Останні новини
30 листопада 2021
29 листопада 2021
28 листопада 2021

ТРАГЕДІЯ КРУТ

 

На Аскольдовій могилі!

Поховали їх -

Тридцять мучнів українців,

Славних, молодих...

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! -

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

(Павло ТИЧИНА)

29 січня вшановуємо пам'ять Героїв Крут. Ця історична подія залишила по собі глибоку рану в серці кожного українця. Вона актуальна й сьогодні, бо молоде покоління знову добровільно йде на захист своєї України.

Бій відбувся наприкінці січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути (тепер Ніжинського району Чернігівської області). Це був один з 400 локальних боїв, що точилися на Чернігівщині в часи «громадянської війни». Проте за героїзмом і драматичністю ця подія немає рівних. Керівником українських захисників-студентів і гімназистів був Аверкій Гончаренко, а в червоних московських зайд - Михайло Муравйов.

У середині грудня 1917 року почалася неоголошена війна між УНР і радянською Росією. Напередодні з Росії на захоплення Києва вирушив загін полковника Муравйова, до якого мали приєднатися «збільшовизовані» українські робітники і «хохли-перевертні» на чолі з Єгоровим. Загалом більшовицьке військо налічувало 6 тисяч чоловік; українське - близько 15 тисяч (!) чоловік, але мало низьку боєздатність, відчувалася нестача зброї і тим паче було розпорошене по Україні. Найбільш здатною до самовідданого захисту країни виявилась молодь - студенти Київського та Українського народного університету і 14-16-річні учні гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства. Їх назбиралося кілька сотень.

Не бажаючи втягуватися у бій в Бахмачі, Аверкій Гончаренко вирішив зайняти оборону біля станції Крути, яка відкривала шлях на Київ. 28 січня юнаки почали копати окопи обабіч залізничного насипу. Вранці 29 січня залягли в окопи по обидва боки колії (а це - 3 км). Бій був тривалим і проходив якийсь час без переваги з червоного боку. Вирішальна фаза бою настала о 16 годині. До більшовиків прибули підкріплення та бронепоїзд.

Найтрагічнішою виявилася доля однієї студентської сотні. Наприкінці бою її бійці відстали, заблукали і вийшли прямо на вже зайняту червоними станцію Крути, де й були взяті в полон, а невдовзі й розстріляні або вбиті багнетами. Більшовики заборонили ховати розстріляних, а все з метою залякування населення,що і є характерним для політики червоного терору.

Більшовицький наступ відновився наступного дня. Врешті вони захопили Київ.

Подія під Крутами привернула до себе увагу громадськості. Молодим героям було присвячено чимало публікацій, в яких не лише оспівували їхній подвиг, а й гостро критикували бездіяльність тодішньої української влади. 19 березня 1918 року останки 17 Героїв Крут з шаною перепоховали у братській могилі на Аскольдовому кладовищі.

Утім, Крути - це не тільки трагедія, а й тріумф української національної ідеї!

Тарас ЛЕХМАН, журналіст

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.