Минуло вже 1000 років, як ігумен Видубицького монастиря Сильвестр зробив остаточний список літопису, відомого під назвою “Повість минулих літ” або ж Літопису Нестора, що передав нам історію Київської Русі-держави.

Автор дає широку картину виникнення і розселення слов'янських племен, їх ролі в історії, розповідає про витоки Руської (вважайте - Української) держави, її зовнішню політику, про перемоги руської зброї і розширення Київської Русі. Як патріот своєї Батьківщини, Нестор прославляв мудрість і далекоглядність київських князів, воїнську доблесть Святослава, рішучість Володимира-Хрестителя, просвітницьку діяльність Ярослава Мудрого.

Широчінь задуму надала спокою й неквапливості розповіді літописця, передала гармонію і твердість його судженням, художню єдність і монументальність усьому творові в цілому. Нестор, здійснюючи подвиг свого життя, мав і попередників у вітчизняному літописанні - Василія, Федора, Никона Великого, - праці яких використав для укладання свого літопису, але за цілісністю, художньою довершеністю Перволітопис не має собі аналогів у нашій давній історії.

Ми читаємо «Повість минулих літ» не тільки як книгу історичну, а й як високохудожню, з якої поети й прозаїки черпали натхнення та сюжети для своїх творів.