Останні новини
17 вересня 2021
15 вересня 2021
14 вересня 2021

Досліджуючи українську народну культуру та побут, інколи дивуєшся – яких тільки обрядів, зокрема регіонального характеру, не трапляється в нас. Більшість з них маловідомі широкому загалу, особливо для молоді. Наприклад, весілля з… котом. Так-так! Саме з отим пухнастим муркотливим котиком.

Один з таких елементів весільного обряду побутував у Радехівському районі, що на Львівщині, принаймні, ще наприкінці ХХ століття. А саме, коли молода після благословення батьків на шлюб вклонялася не тільки їм, хресним, родині, сусідам, гостям, а й… котові.

Але за цим обрядом, як, зрештою, і за іншими, - глибоке народне символічне значення. Хоча і хитруватий котик, однак він справно допомагає по господарству – ловить мишей, вміє розвеселити дитину, навіть зняти втому господарю, коли всядеться йому на коліна і видає своє «мур-мур»,а то й лікувати.

У давніші часи практикували й таке: як тільки господарі побудували хату, то першим пускали у нове помешкання кота. У якому закутку він ліг, там і ставили ліжко. Вважали, що кіт відчуває добру енергетику. І ще такий народний засіб: перед тим, як покласти у люлечку дитину, на кілька хвилин клали у неї котика, «аби зігрів місце дитяті». Виявляється, що опісля вона швидше засинала і сон був міцнішим.

Зрештою, цей чотирилапий вусатий друг таки асоціюється у нас з ніжністю, лагідністю, пестощами. Тоді він і на весіллі зичить молодятам усіх гараздів, добра та злагоди.

Так це чи ні, а головне – повірити…

Тарас ЛЕХМАН, журналіст

11 вересня відзначається день Усікновення Голови Івана Предтечі й Хрестителя Господнього, або, як кажуть у народі, Головосіки. Серед християн це свято відоме й під назвою - Іван Пісний, бо, за церковною традицією, воно належить до одноденного строгого посту.

На Івана Пісного не варять борщу, адже до нього додають овочі, які нагадують голову. Колись застерігали: «Якщо цього дня зрізати головку капусти, то з неї може потекти кров». Взагалі, у свято Головосіки не можна брати до рук гострих предметів, тим паче - рубати сокирою, різати ножем, пиляти пилкою. Навіть хліб ламають руками.

Зате на Усікновення збирають лікарські трави (святоянівське зілля), з яких готують цілющі настоянки. Ними лікують різноманітні хвороби впродовж року.

У народі кажуть:

- Іван Пісний - осені батько хресний.

- Іван Предтеча гонить птиці за моря. (За повір'ями, вони зимують на Буян-Острові).

- На Івана Предтечу грім гримить - на довгу і теплу осінь.

- На Івана Хрестителя журавлі потягнулися на південь - до ранньої зими.

1 вересня християни східного обряду вшановують Святого мученика Андрія Стратилата, полковника римського війська, який віддав своє життя за Христову віру у IV столітті. Разом з ним загинуло 2593 воїни. Таку цифру зберегла церковна історія.

Цей день, за багатовіковими народними прогностичними спостереженнями, щоправда, за старим стилем він припадав на 19 серпня, мав бути жарким і теплим. Все ж у серці відчутна присутність осені. Отож:

- День жаркий, але дихає осінню.

У деяких регіонах України 1 вересня беруться до копання червоних (столових) буряків.

Колись пильні люди спостерігали, чи не опадає на Стратилата листя з ліщини, адже, якщо опадає, - наприкінці вересня припече морозець. Не такий він уже й страшний, але комусь може завдати лиха, особливо селянам, які не встигли зібрати ранню городину. Траплялося, що й гарбузи промерзали наскрізь.

Святого Андрія Стратилата у день його вшанування називають - Стратилат-Терпляк.

Кажуть:

- Стратилатів день прийшов - овес під жорна пішов.

Стратилат-Терпляк тримається - літу навздогін кланяється.

7 вересня християни східного обряду вшановують Святого апостола Варфоломія, який загинув мученицькою смертю наприкінці I століття.

Церковні життєписи розповідають, що його мощі мали спочатку перебувати в Месопотамії (у місті Дорі), а опісля, коли язичники викинули їх з домовиною у море, чудесним способом приплисти до острова Липарі, що неподалік Сицилії. Під час нападу на острів сарацинів над похованням Варфоломія знову було вчинено наругу - кості апостола порозкидали. Але їх позбирав і склав у великий глиняний посуд невідомий чернець. У 839 році мощі Варфоломія знайшли вічний спочинок у Беневенті.

За народним календарем, грибники на Варфоломія завершували збирання білих грибів, а господарники починали посів ранньої озимини.

Кажуть:

- Прийшов Варфоломій - жито на зиму сій.

- Сухо на Варфоломія - гострої зими надія.

- На Варфоломія дощова погода - зима з відлигами.

19 вересня церква згадує про чудо, здійснене в Хонах самим Архістратигом Михаїлом - з кам'яної скелі враз забило джерело цілющої води. Свідками цього дива стали Святі апостоли Іван і Пилип. Отож подія відбулася у I столітті.

У народі цей день зветься Михайла Чудотворця. Оскільки українці особливо шанобливо ставляться до Архістратига Михаїла, тому колись 19 вересня намагалися не працювати (влаштовували святковий вихідний). Боялися: хто порушить закон, того неодмінно спіткає лихо, про що існує безліч апокрифічних переказів і легенд. Наприклад, як Михаїл затопив маловірному чоловікові хату під час осінньої повені, а коли той покаявся, то враз постала новенька хатина. Або як «випік» морозом городину...

Від дня Михайла Чудотворця найчастіше справляли храмові свята. А перед тим варили питний мед (медовуху) і влаштовували кануни, тобто громадський розпродаж медівки. Казали, що «до Михайла толока файна».

Багатовікові народні спостереження за погодою констатують: «На Михайла Чудотворця можуть вдарити перші міцні осінні приморозки...».

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.