Останні новини
25 березня 2024
24 березня 2024

ЯК ХАРЧУВАЛИСЯ У РІЗДВЯНИЙ ПІСТ

Наближається Різдвяний піст, який в Україні ще називають Пилипівкою. Для християн східного обряду він розпочинається 28 листопада, але готуються до нього заздалегідь. Глибоковіруючі люди строго дотримуються його приписів. А як постили перед Різдвом і що споживали у далекому минулому?...

Важко у часи Різдвяного посту (як і Великоднього) доводилося тим, хто не мав достатніх запасів риби, грибів, бобових – головних постачальників білків у пісні дні. Нерідко такі люди хворіли на курячу сліпоту, а діти отримували малокрів’я або рахіт. Тому для малих дітей робили послаблення, дбаючи про здоров’я нового покоління. Навіть у часи Великого посту, у його строгі дні, де обмеження ще категоричніші у порівнянні з Різдвяним постом, дітям давали споживати молоко, сир, сметану, яєшню. Бо, звісно, якщо мова про дитину, то це – не гріх. Гріх – шкодити здоров’ю.

А ось для дорослих здорових людей строгий піст був обов’язковим. У середу та п’ятницю, як кажуть, жили на воді, нічого не споживали; тільки увечері – скибку хліба. Деякі господарі навіть тримали окремий посуд для пісних страв. Інші ж - ретельно випарювали і виварювали, щоб, бува, ніде не залишилося й сліду та запаху від скоромної страви – ні всередині, ні ззовні.

Перший день Різдвяного посту зустрічали прісними коржами. Коржі замішували з житнього борошна на воді й пекли «насухо», тобто, без олії, тим паче без тваринного жиру, не додавали солі, маку, не поливали медом. Бо це вже – розкіш. Інколи для прикраси на коржах виліплювали з тіста хрестики, вертепні зірочки, як ознаку наближення Різдва Христового.

Багатші селяни споживали кашу. Неодмінним продуктом харчування були запечена картопля, квашена капуста, варений буряк та інша городина. Борщ – тільки пісний.

Втім, одноманітні пісні страви трохи скрашували квашею – типовою їжею українського селянина. Готували квашу з помолу (борошна) зерен гречки, пшениці, жита та солодового (пророслого) зерна жита або пшениці. Навколо її приготування виникло безліч різноманітних забобонів, пересудів, пересторог, і то часом досить кумедних. Наприклад, вірили, що найкраща кваша вдається у жінки, яка має довгі п’яти… Не повинні готувати квашу дівчата, щоб не втопити в ній своєї долі. Парадоксально, але вважали, що кваша не вдасться, коли під час її приготування увійде добрий чоловік. А от коли до хати завітає нероба, волоцюга, п’яничка, то страва неодмінно вдасться.

Напівжартома – напівсерйозно, але жінки-господині твердо вірили: кваша тоді буде особливо смачною, коли для викисання накрити її… чоловічими штанами.

Побутували й інші забобони. Приміром, у перший тиждень Різдвяного посту (особливо у його перший день) не ходили в гості. А жінкам не годилося заходити до чужих бодай на хвильку, аби щось позичити. Боялися, що разом з ними (жінками) до хати можуть зачаститися злидні. Тож не позичали ні хліба, ні солі, навіть не давали жару для розпалювання печі…

Однак, все це – лишень марні повір’я…

До Різдва готувалися передусім духовно!

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.