Останні новини
16 квітня 2024
15 квітня 2024

 

19 червня у церквах східного обряду поминають Святого Іларіона Нового, який був родом з Кападокії, служив ігуменом Далматської обителі у Царгороді. Ще за життя його величали «ченцем покірного серця».

Він народився 775 року. У 20 років вступив до монастиря. Згодом став ігуменом. Був переслідуваний за вшанування святих ікон. Різко виступив проти цісаря Лева Вірменина - жорстокого іконоборця. Помер 845 року.

У народі про цей день кажуть:

- На Іларіона погану траву з поля геть!

- Осот і лобода - для посівів біда.

- Підкатайте, баби і дівчата, поділ та починайте ярину полоти.

- Поле полоти - руки колоти; не полоти - хліба не молоти.

- До схід сонця вставай, бур'ян з поля вибирай!

- Не вибереш з ярини маки та волошки - буде хліба трошки.

- Ярину полоти - не язиком молоти.

- Добрий хліб з ярини та тільки праці потребує!

- Не доглянеш ярини - будеш без паляниці.

 

 

 

 

9 червня — вшанування Святого Терапонта.

Він служив єпископом міста Сардії в Ликії. Своїми духовними проповідями навернув багатьох поган до Христової віри. За це 258 року його стратили за наказом цісаря Валеріана.

Цього ж дня церква прославляє й іншого Святого Терапонта - єпископа Кіпру, що загинув за Христову віру у 305 році за часів правління цісаря Діоклетіана. 866 року його святі мощі перенесли до Царгорода, де вони прославилися численними чудами.

Народні прикмети:

- Перша декада червня була холодною (як для літньої пори) - жнива будуть спекотними.

- Як на Терапонта задощить - через місяць хліб замочить.

- Терапонтові грози - гнилі хлібні покоси.

- Після Терапонта птахи замовкають. Їм не до співу, бо доглядають пташенят.

Терапонта ще називали «безхлібником». Адже цієї пори у декого з селян вже вичерпувалися запаси зерна, борошна. Нестачу хліба часто доводилося компенсувати молодою городиною. Утім, їли, щоби з голоду не померти, бо вона не така вже й ситна. Ще одна харчова компенсація - додавали до страв (борщу, салатів) лікарські трави. А їх влітку завжди вдосталь.

 

 

Свято Вознесіння Господнього належить до великих двонадесятих. Його завжди відзначають у четвер на сороковий день після Великодня.

Воно започатковане Церквою у IV столітті. Невдовзі стало «всенародним празником». Найвлучніше про нього сказав Святий Іван Золотоустий: «Сьогодні рід людський повністю примирений з Богом. Зникла давня боротьба й ворожнеча. Ми, що були недостойні жити на землі, вознесені на небо».

Має свято і свої народні прогностичні прикмети:

- Якщо на Вознесіння трави виросли по пояс, а озимі посіви виросли по коліна - будеш з молоком і хлібом.

Якщо на Вознесіння ворона не сховається у хлібних злаках - рік буде голодний.

- На Вознесіння падає дощ - Трійця (через 10 днів) також може бути з дощем.

- Дощ на Вознесіння трави й хліб живить.

- Не бійся дощу на Вознесіння, бо покладеш до комори багато хліба.

(Але ці прикмети стосуються лише так званого «раннього» Вознесіння, яке залежить від «рухомого» свята Великодня і припадає здебільго на травень. Дощ на «пізнє» Вознесіння може обіцяти дощові жнива).

- Перед Вознесінням вечір безхмарний та безвітряний обіцяє хорошу сонячну погоду у саме свято.

- Птахи у цей день співають - Ісуса Христа вітають.

На Вознесіння господині пекли обрядове печиво у вигляді драбинок, щоб Ісусові Христові легше було піднятися на небо. Також пекли тонкі паляниці, які називали «Божими онучами».

 

 

 

 

2 червня — вшановують Святих Тимофія і Талалея-мученика.

В цей день завершується садіння огірків та пізніх овочів. Кажуть:

- Прийшов Талалій - досівай огірки скорій!

- На Талалея і Тимофія багато роси - добре вродять огірки.

- Також добра ознака, коли на посіяні огірки випав дрібний дощик.

- Якщо у перших два дні червня ідуть дощі - далі місяць буде сухий.

- На небі коромислом повисла веселка - від дощу не сховаєшся.

Сіяти огірочки належало жінкам, дівчатам. У них «легка рука», тому насіння проросте й огірки вродять. Робили це рано-вранці, допоки не висохла роса, грунт зберігає вологу, або пізно ввечері, коли випала рясна роса. Не вважайте це магічним дійством, але після посіву огірочків грядку таки кропили свяченою водою...

 

 

 

4 червня — день поминання святих мучеників за Христову віру Євтропія, Клеоніка і Василіска.

Вони були ув'язнені поганами наприкінці третього століття, у період правління імператора Максиміана. Якщо двох перших християн відразу стратили, то Василіска ще довго утримували у в'язниці, піддавали жорстоким тортурам. Зрештою, і його стратили у 308 році.

З церковної історії відомо, що християнин Марин на місці страти Василіска згодом побудував церкву на його честь, у якій поховав мощі святого праведника.

Народні прикмети:

- Якщо у цей день вітер з півдня і сухо, то до кінця червня буде посушлива погода.

- Сонце заходить великим і червоним - наступного дня буде хороша погода.

- Червоні зорі на небі та ще й блимають - очікуй негоди.

- Дрібні птахи ховаються в гніздах - буде дощ.

- Увечері духмяно пахнуть квіти - вночі буде гроза.

- Не видно павуків - чекай дощу.

- Стрижі і ластівки літають низько - перед похолоданням і дощем.

Колись у день Святого Василіска селяни не сіяли і не орали, щоб поле не вкрилося бур'яном і не виросли волошки серед хлібних злаків.

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.