Останні новини
31 липня 2021
31 липня 2021

 

 

6 вересня — вшановуємо Святого мученика Євтихія.

Дослідники церковної історії вважають, що він був учнем Святого апостола і євангеліста Івана Богослова. Той висвятив Євтихія на єпископа міста Севастії у Палестині. Перетерпівши за сповідування і поширення Христової віри ув'язнення, наруги, важкі тортури, Євтихій помер у глибокій старості. Деякі джерела вказують, що він загинув мученицькою смертю від рук поган. Сталося це на межі I-II століть.

На цей день народ склав свій прогностик:

- Брусниця дозріла - із жнивами вівса не затримуйся. (Але йдеться про старий стиль календаря - 24 серпня).

- Дощ у цей день обіцяє суху осінь і добрий врожай на майбутній рік.

- Якщо Євтихій щедро наділив ліс білими грибами - зима буде холодна.

- Якщо цієї пори вовки підбираються ближче до людських поселень, чатують на домашніх тварин, то зима буде рання, холодна, з глибокими снігами.

 

 

 

 

29 серпня відзначаємо свято Нерукотворного образа Господнього, або ж Третього Спаса, Горіхового Спаса.

До цього дня має дозріти ліщина. Отож починався масовий збір лісових горіхів, заготівля цінних дарів природи - смачних і корисних. До такої праці охоче залучалися діти. Для багатьох селян - мешканців лісових зон заготівля ліщинових горіхів, як і грибів, ягід, була і є джерелом достатку. Продаючи їх на ринку, можна заробити копійчину. Хоч якийсь статок у часи масового безробіття у селі.

Горіхи ліщини - ласощі для білки. Запримітили: чим більше вона заготовляє їх на зиму - тим тривалішою і холоднішою буде зима.

Любить ці плоди і синьокрила сойка. Вона також запасає їх на зиму - ховає під мох, у землю. Трапляється, що забуде про свій скарб, а з нього згодом проросте ліщиновий кущ.

Має ліщина і свої прогностичні прикмети:

- Якщо весною ліщина рано розпустилася - буде раннє літо; пізно - літо забариться.

- Рано пожовкло листя на ліщині - на ранню осінь.

- Багато вродило ліщинових горіхів - до помірної зими, але вона буде затяжною.

- Багато порожніх, гнилих ліщинових горіхів - зима буде гнилою.

На Третього Спаса пекли коровай (з нового врожаю). Тому це свято ще називають Хлібним Спасом.

 

 

 

28 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці, велике церковне свято, яке завершує Спасівський піст.

Воно навіює на християн смуток, бо завершився земний шлях Пречистої, і водночас приносить радість, вселяє надію й оптимізм. Адже Богородиця була взята Сином своїм Ісусом Христом на небо і стала заступницею людей від усього лихого. Відтоді Її почали величати Владичиця Неба і Землі, Цариця Небесна.

Народна назва свята - Перша Пречиста. У цей день спостерігали:

- На Успіння починають відлітати у вирій ластівки.

- Перша Пречиста - на нивах чисто (зібрано зернові).

- Перша Пречиста приносить хлібний дар.

- Перша Пречиста: господар поле засіває, а Богородиця допомагає. Ідеться про сівбу озимини. Але краще сіяти за три дні до Успіння, або через три дні після свята.

- Яка погода на Першу Пречисту - такою буде осінь.

- На Першу Пречисту сонце ясне - осінь буде золота.

- Перша Пречиста плаче дощем - осінь буде дощова.

- У цей день багато павутиння - прийшло бабине літо.

- Якщо кетяги калини пишні, багато ягід (звісно, цієї пори вони ще зеленкуваті), то зима буде з частими різкими похолоданнями, суттєвим пониженням температури.

- На Успіння бджоли літають - теплу осінь обіцяють.

 

 

 

25 серпня — вшановуємо Святого Фотія, який разом з братаничем Анікитом загинув мученицькою смертю у IV столітті.

Колись за цим днем загадували на осінь і спостерігали:

- На Фотія день з бабиним літом перегукується.

- Якщо на Фотія журавлі починають відлітати - в середині жовтня будуть морози; не полетіли - зима забариться.

- Дують вітри-тиховії - осінь буде погідна; буря - до непогідного вересня.

- Фотій вітряний - то такою буде осінь, а коли буря - вересень задощить.

- Курява по дорозі - холодний вересень.

- На Фотія тихий вітер у сад - суха осінь у ліс.

- На водоймах вода тиха - осінь буде тиха, а зима без завірюх і злих метелиць.

