Останні новини

 

 

16 лютого, відразу після свята Стрітення Господнього, вшановують Святого старця Симеона Богоприємця і Святу пророчицю Анну.

Праведна Анна була свідком зустрічі старця Симеона з Немовлятком — Ісусом Христом, коли батьки принесли Його на сороковий день після народження до Єрусалимського храму на посвяту Богу. Як і Симеон, Анна запевнила, що народилася Дитина Божа - Месія, Спаситель людства.

До Святої Анни у народній традиції українців було своє особливе ставлення. За повір'ями її вважали навіть матір'ю самої Богородиці - Діви Марії. Але це зовсім не так. Тут на уяву вплинули апокрифічні перекази, у яких згадано кількох праведних жінок на ім'я Анна, в тому числі і матір Богородиці. Однак не завжди деталізувалося, про яку саме Анну ідеться. Тому й виникли різноманітні версії. Адже не всі уміли читати, не для всіх були доступні книги, а перекази передавалися усно. Таке народне ставлення радше вважаймо «панібратським».

Кажуть, що після свята Стрітення пророчиця Анна подає свої синоптичні прогнози. Деякі з них:

- Якщо лютнева Анна снігом не засіє, не завіє, то влітку жита не буде.

- Лютнева Анна без снігу - житимеш рік без жита.

З дня Анни селяни починали ремонтувати так званий весняний реманент - плуги, борони, граблі, лопати... Адже весняна сівба не за горами.

 

 

 

 

15 лютого — величне церковне свято Стрітення Господнього. А за народним календарем цього дня стара Зима і молоде Літо зустрічаються...

Перша вже зігнута і ледве ноги пересуває. У латаному кожусі, подертих чоботях вона несе надщерблений горщик з льодом та порожню торбу за плечима. А Літо — у віночку, вишитій сорочці, зеленій плахті. Стрілися вони та й засперечалися: кому з них забиратися «геть!», а кому з людьми залишатися, радувати їх...

І примічає народ:

- Якщо на Стрітення до вечора стане тепліше, то Літо переможе Зиму, а якщо холодніше, то Зима не відступить.

- Коли ясно і тихо в цей день - бути доброму врожаю і на полі, і на городі.

- Коли на Стрітення ведмідь прокинувся - мед зачув, тобто бджоли порадують пасічників.

- Бабак кепську погоду підкаже, коли на бік ляже.

- Відлига - до пізньої весни.

На Стрітення у церквах святять воду. Вона, як і йорданська, допомагає від усіх недуг. Коли син ішов на війну, батько кропив його саме стрітенською водою. Кропили нею вулики, щоб добре бджоли роїлися, худобу, аби не хворіла та давала багато молока і приплід.

Святять на Стрітення і свічки, які називають «громничками». Вважається, що вони рятують людей, помешкання від блискавки. Коли «біситься» гроза, тому й запалюють стрітенську свічку. Її також ставлять біля труни померлого, або біля ліжка хворого і читають молитви на одужання.

Для деяких терен України характерне і таке обрядове дійство: напередодні Стрітення, як і на Сорок Святих (22 березня), жінки пекли обрядове печиво у вигляді жайворонків. Його роздавали дітям, щоб ті йшли в поле і закликали весну та зустрічали птахів з вирію.

 

 

 

 

12 лютого у храмах вшановують Трьох Святих Отців Церкви — Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого.

Народні прогностичні прикмети на цей день:

- Якщо на Трьох Святих понісся вітер - до мокрого літа.

- Місяць червоний - на сильний вітер.

- Шумить діброва - до тривалої відлиги.

- На Трьох Святих захід сонця багряний - будуть снігопади до Стрітення.

- Чумацький шлях на небі повен зірок і світлий - на тривалу ясну погоду.

- На Трьох Святих три погоди на день...

- Тепло на Трьох Святих - на холодне літо.

- Якщо з цього дня зайці починають линяти, змінюють білу шубу на сіру - весна не забариться.

У давнину проводи зими відзначали не один день, а тиждень, чи, навіть, триваліше. Часто це залежало від початку Великого посту, примх погоди, але не раніше свята Стрітення (15 лютого). Втім, приготування до святкувань, масових гулянь, ярмарок починали після дня Трьох Святих.

 

 

 

 

 

10 лютого — свято преподобного Єфрема Сиріна; у народі — Охріма.

Цей диякон, найвидатніший богослов і проповідник Сирійської Церкви жив у IV столітті. Уклав багато молитов. Одну з них - «Господи Владико» - читають на Богослужіннях у храмах під час Великого посту. Він є автором ряду творів, у яких пояснював Святе Письмо, виступав проти фальшивих учень єретиків. Папа Бенедикто XV у 1920 році проголосив Єфрема Сиріна Отцем й Учителем Церкви.

Спостерігали:

- У ніч на Охріма ясні тихі зорі (не блимають) - буде ясна погода влітку.

- Сонячний день на Охріма - до ранньої весни.

- Сильний вітер на Охріма - на сире літо. Особливо часто дощитиме, коли дме північно-західний вітер.

 

 

 

 

4 лютого — свято апостола Тимофія.

Він жив у I столітті, служив єпископом Ефесу, найкращий учень і найвідданіший духовний син Святого апостола Павла. Загинув мученицькою смертю у 97 році.

Цей день, за народним календарем українців, називають Напівзимником. Минула половина зими, а літо ще не вступило у свої права (таким був категоричний розподіл у наших предків), весна ж може бути холодною. Є й інша назва дня - Напівхлібник. Це через те, що до початку жнив залишається півроку. Отож половину запасів (зерна, яке пішло на борошно) вже спожито. Селянин міркував: чи вистачить йому борошна до нового обмолоту, який почнеться після закінчення жнив, і то тільки після осушення, просіювання зерна. Воно має бути сухим, кукіль теж непотрібний...

Тому казали:

- На Напівхілбника тільки половина хліба на столі.

Прогностичні прикмети:

- На Тимофія завірюха - на весь тиждень загрузнеш у снігу по вуха.

- Якщо у цей день відлига, а вночі обледеніння (вдарив мороз, а земля без снігу) - погано для озимини.

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.