- Жовтень — болотник: ні колеса, ні полоза не любить.

- Жовтень — і грязень, і весільник, і хмурень, і листобій, і зазимник...

- Жовтень - пора холодних дощів та бездоріжжя.

- Жовтень плаче холодними сльозами.

- Багряний лист жовтень красить.

- Жовтень ходить по краю та гонить птахів із гаю.

- Жовтень з цвяхом, а грудень з молотом.

- У жовтні виореш мілко, весною посієш рідко, то й уродиться дідько.

- Хата в жовтні з дровами, а мужик в личаках, то поспіху у праці немає.

- Жовтнева погода вказує на березень.

- Осінь дощова - на врожай хліба.

- Шишок на соснах і ялинках мало - на неврожай.

- У жовтні листя з дерев не все опадає - буде холодна і затяжна зима.

- Якщо перший сніг лапатий - на негоду і сирість.

- Осінь снігу принесла рано, то й весна передбачається ранньою.

- Жовтневий грім - зима без снігу.

- Жовтень холодний - очікуй такої ж зими.

 

 

 

 

30 вересня — церковне свято Віри, Надії, Любові і їх матері Софії. Колись у народі його називали жіночим днем, а про 8 березня і гадки не мали...

Життєписи святих розповідають, що у II столітті, в часи жорстокого переслідування християн, малолітніх дівчаток Віру, Надію, Любов стратили на очах матері-християнки Софії, бо ті так і не зреклися Ісуса Христа. Через три дні Софія сама померла від горя і смутку на могилі своїх донечок.

Ці вельми поширені в українців імена зустрічаються ледь не в кожній сім'ї, родині. Тому свято дуже популярне, хоч і не належить до великих церковних. Щоб зрозуміти його популярність у народі, потрібно звернутися до витоків християнської моралі.

З сивої давнини у світі існували чотири класичні доброчесності - мудрість, правосуддя, помірність, стійкість. З виникненням християнства до них додалися ще три духовні чесноти - віра, надія, любов. Отже, сполучення цих імен означає верховенство Премудрості (Софії) над союзом Віри, Надії, Любові. У багатьох національних культурах Софія ототожнюється з Божою Мудрістю.

І не випадково князь Ярослав Мудрий назвав побудований ним храм-собор Святою Софією, що знаменувало сходження на землі Київської Русі Премудрості Господньої.

Відповідно особливого значення набували і три інші доброчесності. У сакральному мистецтві вони мають свої символи. Надія зображується у вигляді крилатої фігури, що творить молитву, обов'язково у зеленому вбранні і з якорем. Віру символізує вінок з білих квітів. Любов - відкрите серце. Є й інші символи...

 

 

 

 

27 вересня відзначаємо свято Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього, яке у народі називають — Здвиження.

Є кілька апокрифічних переказів, що стосуються походження свята. В одному з них говориться про явлення візантійському імператорові Костянтину Великому напередодні битви з Максетієм сяючого на небі хреста з почутим голосом: Цим переможеш!». Інший переказ розповідає про віднайдення у 326 році імператрицею Оленою (матір'ю Костянтина Великого) під час розкопок на Голгофі (місці страти Спасителя) хреста і таблиці з написом «Ісус Назарей, цар Іудейський». Коли до того хреста приклали мертвого чоловіка, то покійний враз ожив. Ще в одній оповіді згадується про повернення хреста як священної реліквії християнам за мирною угодою з персами 631 року.

На християнському Сході свято встановлене у IV столітті, а на Заході - у VII столітті. У Київській Русі воно набуло поширення аж у XIII столітті.

Колись з цього дня починалися осінні «поминання дідів» - ідеться про поминання померлих.

За народними спостереженнями зі святом Здвиження приходять осінні похолодання. Отож, «на Здвиження земля двигається ближче до зими». Природа це відчуває, завмирає. Відцвітають осінні квіти. Масово відлітають у вирій птахи. Та ще задовго до свята першою, за повір'ям, відлітає зозуля, бо в неї ключі від Вирію, де і зимують патхи. Змії у цей день збираються у кубла.

Після Здвиження починають рубати капусту, а добрі господині пекли у свято пиріжки з капустою, адже, за церковною традицією, у цей день слід строго постити. Чоловіки перед Здвиженням домолочували хліб.

 

 

 

 

24 вересня — свято преподобної Феодори.

Цей день вважається несподіваним, непередбачуваним щодо примх погоди. Феодора однаково може потішити теплом і засмутити дощем.

У народі кажуть:

- Феодора осінь підтинає.

- Осіння Феодора поділ підтинає (від болота); а зимова Феодора, 12 січня, хустиною обличчя закриває (закутує від холоду).

- І бабине літо не завжди до Феодори дотягне.

- На Феодори будь-яке літо закінчується, а осінь починається.

- Феодора - змочи хвіст. Якщо у цей день мокро, то в жовтні часто падатимуть дощі.

- Верба на Феодори вкрилася інеєм - до холодної і тривалої зими.

- Якщо до цього дня заєць набрав багато жиру - очікуй на холодну зиму.

- Жолудів багато вродило - до теплої зими та наступного щедрого на врожай літа.

- На Феодори багато пожовтілого листя, але воно не поспішає опадати - морози настануть не скоро.

 

 

 

 

21 вересня — величне церковне свято Різдва Пресвятої Богородиці, яке у народі називають Другою Пречистою. Колись ревні християни стверджували: «Якщо у цей день падає дощ, то це сама Пречиста плаче через гріхи наші».

Народний прогностик говорить:

- На Різдво Пресвятої Богородиці гарна погожа днина - далі осінь буде гарна.

- Дощ на Другу Пречисту - погода зіпсувалася надовго.

- Друга Пречиста - друга зустріч осені.

- Друга Пречиста розпочинає друге бабине літо (малу осінь), яке триває до Покрови, 14 жовтня.

- Від Другої Пречистої і до Покрови спостерігається стійка тепла погода - до доброї зими. Снігу буде вміру, тож і хліб вродить.

- Різдво Пресвятої Богородиці - день відльоту журавлів у вирій. Але йдеться передусім про північні регіони України. Адже журавлі летять і на Ірини, 1 жовтня.

- Сиві тумани на Другу Пречисту - ще вродить багато опеньків.

- Між Другою Пречистою і Покровою сповна дозрівають пізні (зимові) яблука.

Господарі до Другої Пречистої намагалися впоратися з польовими роботами, зібрати весь урожай овочів. Бо «на Другу Пречисту у полі має бути чисто».

 

 

Сторінка 1 із 63

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.