- Вода «бурлить» - чекай взимку вітрів і снігових наметів.

- На Фотія припадає середній термін опадання листя.

До речі, у цей день у Карпатах гуцули відзначалися свято вогню. Скрізь по горах і полонинах палали ватри, запалювали «живий вогонь», тручи поліном до поліна і вдома.

 

 

23 серпня — День Державного Прапора України. Синьо-жовтий стяг для українців — це символ боротьби і свободи за Незалежність!

...Основою формування українських державних символів стала історична традиція ще за часів Давньої Русі. Київський князь Володимир Великий мав власний герб - золотий тризуб на синьому фоні. Корогва Галицько-Волинського князівства мала блакитний колір із золотим левом, який таки нагадував тризуб.

Утвердження синьо-жовтого (блакитно-жовтого) поєднання як українських національних кольорів відбулося у 1848 році. Сталося це під час «європейської весни народів». У червні цього ж року на міській ратуші Львова вперше засяяв жовто-блакитний прапор. Взяла його «на озброєння» Головна Руська Рада - перша політична організація українців.

Відтоді прапори в національних кольорах почали використовувати під час проведення Шевченківських днів та інших свят.

Під таким стягом (уже бойовим) воювали Українські січові стрільці, бійці Української Галицької Армії, які ще задовго до створення Української Повстанської Армії прагнули вибороти Незалежну Україну - від Сяну до Дону.

Офіційно прапор затвердили в Тимчасовому законі про флот Української Народної Республіки 27 січня 1918 року. А 29 квітня цього ж року на есмінцях і лінкорах, що базувалися у Севастополі, були підняті українські прапори.

13 листопада 1918 року Українська Національна Рада у Львові проголосила його державним прапором Західноукраїнської Народної Республіки. Згодом він став державним прапором з'єднаних УНР і ЗУНР (22 січня 1919 року, День Соборності).

20 березня 1920 року ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор Підкарпатської Русі, яка ввійшла до складу Чехо-Словаччини. У 1934 році чеська влада заборонила його використовувати.

15 березня 1939 року Сейм Карпатської України, що відбувся у Хусті, знову затвердив синьо-жовтий прапор як державний Карпатської України. На жаль, Карпатська Україна на чолі з Августином Волошином проіснувала недовго. Вона була окупована Угорщиною.

У квітні 1941 року Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів визнав синьо-жовтий прапор державним українським прапором. Влітку (а саме у червні) цього ж року національні прапори красувалися у містах і селах під час проголошення Акта відновлення Української Держави. Прикро, але і це тривало недовго. Німецькі окупанти не могли дозволити такого.

14 жовтня (на Покрови) 1947 року, коли вперше відзначили свято УПА, Головний осередок пропаганди ОУН зобов'язав підпільників розвісити по населених пунктах синьо-жовті і червоно-чорні (стяг УПА) з емблемою прапори.

...Та то тільки окремі віхи нашої історії.

Протягом XX століття блакитно-жовтий прапор пройшов шлях від народного визнання (хоча, заради правди, народом він уже був визнаний) до юридичного оформлення. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом.

26 квітня 1989 року у Львові  під українським прапором проходив мітинг пам'яті жертв Чорнобильської трагедії (а кількість жертв зростала і зростала. люди помирали від опромінення). 22 травня - у Києві на закритті Шевченківського свята (день перепоховання Великого Кобзаря у Каневі на Дніпром) було піднято національний прапор. Згодом він з'явився на фасадах сільських, селищних і міських рад Галичини. Наприклад, у Тернополі - 23 березня, у Львові - 3 квітня 1990 року.

24 липня 1990 року у Києві блакитно-жовтий прапор  урочисто підняти над будинком міської ради. Полотнище попередньо було освячене у Софійському соборі владикою Володимиром і настоятелем храму Бориса і Гліба (тоді - належав УАПЦ) отцем Юрієм.

24 серпня 1991 року, після проголошення Акту Незалежності України, група народних депутатів внесла блакитно-жовтий прапор до сесійної зали Верховної Ради України. А 4 вересня він уже був піднятий над парламентом. Червоному (комуністичному) прапору місця не знайшлося.

На щастя, наш національний прапор узаконений як Державний 20 статтею Конституції України.

Під цим стягом у 2014 році стали на Майдані українські патріоти, стали на захист Вітчизни українські бійці, коли російський окупант вторгся на наші землі.

...Хоча, заради правди, є ще чимало посіпак, які хочуть понівечити, потоптати український прапор.

Не вдасться! Бережімо своє!

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.