(З фенологічного щоденника)
18 лютого. Щойно минуло Стрітення, а вже відчутний подих весни. Встановилася відносно тепла, як для цієї пори погода. Раптові похолодання — скороминучі.
І ось перше здивування. У моєму рідному Червонограді по вулиці Сокальській, навпроти Преображенської церкви, на клумбі зацвіли підсніжники, висаджені вряд чиєюсь дбайливою рукою. Між зеленими листочками-стрілами похитуються на легкому вітрі тендітні білі квіти-дзвіночки. Добре, що чиясь зла рука не намагається зірвати їх для букету. А так вони тішать усіх, нагадують про прихід весни.
Довго зачарований і здивований милувався ними і вітав весну!..
Маркіян ЛЕХМАН.
Студент Української академії друкарства