12 лютого припадає велике церковне свято — Собор вселенських вчителів і святителів, Отців Церкви Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого.

Святкування цього дня встановлене у Візантії 1084 року на згадку про те, кому з них слід віддати перевагу, чи то “лаври першості”. Суперечки, що породжували серед християн розбрат, були припинені після чудового об'явлення (за деякими джерелами — уві сні) всіх Трьох Святителів Митрополиту Івану. Святі Отці вирішили раз і назавжди встановити злагоду та мир між віруючими, оскільки в жодному разі не хотіли бути причиною постійних чвар та внутріцерковних розколів. Тому день 12 лютого (знову ж, за деякими церковними джерелами, день чудесного об'явлення) став відзначатися як день пам'яті Трьох Отців Церкви, які “є як один”. Крім того, у церковних календарях різних конфесій християн східного обряду для кожного з них встановлено окремі дні вшанування.

Детальніше:ТРОЄ, ЯК ОДИН...

Церковне свято Стрітення Господнього (15 лютого) належить до найвеличніших. Адже цього дня Ісус Христос у віці сорока днів від народження був принесений до Соломонового храму в Єрусалимі.

Його Пресвятій Матері Марії, як і кожній жінці, іудейський закон забороняв входити до храму. Аж після того, коли скінчиться певний термін і вона принесе до храму пожертву — дві горлиці та два голуби, вхід буде дозволеним. Мати Ісуса строго дотримувалася цих правил. Коли Вона прийшла до святині з Йосипом Обручником і маленьким Ісусом, їх зустрів праведний старець Симеон, який отримав одкровення, що не помре до тих пір, аж поки не побачить Спасителя. Симеон упізнав у дитятку Месію, взяв Його на руки і благословив. Там же у храмі була того дня й Анна Пророчиця. Вона також дарувала своє благословення Сину Божому.

Є у свята й інша назва (народна) — Громниця. Ще за старих часів запровадили звичай цього дня святити у церквах воду і свічки. Освячена стрітенська свічка якраз і називається Громницею. Її запалювали (і запалюють) у негоду, під час грози, блискавки. Нею ж обкурювали оселю, худобу, давали в руки помираючій людині. А стрітенська вода за своєю силою майже не поступається йорданській.

Детальніше:ЗУСТРІЧ ЗИМИ І ЛІТА

24 лютого — день, присвячений Святому Власу (Власію). Його вважають покровителем домашніх тварин і навіть “першим ветлікарем”. Але коріння християнського свята сягає значно глибших часів.

За доби запровадження християнства на Русі не вдалося остаточно знищити вірування у язичницьких богів, пам'ять про яких ще довго зберігалася у фольклорі, топонімічних назвах тощо. Принаймні, тривалий час зберігалося одне з таких стародавніх вірувань про бога Велеса, покровителя великої рогатої худоби, інших домашніх тварин. Ім'я Велеса згадується і в літописах, і в рукописах давніх слов'янських угод (передусім — господарських). А після прийняття християнства язичницьких богів часто замінювали християнськими святими, наділяли їх певними функціями. Отож обов'язки язичницького Велеса (Волоса) перебрав на себе християнський Влас (Власій).

Детальніше:ВЛАС — ПОКРОВИТЕЛЬ ДОМАШНІХ ТВАРИН

З-поміж усіх церковних свят народного календаря найбільше люблю Покрову (14 жовтня), коли дерева вкрилися золотом і багрянцем. Такий же барвистий килим Природа розстелила у лісах, парках, садах. Шурхотить під ногами опале листя. Приємно по ньому ступати. Аж раптом під поривами вітру воно зривається у шалений танок. Останні птахи відлітають у вирій.

Запримітив, що Покрова майже щороку буває різною - то з дощами, то з першими приморозками, то ще потішить людей теплом... Батьки розповідали: у 2000-му році на Покрову (мені було тоді лишень півтора місяця) видалася настільки тепла погожа днина, що люди одягнули сорочки й футболки з короткими рукавами. Мама ледь не весь день возила мене у візочку вулицями міста і тішилася:

- Яку гарну погоду подарувала Матінка Божа для прогулянки!

Кілька років тому я став ретельно занотовувати народні прогностичні прикмети. То у книжках знайду, то почую від старших... Усім цим добром поповнюю свій записник. Повірте, вельми цікаве заняття! Зібралося у мене чимало народних прикмет, пов'язаних зі святом Покрови. Залюбки поділюся з Вами.

Отож, у народі кажуть:

- Яка погода на Покрову — такою буде зима. (Проведіть спостереження і Ви!).

- Якщо у день Покрови вітер віє з півночі або зі сходу — зима буде холодною та багатосніжною; якщо з півдня — на теплу зиму; західний вітер віщує мокру зиму.

- На Покрови змінний вітер — зима буде нестійкою.

- Сніг на Покрову ще не віщує зими. Щільний сніг після першого снігопаду випаде аж через сорок днів.

- Якщо в цей день сніг не покриє землю, то не покриє в листопаді і грудні.

- До Покрови білка активно утеплює мохом своє гніздо — на ранню і холодну зиму.

- На Покрови багато опеньків — зима буде холодною і затяжною.

- Покрова павутиння снує — тепло ще протримається.

- Якщо до Покрови не опаде з вишень листя — на теплу зиму; облетить — на сувору.

А я ж завжди усім бажаю тепла у серці! Якою б не була погода, радійте кожній днині!

Маркіян ЛЕХМАН.

Учень 11 “а” класу Червоноградського НВК “СШ-колегіум №3”, слухач МАЛіЖу