За тиждень після Різдва Христового, Коляди, напередодні Старого Нового року українці святкують Щедрий вечір. За церковним календарем, 13 січня — день преподобної Меланії.

У народній традиції обидва свята об'єднались. Цього дня наші предки водили Меланку. Уся дівоча ватага іменується дружками. Дівчата з Василем до хати не заходили, а щедрували під вікнами. На Меланки ходили також і парубочі гурти. Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками.

У ніч на Старий Новий рік і у саме свято спостерігали за погодою:

- Якщо ніч проти Нового року тиха і ясна - буде врожайний рік, щасливий.

- Якщо сонце високо зійде - буде врожай садовини.

- Падає м'який сніг - буде врожай хліба; а коли тепло - літо буде дощовим.

- Якщо на Меланки відлига, то чекай теплого, але мокрого літа.

- Гніт на свічках під час вранішньої Служби Божої на Василія у церкві зігнувся - буде врожай цього року; стирчить на свічці, ніби порожній колос на стеблі - жди неврожаю.

- Іній рясно вкриває гілки дерев на Василя - буде врожай збіжжя.

13 січня, у Надвечір'я Нового року, у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, вірні складають подячні молебні.

14 січня відзначають важливе церковне свята Василія Великого. А от обряд ранкового посіву починається ще до церковної відправи. Хлопчики брали торбинки, наповнені зерном, і щедро розкидали пшеницю, жито, овес з побажаннями багатого врожаю. Спочатку це робили в рідній оселі, а потім у сусідів, хресних батьків, отримуючи в нагороду гроші, подарунки, частування.