14 січня християни східного обряду відзначають одразу два величних церковних свята — Обрізання Господнього та Василія Великого, а разом з ними зустрічають Новий рік за старим стилем...
Ісус Христос на восьмий день після свого Різдва прийняв обрізання відповідно до іудейського старозавітного закону для всіх немовлят чоловічої статі. Після виконання обряду йому дали ім'я, провіщене архангелом Гавриїлом у день передання благої вісті Діві Марії — Ісус.
Василій Великий — один з Отців Церкви, архієпископ Кесарії Каппадокійської, народився 329 року (за деякими джерелами — 330 року). Його знатна родина славилася щирою відданістю християнській вірі. Одержавши блискучу (як на той час) юридичну освіту, Василій став на шлях духовного життя, залишивши мирську суєту та тимчасову славу, доволі марну і примарну. Він був читцем у церкві, а потім роздав усе своє майно вбогим, вдовам, сиротам і заснував обитель для ченців, уклав строгий монаший устав, яким і тепер послуговуються отці-василіяни. Написав багато богословських праць, листів, послань, він є автором Святої Літургії (Служби Божої). Як архієпископ, стояв в обороні Христової Церкви від поширення псевдовчень, єретиканства, що заперечували Божественну Природу Ісуса Христа, Пресвятої Трійці, її єдності. За те зазнав переслідувань з боку можновладців, на яких вплинули хибні течії. Помер Святий Отець Василій Великий 1 (14) січня 379 року.