел сповістив їй та іншим мироносицям, що прибули з нею: “Не тут шукаєте!..”. Про це Марія Магдалина відразу розповіла апостолам. Не всі повірили... Вона й першою побачила Воскреслого Господа і розмовляла з Ним.

Після Вознесіння Ісуса Христа Марія Магдалина перебувала з Його Пресвятою Матір'ю й апостолами в Єрусалимі, а потім проповідувала Боже Слово в Римі й багатьох інших містах. (Через це Церква зараховує її до рівноапостольних).

Згодом Марія Магдалина перебралася до м. Ефеса, де на той час перебував Іван Богослов — улюблений учень Ісуса. Тут вона померла. У V столітті мощі рівноапостольної перенесли до Константинополя.

Саме з Марією Магдалиною пов'язують християнську традицію дарувати крашанки на Великдень. Адже, за апокрифічними переказами, піднесла червону (колір крові) крашанку Тиберію і вказала на Пилата, як винуватця хресної смерті Ісуса.

Знахарі, цілителі вважають Марію Магдалину заступницею від холери. Щира молитва до неї може зцілити й від багатьох недуг.

Народний звичай велів: у цей день краще не обробляти конопель та льону. Натомість готували обрядові страви (одна з яких неодмінно з яйцем) і поминали померлих.

Прогностична прикмета стверджує: “На Марії Магдалини велика роса — льон буде сірим”.

Тарас ЛЕХМАН

Свято в честь Верховних Апостолів Петра і Павла є одним з найвеличніших у церковному календарі. Християни східного обряду завжди відзначають його 12 липня.

Святий Петро (у перекладі — скеля, камінь, твердиня) вважається одним з провідних Апостолів Ісуса Христа. Він був тісно пов'язаний з нашим Спасителем беззастережною синівською (чи то братерською) любов'ю і вірою упродовж усього Його перебування на землі, а після смерті Ісуса став щирим ісповідником і поширювачем Христового вчення, що, крім іншого, відобразилося у двох Апостольських Посланнях Петра.

Син рибалки Йони, брат Святого Апостола Андрія Первозванного Симон (так звали Петра до хрещення) жив у містечку Вифсаїді, неподалік від Ганисаретського озера. Ловив сітями рибу, чим заробляв на хліб насущний. Був одружений і мав кількох дітей. Пізніше поселився в Копернаумі. Знайомство з Ісусом враз змінило його життя, і він став ловити не рибу, а перетворився на ловця людських душ, тобто навчати людей Христовій Правді, змінювати їхній світогляд, навертати на шлях істини.

Детальніше:СВЯТІ ВЕРХОВНІ АПОСТОЛИ ПЕТРО І ПАВЛО

Багато людей (особливо молодь) вважають, що назва свята Мокрини (1 серпня) походить від слова “мокра”. Можливо, з огляду на народну уяву, воно й так, адже відчуваємо небезпідставний натяк на наближення осінніх дощів.

Цей день, за народними прогностичними прикметами, є своєрідним покажчиком прийдешньої осені: “На Мокрини дощить — буде мокро аж до зими; сухо — довго протримається суха сонячна погода”.

Зовсім інше церковне пояснення назви дня: 1 серпня християни східного обряду вшановують Святу Мокрину (? - померла 380 року), старшу сестру Отця Церкви Святого Василія Великого. Вона народилася у Каппадокії за правління імператора Костянтина Великого й була першою дитиною у побожного подружжя Василія та Емілії. Змалку проявила хист до навчання і бездоганно опанувала Святе Письмо. Пізніше з матір'ю пішла до монастиря, де обидві прийняли чернечі обітниці та постриги.

Мокрина була наділена Божою силою: молитвами зцілювала хворих, виганяла бісів з людей, могла передбачити майбутнє.

У давнину на Мокрини господині не пряли, бо не буде користі. А от будь-яке лікування цього дня обов'язково приносило полегшення. Тому знахарі вважали Мокрину своєю покровителькою.

Тарас ЛЕХМАН