Чимало церковних свят серпня у народному календарі українців приурочено аграрництву, новому врожаю, коли люди щиро дякують Матері Землі, Матері Природі за щедрі плоди, винагороду за важку працю. Водночас це і подяка Всевишньому. До таких належить свято Осінніх Бориса і Гліба. За християнською традицією цих святих мучеників, благовірих братів-князів вшановують в Україні (оскільки вони є помісними святими) 6 серпня.

Борис і Гліб були синами рівноапостольного князя Володимира Великого, братами Ярослава Мудрого. З ними підступно розправився їхній брат князь Святополк, прозваний Окаянним. Так стверджує давній літопис. Після поразки Святополка від Ярослава Мудрого тіла безневинних вбитих Бориса і Гліба поховали у церкві Вишгорода неподалік Києва. Пізніше, коли їхні мощі відкрили, то вони виявились нетлінними, а біля них відбувалися зцілення недужих і чудесні знамення.

У народі кажуть: “Прийшли Осінні Борис і Гліб — достиг у полі хліб”, “З Бориса і Гліба берися до хліба!”. Окрім жнив, активно займалися збиранням та заготовлянням на зиму грибів. Адже серпень взагалі багатий на всякі дари Природи.

Народна прогностична прикмета стверджує: “Якщо Осінні Борис і Гліб (Весняних святкують 15 травня) не затягнуть дощем, то суха погода протримається два тижні”.

На Весняних Бориса і Гліба колос наливається, а на Осінніх — колос достигає.

Тарас ЛЕХМАН

22 червня — найкоротша ніч у році, день літнього сонцестояння. За астрономічними спостереженнями, саме з 20 по 22 червня припадає “сонячний пік”, коли день удвічі перевищує ніч. Приповідають: “Ще сонце не зайшло, а вже сходить”, “Один промінь на заході, а інший — на сході”.

У давнину, враховуючи старе літочислення (старий календар), Івана Купала святкували не 7 липня, а 24 червня, коли сонце, хоч поволі, та таки починає “йти на спад”, “повертає на зиму”.

Назва Кирилова ніч в українців з'явилася пізніше, з прийняттям і поширенням християнства. Адже цього дня церква вшановує Святого Кирила Олександрійського, патріарха, який жив у V столітті, активно виступав проти єресі, боровся за чистоту християнської віри.

У народі кажуть:

- Якщо на Кирила зацвіла липа — на тепле сонячне літо; буде щедрим медозбір.

- Бджоли і в шапку меду наносять, аби був взяток.

- Як липа пахтить, то і бджола летить.

Про Святого Онуфрія, якого церкви східного обряду вшановують 25 червня, існує більше легенд, народних оповідань, апокрифічних переказів, ніж достовірної інформації.

Наприклад, відомо таке. Наприкінці III століття жив у Єгипті преподобний отець Пафнутій. Одного дня він вирішив вийти зі своєї келії і, набравши хліба та води, піти провідати пустельників. У безлюдній місцевості Пафнутій зустрів старця-пустельника Онуфрія, який розповів йому історію свого життя. Після спільної нічної молитви Онуфрій помер. Пафнутій поховав тіло старця у щілині скелі.

В українців, за народним аграрним календарем, день Онуфрія (Онопрія) — останній термін посівів гречки. До Онуфрія закінчували першу косовицю сіна і починали косовицю раннього ячменю — перші жнива яровини. Цієї пори стихають пташині співи.

Детальніше:НА ОНУФРІЯ ЗАВЕРШУВАЛИ ПОСІВ ГРЕЧКИ

Хоч Успіння Пресвятої Богородиці (у церковному календарі — 28 серпня) знаменує кінець земного життя Матері людства, але, водночас, це є Її перехід у вічне небесне життя, що дало Церкві підставу назвати Діву Марію Царицею Небесною. Цей день цікавий і в народному побуті українців.

Оскільки зібрано основний городній врожай, засіяно озимину, то з'являлося більше часу для дозвілля, “посиденьок”. Цим насамперед користалася молодь. Починалися вуличні сходки-вечорниці парубків і дівчат під “відкритим небо” чи “під зорями”. Можна було повеселитися, поспівати, а то й знайти собі пару.

Сім'ї, у яких сини і дочки вже “на порі”, починали готуватися до весільного сезону. Тож казали: “Прийшла Пречиста — стала дівка речиста”.

Від Успіння починається “молоде бабине літо”. Триває воно до Усікновення (11 вересня). А від Семена (14 вересня) стартує “старе бабине літо”, яке завершується у свято Різдва Пресвятої Богородиці, Другої Пречистої (21 вересня).

Цієї пори — пори золотої осені на полях, лугах, у лісах, парках і садах літає багато павутиння. Наші предки вважали, що то розкидає його, снує відьма.

“Бабине літо” може розбудити рослини. І таке траплялося не раз. Як кажуть, “не впору” може зацвісти вишня, яблуня, каштан, а з трав — іван-чай, купальниця, наче нагадати людям про весну.

З Першої Пречистої починається масовий відліт птахів у вирій. Лелеки, наприклад, уже відлетіли. Якщо пернаті відлітають дружно, то на ранню і холодну зиму.

Тарас ЛЕХМАН