Останні новини
31 липня 2021
31 липня 2021

 

Липень — найспекотніший місяць року. І не тому, що сонце добряче припікає. Цей вислів має й образне значення. Насамперед спекотно селянину на полі, адже ідуть жнива. Не можна гаяти часу. Потрібно хліб святий зібрати!

- Літо добре всім, а вершина літа важка.

- Літо на зиму працює, липень збирає, а зима з'їдає.

- Мужика годує не сокира, а липнева робота.

- У липні хоч роздягнися, але легше не буде.

- У липні відро води, а ложка болота.

- У липні хоч сонце на зиму повернуло, але літо на спеку пішло.

- Липень грози любить, особливо, коли йдуть жнива.

- Дощ у липні йде не там, де чекають, а де жнуть.

- Липневі грози під час жнив - для хліба лихо.

- Жито доспіло і пішов дрібний дощик - можна шукати білі гриби.

- Липень - надія літа і року.

- Липень розкішний - рік щедрий.

- Липень красний - рік прекрасний!

 

 

 

6 липня — свято Агрипини-травниці. Це особливий день для знахарів. Адже цієї пори народні зцілителі починали заготовляти купальське зілля. Так називали всі лікарські рослини, зібрані у липні.

У саме свято Різдва Івана Хрестителя-Предтечі (Івана Купала, 7 липня) такого не робили, бо це вважалося гріхом. Насамперед потрібно було відвідати церкву і присвятити час молитві. Не збирали зілля на Петра і Павла (12 липня); у неділю рано також зілля не копали. За народними повір'ями таке чинили лише «чорні знахарі». Були і є свої кодекси честі, моралі у народних зцілителів!

А збирали у липні травознаї вербену лікарську, дурман, гірчак, сухоцвіт болотяний, мелісу, руту запашну, любисток, звіробій, календулу, ромашку, нетребу, спориш, пагони хвоща польового... Йшло для приготування ліків і листя липи, яка вже відцвіла.

Звісно, цвіту папороті знахарі не шукали. Це - лише доволі цікава романтична легенда. Хоча, насправді, папороть також належить до лікарських рослин.

Натомість заготовляли листя алтеї лікарської. Його товкли з качиним або гусячим жиром (1:10), щоб упродовж року лікувати гнійні рани, нариви. А свіже запарене листя використовували у вигляді компресів для зняття запалення, зменшення пухлин.

Зібрані квіти очанки вішали букетами за сволоком. Засушений збір запарювали (1 столова ложка подрібненої рослини на 300 мл окропу) і промивали хворі очі, зокрема лікували кон'юнктивіт, запальні процеси...

 

 

 

 

Петрівський піст — не так як Великий. Він не є в «числі тривалості». Отож може тривати від двох до шести тижнів.

Все залежить від того, чи ранній Великдень, чи пізній. А за ним через 50 днів і Трійця. Адже сама Петрівка починається через тиждень після Зелених свят (завжди у понеділок після неділі Всіх Святих) і завершується у свято Петра і Павла (12 липня).

На цей період припадає літнє сонцестояння, коли небесне світило віддає нашій планеті найбільше енергії у році.

Кажуть: «Мала нічка Петрівочка, не виспалась наша дівочка». Адже ночі таки ще короткі.

Існує народний переказ про Петрівський піст, його виникнення. Отож, колись Петрівки не знали, і чоловіки щодня вимагали від жінок молока, масла, сиру, сметани... Набридло це дбайливим і заощадливим господиням. Зібралися вони разом і запровадили Петрівку. Але не дійшли згоди щодо терміну посту. Тому триває він два або шість тижнів.

Жартують: «Великий піст - то піст, а Петрівку баби видумали, щоб сир і масло зібрати».

У Петрівку вже починалися жнива, зокрема на Півдні України. Чоловікам, які брали на себе головний їх тягар, не вважалося за гріх їсти скоромне (окрім середи та п'ятниці). Жінки ж постували строго!

На Петра і Павла із зібраного протягом посту сира готували мандрики - пироги чи пампушки із сирного тіста. Не скупилися на цукор.

В ці дні замовкала зозуля, бо «мандриком вдавилася». Насправді - це фенологічне спостереження, перевірене віками, коли зозуля перестає кувати. А якщо хтось колись почув голос зозулі після Петрівки, то міг злякатися, адже тоді птаха віщувала нещастя...

Не переймайтеся марновірством!

 

 

 

 

Якщо 22 червня — найкоротша ніч у році, то 25 червня (у свято Онуфрія) сонце повертає на зиму, ночі, хоч і поки що непомітно, та таки прибуває. Водночас настають найспекотніші дні року, особливо у липні.

Колись у зв'язку з цим наші предки влаштовували цікаві обрядові дійства, які знаменували проводи (або «похорон») літнього сонця. Це ще й був час святкування Купальської ночі, Івана Купала (за старим стилем).

У народному календарі українців є чимало цікавих прогностичних «сонячних» прикмет. Зокрема:

- Сонце зайде за хмару - на дощ; червоне - на вітер.

- Сонце заходить «за стіну» - буде день дощовий.

- Зранку сонце бліде - надвечір буде дощ.

- Перед дощем сонце одягає «корону».

- Сонце коробом - дощ ситом.

- Сонце перед заходом у хмарний день яскраво засвітило - буде тривала негода.

- При сході й заході сонце золотаве - на вітер.

- Сонце сходить у тумані - буде тихо і душно.

 

 

 

 

У давнину після свята Трійці протягом тижня справляли Русалії, задобрюючи цих демонічних істот (русалок), щоб не шкодили людям.

За народними уявленнями русалками ставали дівчата, які втопились, діти, що померли на Зелену неділю або народилися мертвими. Постав такий образ: русалки ходять лише в самих сорочках, з розпущеним волоссям, співають своїх пісень і водять танки. Зустріч з ними небажана для людей, а то й небезпечна. Русалки можуть залоскотати до смерті, а зрадливих парубків топлять у водоймах. Щоб уберегтися від них, потрібно носити зі собою часник і полин. Почувши їхній запах, русалки тікають геть.

Повір'я про русалок були поширені по всій Україні. Їх ще називали нявками, мавками, лоскотавками... Ділилися на певні категорії - водяні, лісові, польові русалки. Під впливом християнства вони набули рис нечистої сили. Проте образ русалки у фольклорі надзвичайно привабливий, поетичний.

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.