6 жовтня — церковне свято Зачаття Івана Предтечі. Він був останнім із пророків, який свідчив про Месію: “У пустелі готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому”. До Івана Предтечі приходили мешканці всієї Іудеї і Єрусалиму, хрестилися від нього у ріці Йордані, визнавали гріхи і щиро-щиро каялися. Це була своєрідна сповідь, тільки ще тоді без Святого Причастя. Натомість він їм промовляв: “Я хрещу вас водою на покаяння. Але Той, Хто йде після мене, сильніший від мене: я не достойний понести взуття Йому. Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем”.

...У народі кажуть: “На Предтечі тулися до печі”. Це тому, що осінні похолодання все частіше заглядають у гості. Після Осіннього Івана (ще так називають свято у побуті) рідко коли випадає сонячна тепла днина.

Як це не парадоксально звучить, але у саме свято (мова — про давнину) не раз вдавалися до марновірства, ворожінь. Вважали, що цього дня можна дізнатися, коли яке лихо минеться. Отож виходили до місця злиття двох річок, набирали по однаковому кухлю води з кожної і ставили у хаті. Далі спостерігали: якщо швидше випаровується вода з більшої річки, то лихо минеться не скоро. Однак, не вдавайтеся до таких ворожінь, гріховних дій!

На Івана Предтечі нічого не заготовляли на зиму, бо, мовляв, почорніє, пропаде. (Також марновірство!).

Дівчата ж бралися за рукоділля — пряли, ткали, шили, вишивали... Господині, знахарі готували різні настої. У народі вірили, що “з водою Іван забирає усякі хвороби зі собою”.