Останні новини
28 березня 2024
25 березня 2024

Трофічні виразки, рани доречно присипати порошком з гарбузової шкірки:

- Дрібно нарізати шкірку гарбуза, висушити і перетерти у ступці на порошок. Присипати 2-3 рази на день. Останній раз — на ніч.

ЩОБ ПРАЦЮВАЛИ НАДНИРНИКИ

Хворі наднирники можуть спричинити ряд інших недуг. Приготуйте ліки:

- 3 столові ложки подрібненого листя смородини (свіже або сухе) залити окропом — 0,5 л. Настояти 30 хвилин. Процідити. Пити по 100 мл чотири рази на день за 20 хвилин до вживання їжі. Таке лікування ніколи не зашкодить.

Народні зцілителі давно з'ясували, що мідь лікує:

- Наслідком травм ніг може стати тромбофлебіт. Щоб його не було, у взуття під шкарпетку кладуть мідну монету.

- Таку ж монету кладуть на очі при гаймориті, а при бронхіті — на шию. Потримайте 40-45 хвилин. Процедуру приймати хоча б 3-4 рази на день.

НАСТІЙ ВІВСА НА ВОДІ

Овес, настояний на воді, має потогінну функцію, протидіє підвищеній температурі:

- 30 г подрібненої соломи вівса залити окропом — 1 л. Настояти 2 години. Процідити. Пити 4-5 разів на день. Дітям — по 25 мл, дорослим — по 50 мл.

ПОТИЛИЦЯ БОЛИТЬ...

Ліками від головного болю, якщо вони часто  повторюються, зокрема у ділянці потилиці, є кукурудза:

- 1 столову ложку кукурудзяного борошна звечора залити літеплою водою — 200 мл, добре розмішати. Вранці ще раз добре розмішати і з'їсти натще.

Якщо запитати читачів: «Що таке кваша?», то, впевнені, більшість з них (особливо представники молодшого покоління) правильної відповіді не дадуть. Хоча зрідка, але це слово ми таки вживаємо, навіть, бува, як образливий епітет, насмішку над кимось.

Квашу мені доводилось коштувати, коли школярем проводив літні канікули у своїє бабусі на Тернопіллі, вправної селянки-господині. Але це було вже років з 35 тому. На жаль, немає моєї бабусі, і квашу я давненько не їв. Щоправда, кваша, як повсякденна пісна страва, також давно вийшла з ужитку…

Ось що розповіли мені про способи її приготування жінки-господині старшого віку. Послухавши їх, я наче повернувся у дитинство.

Для приготування кваші потрібно взяти три різних сорти борошна: гречане, житнє і солодове – житнє чи пшеничне. (Солодове борошно роблять із пророслого зерна). Кожне окремо  розвести літеплою водою, щоб тісто не тягнулося за ложкою, а лилось, мов сметана. Тоді змішати все разом і запарювати окропом до такої густини, яка кому до вподоби. Для приємного смаку інколи додавали жменьку калинових ягід чи пучечок вишневих гілочок.

Наближається Різдвяний піст, який в Україні ще називають Пилипівкою. Для християн східного обряду він розпочинається 28 листопада, але готуються до нього заздалегідь. Глибоковіруючі люди строго дотримуються його приписів. А як постили перед Різдвом і що споживали у далекому минулому?...

Важко у часи Різдвяного посту (як і Великоднього) доводилося тим, хто не мав достатніх запасів риби, грибів, бобових – головних постачальників білків у пісні дні. Нерідко такі люди хворіли на курячу сліпоту, а діти отримували малокрів’я або рахіт. Тому для малих дітей робили послаблення, дбаючи про здоров’я нового покоління. Навіть у часи Великого посту, у його строгі дні, де обмеження ще категоричніші у порівнянні з Різдвяним постом, дітям давали споживати молоко, сир, сметану, яєшню. Бо, звісно, якщо мова про дитину, то це – не гріх. Гріх – шкодити здоров’ю.

А ось для дорослих здорових людей строгий піст був обов’язковим. У середу та п’ятницю, як кажуть, жили на воді, нічого не споживали; тільки увечері – скибку хліба. Деякі господарі навіть тримали окремий посуд для пісних страв. Інші ж - ретельно випарювали і виварювали, щоб, бува, ніде не залишилося й сліду та запаху від скоромної страви – ні всередині, ні ззовні.

- Береза – деревце не просте, а чарівне, має магічну силу! – так, принаймні,  стверджували ще наші далекі пращури. До речі, воно єдине на світі з білою корою.

Східні слов’яни-язичники вклонялися березі, влаштовували на її честь свята, довкола водили хороводи, у березовому гаю зустрічали весну, а з її приходом – і Новий рік, бо у прадавні часи Новий рік вітали якраз весною. Зрештою, це деревце дало назву місяцю березню.

Береза – не тільки гарне, а й вельми корисне дерево. Колись оселю освітлювали найчастіше скіпками з берези, а зігрівали людей у господі березові дрова. Вони горять чистим, рівним полум’ям, та й нарубати їх відносно легко.

Однак деревина берези годиться не лише на дрова. З неї, наприклад, роблять лижі – легкі і пружкі. Із березових бруньок та цвіту («сережок») здавна готували ліки, настоянки, і нині виготовляють активоване вугілля. Без березового віника годі уявити лазню. А який цілющий березовий сік! Березовим листям фарбували тканини. Тепер би сказали: екологічно чистий барвник.

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.