Останні новини
31 липня 2021
31 липня 2021

 

І МАТІР СВОЮ!

День батька — нове для українців свято. Та хай стане для нас звичним. Знаменно, що цього року воно співпало з Трійцею...

Його в нашій країні офіційно почали відзначати з 2019 року. Кабінет Міністрів України схвалив проект відповідного Указу Президента, призначивши святкування Дня батька щорічно у третю неділю червня.

А от у США, Німеччині та низці європейських країн його вже відзначають понад сто років.

Вважається, що ініціювала нове свято в 1910 році американка Сонора Смарт, яка вирішила таким чином висловити вдячність своєму батькові - ветерану громадянської війни Вільяму Джексону Смарту.

Той овдовів, коли його дружина померла під час пологів. Та шоста дитина таки з'явилася на світ. Він виходив і виховав немовля,дав путівку в життя і йому, і своїм старшим дітям.

Свято швидко отримало визнання спочатку в штаті Арканзас, потім по всій країні (США), а згодом набуло популярності у світі.

Сподіваємося, що для українців це свято стане улюбленим і радісним, як і День матері!

 

 

 

 

На п'ятдесятий день після Великодня святкують Трійцю або П'ятдесятницю.

Троїцькі свята, які тривають два дня (неділя та понеділок) і ще називають їх Зеленими, встановлені на честь Зішестя Святого Духа на апостолів, після чого вони почали розуміти різні мови і говорити ними, переповідаючи вчення Ісуса Христа. Трійця вважається днем народження християнської церкви.

Утім, у Зелених святах прихований відгомін стародавніх язичницьких вірувань наших предків, які намагалися захистити квітучі ниви від небезпечних у цей період польових духів - мавок, русалок, польовиків, що могли згубно вплинути на майбутній врожай. Оберегом від них була зелень. Її називають і тепер «клечальною», «майовою».

Долівки у хатах покривають запашним очеретом, аїром, духмяними травами і квітами. Вони вважалися цілющими і їх нерідко клали в купіль. Вважають, що особливу лікувальну силу має трава, на якій під час Богослужіння в церкві стояли на колінах. Троїцькі букети, освячені у храмі, зберігають протягом року.

Українські дівчата на Трійцю «водили тополю». Вибирали гарну дівчину, прикрашали її зеленню, вели у поле, приспівуючи:

- Стояла тополя край чистого поля.

У давніші часи панував звичай «водити куща». Але з «дівчиною-кущем» уже ходили від хати до хати.

На Зелені свята сільські дівчата неодмінно плели вінки. Збирали для них виключно лікарські рослини.

 

 

 

19 червня у церквах східного обряду поминають Святого Іларіона Нового, який був родом з Кападокії, служив ігуменом Далматської обителі у Царгороді. Ще за життя його величали «ченцем покірного серця».

Він народився 775 року. У 20 років вступив до монастиря. Згодом став ігуменом. Був переслідуваний за вшанування святих ікон. Різко виступив проти цісаря Лева Вірменина - жорстокого іконоборця. Помер 845 року.

У народі про цей день кажуть:

- На Іларіона погану траву з поля геть!

- Осот і лобода - для посівів біда.

- Підкатайте, баби і дівчата, поділ та починайте ярину полоти.

- Поле полоти - руки колоти; не полоти - хліба не молоти.

- До схід сонця вставай, бур'ян з поля вибирай!

- Не вибереш з ярини маки та волошки - буде хліба трошки.

- Ярину полоти - не язиком молоти.

- Добрий хліб з ярини та тільки праці потребує!

- Не доглянеш ярини - будеш без паляниці.

 

 

 

 

9 червня — вшанування Святого Терапонта.

Він служив єпископом міста Сардії в Ликії. Своїми духовними проповідями навернув багатьох поган до Христової віри. За це 258 року його стратили за наказом цісаря Валеріана.

Цього ж дня церква прославляє й іншого Святого Терапонта - єпископа Кіпру, що загинув за Христову віру у 305 році за часів правління цісаря Діоклетіана. 866 року його святі мощі перенесли до Царгорода, де вони прославилися численними чудами.

Народні прикмети:

- Перша декада червня була холодною (як для літньої пори) - жнива будуть спекотними.

- Як на Терапонта задощить - через місяць хліб замочить.

- Терапонтові грози - гнилі хлібні покоси.

- Після Терапонта птахи замовкають. Їм не до співу, бо доглядають пташенят.

Терапонта ще називали «безхлібником». Адже цієї пори у декого з селян вже вичерпувалися запаси зерна, борошна. Нестачу хліба часто доводилося компенсувати молодою городиною. Утім, їли, щоби з голоду не померти, бо вона не така вже й ситна. Ще одна харчова компенсація - додавали до страв (борщу, салатів) лікарські трави. А їх влітку завжди вдосталь.

 

 

Свято Вознесіння Господнього належить до великих двонадесятих. Його завжди відзначають у четвер на сороковий день після Великодня.

Воно започатковане Церквою у IV столітті. Невдовзі стало «всенародним празником». Найвлучніше про нього сказав Святий Іван Золотоустий: «Сьогодні рід людський повністю примирений з Богом. Зникла давня боротьба й ворожнеча. Ми, що були недостойні жити на землі, вознесені на небо».

Має свято і свої народні прогностичні прикмети:

- Якщо на Вознесіння трави виросли по пояс, а озимі посіви виросли по коліна - будеш з молоком і хлібом.

Якщо на Вознесіння ворона не сховається у хлібних злаках - рік буде голодний.

- На Вознесіння падає дощ - Трійця (через 10 днів) також може бути з дощем.

- Дощ на Вознесіння трави й хліб живить.

- Не бійся дощу на Вознесіння, бо покладеш до комори багато хліба.

(Але ці прикмети стосуються лише так званого «раннього» Вознесіння, яке залежить від «рухомого» свята Великодня і припадає здебільго на травень. Дощ на «пізнє» Вознесіння може обіцяти дощові жнива).

- Перед Вознесінням вечір безхмарний та безвітряний обіцяє хорошу сонячну погоду у саме свято.

- Птахи у цей день співають - Ісуса Христа вітають.

На Вознесіння господині пекли обрядове печиво у вигляді драбинок, щоб Ісусові Христові легше було піднятися на небо. Також пекли тонкі паляниці, які називали «Божими онучами».

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.