Останні новини
31 липня 2021
31 липня 2021

 

 

20 серпня у східних церквах вшановують Святого Дометія.

З церковних джерел відомо, що Дометій - перський християнин, згодом чернець-диякон. Загинув мученицькою смертю за часів правління імператора Юліана Відступника. Це сталося 363 року.

У народі день Дометія називають проводами Спаса.

- Після Спаса вже приходить осінь.

- Якщо до Спаса вродило багато яблук (ідеться про ранні сорти) - кінець осені і зима можуть бути холодними.

- Зі Спасом літо кінчається, а осінь починається.

- На Дометія багато жовтого листя - на ранню осінь.

- Багато було слив на Спаса - мало вродить картоплі; і навпаки - мало слив, зате картопля вродить.

- Полетіли лелеки у вирій - полетіло літо.

- Після Спаса - холодні роси.

- Якщо на Дометія день холодний, з вітром - то осінь видасться холодною.

- Минув Спас - держи кожух про запас...

 

 

 

 

19 серпня — християни східного обряду святкують Преображення Господнє

Це релігійне свято відзначається на спомин про велику подію у житті Ісуса Христа, яка описана в Євангеліях: таємниче перетворення Месії на очах найближчих учнів під час молитви на горі Фавор, коли Він показав свій божественний лик і сяйво білого одягу, щоб вони усвідомили його божественне походження, сенс місії, значимість нової віри, яку Він несе.

Свято Преображення Господнього почало відзначатися Церквою у Палестині у IV столітті.

В українській народній традиції воно називається Другим, або Яблучним Спасом. Це одне з найбільших хліборобських свят, що символізує  закінчення жнив та завершення фенологічного літа. Його ще називають святом урожаю. В цей день у церквах святять яблука, груші, сливи, виноград, мед і обжинкові вінки або жмут колосся пшениці і жита.

До свята Преображення Господнього християни проводили особливий обряд початку нової посівної, осінньої сівби озимих. Священик на полі окроплював зорану землю свяченою водою. Господар, у свою чергу, кидав на ниву хлібні зерна.

З цього дня матерям, які втратили дітей (ідеться про маленьких діточок), вже дозволялося їсти садовину, але тільки після її освячення у церкві, пити компоти, узвар з неї.

З давніх давен українці дотримуються традиції: у свято Яблучного Спаса готувати різну їжу з яблук - випічки, компоти, варення... Та найсмачніше, звісно, свіже яблуко, і найкорисніше!

Хоча це свято припадає на суворий Успенський піст (він прирівнюється до Великого посту), проте цього дня дозволяється трішечки спожити плодово-ягідного вина.

 

 

 

 

14 серпня - Церква вшановує сімох братів-мучеників Макавеїв.

У народі це свято називають - Маковія, Першого Спаса, Спаса на воді. Кажуть, що у цей день вода в річках та озерах стає цілющою. Отож купалися в ній люди (особливо старші) до схід сонця і примовляли:

- Водице-студенице, очищала ти коріння і каміння, очисти і мене хрещеного...

У церквах святять воду, квіти, мак. Посвячені волошки, чорнобривці, лікарські трави, головки маку (звісно, тепер його не вирощують на при садибних ділянках) годиться класти за образи. Колись весною насіння такого маку додавали до посівного і сіяли на городі. Сухі квіти з букету-маковійки на Благовіщення дівчата вплітали у волосся, щоб не випадало.

На свято Маковія господині печуть шулики, паляниці, готують вареники, студлі, ламанці з маком і медом.

У цей день християни східного обряду вступають у Спасівський (Успенський) піст, який завершується 28 серпня.

З усіх постів Спасівку перенести найлегше. Вже досить городини, ягід, ранніх фруктів, грибів... Тому в народі цей піст так і назвали - Спасівка-ласівка.

 

 

Обжинки, дожинки — давній красивий і урочистий ритуал, який символізує завершення жнив.

На Україні він широко знаний, як обряд завивання бороди (інші назви - «коза», «перепілка»). Пучок незжатих колосків пригинали верхівками до землі і перев'язували стрічкою. Відтак - утворювалося «шатро», в середину якого клали хліб, сіль, «щоб хліб не зводився, не переводився, а сіль - то правда землі». Скроплювали освяченою водою. Вважалося, що саме у цій «бороді» живе дух хлібного поля.

Справляли обряд, щоб зберегти родючість ниви і наступного року. У жниварських піснях борода оспівується, як символ нового врожаю.

Крім бороди, що залишилась у полі, плели обжинковий вінок. Прикрашали ним найпрацьовитішу жницю, яку називали «Польовою Царівною», і з піснями проводжали у село. Вінок, символ хліба, найдорожчої святині народу, високо цінувався. На Святий Вечір його могли покласти поряд з дідухом чи іншими різдвяними атрибутами. У селі вінок вручали господареві поля, який мав почастувати жниць. (Подвійне частування, коли цією жницею була його дружина!).

Жнива у народі ще називали «страда», «пильне», «шкварчаче літо». Вони забирали багато сил та енергії. Але різними діями женці прагнули повернути втрачені сили.

Обжинки були радісним і вельми очікуваним народним святом. У кожному регіоні вони закінчувалися у різний час. Попри те, зібраному хлібу радіють і тепер!

 

 

2 серпня — свято пророка Іллі. Кінець сінокосу, хліб у копах та скиртах. Так це свято характеризували у давнину, про що влучно говориться у народних прислів'ях:

- Пророк Ілля літо кінчає, жито дожинає.

- Прийшов Ілля-пророк - косовиці строк.

За народною міфологією Святий Ілля є наступником давньослов'янського бога дощу, блискавки та грому Перуна. Отож він, як і Перун, роз'їжджав по небу на вогняній колісниці, блискавками-стрілами розганяв бісів.

У цей час, особливо на Південній Україні, бувають горобині ночі, коли небо спалахує грозами, шугають блискавки, гримлять громи.

Під час грози селяни запалювали перед іконами страсну свічку, щоб блискавка не влучила у хату і не спопелила її.

А ще Ілля - сівач. У народній колядці співається:

- Ходить Ілля на Василя,

Носить пугу житяную,

Куди махне - жито росте,

Жито, пшениця і всяка пашниця.

На Іллі господині пекли хліб уже з нового врожаю. А після цього свята починали сівбу озимих.

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.