У дитинстві ми не раз чули застереження від дорослих: «Не ображайте лелек навіть словом і думкою. Це – гріх! Вони – наші предки!». Лелек я не ображаю, навпаки, дуже люблю. Але скільки не запитував дорослих: «Чому лелеки – наші предки?», у відповідь вони розводили руками.

Розгадку підказала легенда із сивої давнини, яку недавно почув.

Раніше, в доісторичні часи, коли на Землі ще не було людей,  до нашої планети наблизилася Зоря-Венера, на якій вже жили люди.

Частина з них вирішила оселитися на Землі.  Спочатку послали на Землю Прадавню Мову, потім скинули зерна пшениці і аж тоді самі прилетіли на крилах лелек. Стали обожнювати цих птахів, які допомогли їм переселитися.

Тож споконвіків люди на Землі поклоняються Сонцю, Місяцю, Зорі-Венері і лелекам.

Звісно, Венера – не зоря, а планета, і життя на ній неможливе. Але легенда цікава!

Записав Маркіян ЛЕХМАН, школяр, слухач МАЛіЖу