Останні новини
31 липня 2021
31 липня 2021

 

Покров Пресвятої Богородиці — свято, яке завжди відзначаємо 14 жовтня, стало для українців не тільки християнським, а й національним, навіть національно-патріотичним та ще й державним.

Козаки, січові стрільці воїни Української Повстанської Армії, сучасні захисники України протягом століть схиляли і тепер схиляють голови під Покрові Пречистої, шукали і шукають захисту у неї та благословення на боротьбу з ворогом.

Особливим це свято було для звитяжних запорожців. Козаки вважали Божу Матір покровителькою війська запорозького, молилися до Богородиці, будували храми на її честь, ходили в бій з іконами Пречистої, брали їх у морські походи. У свято Покрови запорожці приймали найважливіші рішення, обирали гетьмана, кошових та старшин.

Першу найвідомішу церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці козаки побудували 1659 року на Чортомлинській Січі. А всього за період існування козаччини було 13 таких церков. Це тільки ті, що відомі з козацьких літописі.

14 жовтня 1942 року - офіційна дата створення УПА. Покрова, яка два століття тому опікувалася козаками, тепер брала під свій омофор українських повстанців.

Однак після поразки підпілля, за часів СРСР настав темний період атеїзму, будь-які релігійні свята не прийнято було відзначати. Не могли йти і мови про Покрову, яка нагадувала російським окупантам про національно-визвольні рухи в Україні.

Аж у 2005 році Указом Президента України знову було відновлено святкування річниці УПА на Покрову.

З початком російської агресії у Криму та на Донбасі, українці нарешті відмовилися від святкування «дня радянської армії» (23 лютого), яке до того в Україні вважалося Днем захисника Батьківщини, і нарешті Покрова стала Днем захисника України.

 

 

 

 

9 жовтня - день пам'яті Святого апостола і євангеліста Івана Богослова.

До цього дня (у народі його називають Іваном Осіннім) потрібно було засіяти озимину. Це - останній термін посіву. Після Богослова сіяти не варто. Тому казали ґ: «Хто не посіяв до Івана Богослова - той не вартий доброго слова», «Посіяти озимину вчасно, то і вродить рясно».

Щоправда, осіння сівба не набувала такої обрядової урочистості, як рання - весняна. Але в поле також виходили всією сім'єю, як і весною. Працю починали з молитви. Поспішали впоратися з посівом.

Народний прогностик:

- У цей день з берези падає листя - осінь ще буде теплою; падає листя з осики - на холодну осінь.

- На Івана Богослова дощ зі снігом - у січні тричі йтиме дощ; сонячно і тепло - червень буде дощовий і холодний. Але сам дощ на Івана Богослова - добра прикмета для майбутнього врожаю озимини.

- Сіре небо і холодний вітер на Івана Богослова обіцяють наближення снігопадів. Кепсько, коли на свіжі озимі посіви вдарить мороз, а сніг ще не випав.

- На Осіннього Івана заєць шубу міняє - зима наступає.

 

 

7 жовтня — свято первомучениці Теклі.

З цього дня зазвичай починалися осінні жіночі посиденьки, але з роботою. Оскільки врожай городини вже мав бути зібраним, тому у жінок з'явилося більше вільного часу. Але українська жінка не може сидіти без роботи! Отож вони ткали, пряли, вишивали... Часто це робили колективно (бо так веселіше), збираючись уже довгими осінніми вечорами у хатині однієї з господинь. І так почергово. Від старших жінок ремесла рукоділля переймали дівчата. Жартують, що саме Свята Текля навчила жінок ткати.

На таких «вечорницях» не обходилося без помірного застілля, співів; жінки обмінювалися новинами, переповідали жартівливі бувальщини. До речі, до хати, де збиралися жінки, не можна було заходити чоловікам. Мовляв, ті можуть наврочити, усю роботу зіпсувати, тоді і полотно не вдасться, то нитка не так піде...

Запримітили:

- Текля з морозом - зима рання; а якщо у свято Теклі ще літає павутиння, то зима забариться.

- Після Теклі день зменшується не курячими, а кінськими кроками.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

 

4 жовтня вшановують Святого апостола Кіндрата.

За давніми синоптичними спостереженнями цієї пори настають помітні осінні похолодання. Навіть, якщо день ще може бути «по-літньому» теплий, то ночі і ранки вже доволі холодні. Господарі насамперед утеплювали хмизом, опалим листям кіпці, у яких зберігали на зиму городні культури - картоплю, буряк... На Півночі України мешканці сіл починали утеплювати хати, ставили навколо стін так звані «загати» зі стебел кукурудзи, очерету, обкладали стіни соломою. Встановлювали додаткові віконниці. Отож виходили подвійні вікна. Так само готувалися до зими мешканці Карпат.

Про цей день у народі кажуть:

- Холодна хата на Кіндрата.

- По Кіндраті - по теплу.

- Пустий господар по Кіндраті, якщо не має кожуха в хаті.

- По Кіндраті взувай валянки у хаті.

- Яка погода продержиться на Кіндрата - такою буде без змін чотири тижні.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

- У жовтні жовтий лист спадає додолу.

- Жовтень листя багрянить.

- Жовтень — переділ осені.

- У жовтні синиця до хати - зима на двір.

- Жовтень іде - дощ за собою веде.

- Жовтень славиться дощами і вітрами.

- Листя опадає перед снігом.

- У жовтні не все непогода, прогляне і червоний день.

- Поодинокі хмари води не несуть.

- У жовтні погода тепла - чекай тривалої зими.

- Миші селяться в нижній частині копиць - на довгу й теплу осінь.

- Шишки на ялині внизу дерева рясні - морози будуть ранні; вгорі - зима буде коротка.

- Жовтень ще багатий на гриби - зима забариться і буде теплою.

- Плодів на горобині і дубі багато - чекай холодної зими.

- Голуби линяють у жовтні - на ранні приморозки.

- Від першого снігу до санної дороги - шість тижнів.

- Від срібної осені до зими - рукою подати.

- Вітер помірний і хмарно - заморозків не буде.

- Білки будують гнізда (чи селяться в дуплах) низько - зима буде холодною; високо - теплою.

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.