Останні новини
16 квітня 2024
15 квітня 2024

 

 

14 серпня - Церква вшановує сімох братів-мучеників Макавеїв.

У народі це свято називають - Маковія, Першого Спаса, Спаса на воді. Кажуть, що у цей день вода в річках та озерах стає цілющою. Отож купалися в ній люди (особливо старші) до схід сонця і примовляли:

- Водице-студенице, очищала ти коріння і каміння, очисти і мене хрещеного...

У церквах святять воду, квіти, мак. Посвячені волошки, чорнобривці, лікарські трави, головки маку (звісно, тепер його не вирощують на при садибних ділянках) годиться класти за образи. Колись весною насіння такого маку додавали до посівного і сіяли на городі. Сухі квіти з букету-маковійки на Благовіщення дівчата вплітали у волосся, щоб не випадало.

На свято Маковія господині печуть шулики, паляниці, готують вареники, студлі, ламанці з маком і медом.

У цей день християни східного обряду вступають у Спасівський (Успенський) піст, який завершується 28 серпня.

З усіх постів Спасівку перенести найлегше. Вже досить городини, ягід, ранніх фруктів, грибів... Тому в народі цей піст так і назвали - Спасівка-ласівка.

 

 

Обжинки, дожинки — давній красивий і урочистий ритуал, який символізує завершення жнив.

На Україні він широко знаний, як обряд завивання бороди (інші назви - «коза», «перепілка»). Пучок незжатих колосків пригинали верхівками до землі і перев'язували стрічкою. Відтак - утворювалося «шатро», в середину якого клали хліб, сіль, «щоб хліб не зводився, не переводився, а сіль - то правда землі». Скроплювали освяченою водою. Вважалося, що саме у цій «бороді» живе дух хлібного поля.

Справляли обряд, щоб зберегти родючість ниви і наступного року. У жниварських піснях борода оспівується, як символ нового врожаю.

Крім бороди, що залишилась у полі, плели обжинковий вінок. Прикрашали ним найпрацьовитішу жницю, яку називали «Польовою Царівною», і з піснями проводжали у село. Вінок, символ хліба, найдорожчої святині народу, високо цінувався. На Святий Вечір його могли покласти поряд з дідухом чи іншими різдвяними атрибутами. У селі вінок вручали господареві поля, який мав почастувати жниць. (Подвійне частування, коли цією жницею була його дружина!).

Жнива у народі ще називали «страда», «пильне», «шкварчаче літо». Вони забирали багато сил та енергії. Але різними діями женці прагнули повернути втрачені сили.

Обжинки були радісним і вельми очікуваним народним святом. У кожному регіоні вони закінчувалися у різний час. Попри те, зібраному хлібу радіють і тепер!

 

 

2 серпня — свято пророка Іллі. Кінець сінокосу, хліб у копах та скиртах. Так це свято характеризували у давнину, про що влучно говориться у народних прислів'ях:

- Пророк Ілля літо кінчає, жито дожинає.

- Прийшов Ілля-пророк - косовиці строк.

За народною міфологією Святий Ілля є наступником давньослов'янського бога дощу, блискавки та грому Перуна. Отож він, як і Перун, роз'їжджав по небу на вогняній колісниці, блискавками-стрілами розганяв бісів.

У цей час, особливо на Південній Україні, бувають горобині ночі, коли небо спалахує грозами, шугають блискавки, гримлять громи.

Під час грози селяни запалювали перед іконами страсну свічку, щоб блискавка не влучила у хату і не спопелила її.

А ще Ілля - сівач. У народній колядці співається:

- Ходить Ілля на Василя,

Носить пугу житяную,

Куди махне - жито росте,

Жито, пшениця і всяка пашниця.

На Іллі господині пекли хліб уже з нового врожаю. А після цього свята починали сівбу озимих.

 

 

 

 

5 серпня — день поминання християнських мучеників Трохима, Теофіла та їхніх побратимів.

З життєписів святих відомо: у 296 році, в часі переслідування християн імператором Діоклетіаном, загинули мученицькою смертю за Святу Христову віру Трохим, Теофіл і тринадцять інших християн. Після жорстоких тортур їх зарубали мечами.

За багатовіковими народними фенологічними спостереженнями:

- Цієї пори вже має з'явитися багато білих грибів. Отож розпочинається «біла грибна пора».

- Дозріває ожина. Готуйте кошики, аби збирати ці цілющі ягоди! Листя ожини також іде на ліки.

- Лелеки збираються у зграї і готуються до відльоту. Відлітають вони на Спаса (19 серпня). Відтак - півроку проводять на рідній землі, а півроку проводять на чужині.

Народні прикмети:

- На Трохима і Теофіла сухі трави (вигоріли на сонці) - осінь буде рання.

- Дощ в цей день посіяв - будеш з хлібом. (Нагадування про посів озимини).

- На Трохима і Теофіла доречно починати сіяти ранній хліб, бо добре вродить. (Але йдеться насамперед про південні регіони України).

 

 

 

 

- Серпень серпом дожинає, літо завершає.

- У серпні зорі з неба падають.

- Прийшов серпень: збирайтеся, птахи, в дорогу.

- У серпні в полі стерня коле.

- У серпні зі жнив - на косовицю.

- Серпневого дня зимовим тижнем не заміниш.

- Серпень: до обіду - літо, а після обіду - осінь.

- У серпні зима з літом бореться.

- У серпні літо назустріч осені біжить.

- Серпень то теплом голубить, то холодним вітром повіває, то дощем посіває.

- Серпень виймає серп з-за стріхи, а вересень його ховає.

- Жовте листя на деревах і кущах з'явилося у серпні - до ранньої осені.

- У серпні день ще теплий, але ночі вже холодні.

- Серпень - захід літа.

- Багато павутиння - ознака закінчення літа.

- Холодний серпень (як для цієї пори) - вересень ще потішить теплом.

- Хто в серпні шукає холоду - натерпиться взимку голоду.

 

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.