Останні новини

 

 

Хто «править балом» на Андріївських вечорницях, які молодь святкує у ніч на Анлрія (13 грудня)?.. Звісно, Калитинський та Коцюбинський...

Готуючись до цих вечорниць, дівчата випікали калиту - великого коржа з діркою посередині, на якому витискали орнаменти. Найчастіше це робили за допомогою маківки. Калиту підвішували у хаті до сволока, і її охороняв пан Калитинський, тримаючи в руках квач, обмащений у сажі. Таку роль мав виконувати наймоторніший і найдотепніший парубок у громаді. Один з учасників гри, «осідлавши» коцюбу, був паном Коцюбинським. Він від порога скакав до калити і розпочинався діалог:

- Здоров був, пане Калитинський!

- Здоров був, пане Коцюбинський!

- Я їду калиту кусати!

- А я буду по зубах кресати!

(Є й інші варіанти).

Під час цього діалогу всі присутні намагалися розсмішити Коцюбинського глузуванням, жартівливими, але не образливими репліками. Він же стрибав на коцюбі, мов на конику, намагався вкусити калиту, не торкнувшись її руками і зберігати серйозність. Якщо Коцюбинський таки засміявся, отримував від Калитинського по щоках квачем зі сажею. При цьому, аби ускладнити завдання, Калитинський ще й смикав за стрічку, на якій підвісили калиту, розгойдував її.

Опісля на коцюбу сідав наступний «вершник».

А якщо Коцюбинському таки вдалося відкусити коржа, то він ставав Калитинським, а Калитинський - Коцюбинським. І так продовжувалася молодіжна гра. Потім переходили до інших розваг.

Сама ж калита символізує зимове народження сонця.

 

 

 

 

8 грудня — день вшанування священомученика Климента.

Він був четвертим після апостола Петра єпископом Римської церкви. Від нього ж прийняв свячення. Згідно з переказом, за те, що Климент проповідував християнське вчення, його заслали до Криму. Але й тут він не зрадив Святій Вірі і продовжував проповідувати Христову науку серед поган. Робив це відкрито, а не потайки.

За наказом імператора Трояна у 101 році Святого Климента втопили у Чорному морі. Однак мертве тіло хвилі винесли на берег. Щойно навернути Климентом до християнства язичники поховали його.

У IX столітті частка мощей єпископа Климента була перенесена Святими Кирилом і Мефодієм до Риму, іншу частку князь Володимир Великий перевіз до Києва. Ці останки знаходилися у Десятинній церкві до монголо-татарського нашестя.

Святий Климент написав ряд творів, серед яких найбільш відомий - «Перше послання до Корінфян».

Про цей день у народі кажуть:

- Климент сльозу з мужика морозом гонить.

- На Климента зима клин клином вибива.

- На Климента морози стоять, зуби цокотять.

- Климент вуха морозом рве.

- На Климента хоч два кожухи одягай.

 

 

 

 

У ніч на свято Катерини (7 грудня) дівчата ворожили, аби дізнатися, якою буде доля. Такі дійства інколи нагадували ворожіння у ніч на Андрія (13 грудня), але й мали свої особливості. Дівчата зверталися у молитвах до Святої Катерини. Ритуали відбувалися без участі хлопців. Ті навіть не мали права спостерігати.

Наприклад, дівчина брали жменю конопляного насіння, виходила опівночі на подвір'я, тричі обходила довкола хати і сіяла його, заволокуючи полом спідниці. Примовляла:

- Катерино, Катерино! Повідай долю! Звідки судженого чекати?..

Свята мала повідати долю вночі, коли дівчина спала.

Також ложку солі розчиняла у кухлику води і випивала на ніч. Мав приснитися суджений, що принесе води.

Могла дівчина взяти порівну по наперстку борошна, солі й води, замісити тісто і спекти коржик. Половину з'їдала на ніч, а половину клала під подушку. Вірила, що вночі прийде наречений і з'їсть свою половину.

Ворожили дівчата і так. Висмикували зі стріхи соломинку. Якщо попадалася з колосом, то дівчину свататиме багатий парубок, а якщо гола, то бідний. Коли ж соломинка потраплялася коротка, зігнута, то не слід чекати весілля протягом року.

Траплялося і таке дійство. Наливали у миску води, клали поверх вінець соломинку, ставили на ніч під ліжко і примовляли:

- Хай милий прийде, через кладку переведе!

Зранку напередодні Катерини натще перев'язувалися поясом і не знімали його до ночі. Увесь день постили і ревно молилися до Святої Катерини. На ніч складали пояс хрестом і клали під подушку. За цим поясом мав прийти уві сні наречений.

 

 

 

 

4 грудня відзначаємо велике церковне свято Введення у храм Пресвятої Богородиці, яке у народі називають Третьою Пречистою і вважають «введенням» (вступом) до циклу зимово-різдвяних свят, які закінчуються Собором Івана Хрестителя, 20 січня.

У цей день також спостерігали за погодою, прогнозували:

- Третя Пречиста снігом покриває - хліба прибуває.

- Введення прийшло - справжню зиму привело.

- Введення мостить мости, а Микола (19 грудня) забиває гвіздки - буде люта зима.

- Введенські морози зими ще не роблять, бо після них ще буде відлига.

- На Введення - товсте ледення.

- Лід на Введення тріщить - мороз буде до Миколи.

- Є на Введення вода - влітку буде молоко.

- Горобець нап'ється на Введення з кінського сліду води - на Юрія (6 травня) худоба напасеться трави. Чим глибший слід - тим вищою буде трава.

- Сніг, який випав на Введення, швидко розтане.

- У ніч на Введення мороз тріщить і зорі блимають - мороз протримається мінімум три дні.

- Сніги великі на Введення - літо буде багатим на плоди.

- На Введення сніг на полях - зерно в засіках.

- На Введення падає сніг лапатий - зерно будеш горнути лопатою.

 

 

 

 

- Який перший день грудня — такою буде зима.

- У грудні перша пороша — зима буде хороша.

- Тільки у грудні приходить справжня зима.

- Якщо зима не прийшла у грудні та січні, то вона прийде 10 лютого.

- Зима холодна та зі снігом - благодать для господаря (віщує добрий врожай).

- Зима з дощами - літо з черв'яками.

- У грудні дорога санна - врожай на гречку.

- Заметілі зимою - літом негода.

- Ліс взимку шумить - на відлигу.

- Місяць у хресті чи в крузі - до морозу.

- Місяць взимку надутий - буде сніг.

- Небо взимку заволікується хмарами - до заметілі.

- Різке похолодання завжди настає перед покращенням погоди (потеплінням).

- Сильна тяга у печі - на мороз; слабка - на відлигу.

- Дрова горять, потріскуючи - на мороз.

- Кінь лягає на землю перед снігопадом.

- Птахи ховаються перед морозом.

- Корова сопе і невдоволено пиркає - буде мороз.

- Кури на одній нозі стоять - чекай морозу.

- Синиця до хати - зима надвір (буде холодно).

- Снігур заспівав, а сорока під дах заховалася - буде хуртовина.

- Зима три роки визначається літом; літо три роки визначається зимою; на три роки само по собі. Не всі прикмети  збуваються...

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.