11 вересня — Усікновення Голови пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Івана.

За народною традицією у пам'ять про мученицьку смерть Івана Хрестителя-Предтечі вважається великим гріхом брати у руки ріжучі предмети - ніж, серп, косу, сокиру... Тож навіть хліб ламають руками. А за церковною традицією, це - велике релігійне свято, тому заборонена будь-яка важка фізична праця, окрім нагальної, скажімо, доглянути за домашніми тваринами, птицею. Миряни неодмінно відвідують церковні Богослужіння, строго дотримуються посту.

Не можна у цей день їсти ані круглі овочі та фрукти: капусту, картоплю, яблука, груші (адже їхня форма може викликати згадку про стяту Голову Івана Хрестителя), ані червоні помідори, буряки, кавуни, які нагадують кров святого. Рисова, пшоняна, вівсяна, гречана каша - це так! Але їли спільно з одного полумиска, тільки не з тарілки. Бо на тарелі піднесли пихатим і злісним Іродіаді (незаконній дружині царя Ірода) та Саломеї (її дочці) Голову Предтечі. Вони давно хотіли вбити Ісусового Хрестителя.

Наші предки (почасти цієї традиції дотримуються і тепер) жодного святого не вшановували таким строгим постом, як Івана Хрестителя. Звідси походять народні назви свята - Іван Пісний, Головосіка. Звісно, ще й заборонялося співати пісень, танцювати, оскільки саме за допомогою пісень і танців домоглися стратити Івана Хрестителя.

Все ж знахарі у цей день вранці, ще до церковної відправи, збирали цілющі коріння лікарських рослин. Адже Іван Купало (Різдво Івана Хрестителя, 7 липня) заготовляє зілля, а Іван Головосіка заготовляє коріння.

8 вересня вшановуємо святих мучеників Андріана і Наталію. Подружжя загинуло за Христову віру 304 року. За народним календарем вважалося, що це останній день косити овес (але тут слід врахувати 13-денну різницю між старим і новим стилями), а саму Наталію називали «Овесницею».

З цього приводу казали:

- Не виросте овес - нахапаєшся сліз.

- Не коні везуть овес, а овес везе коней.

- Не поганяй коня батогом, а поганяй вівсом.

- Овес коня чистить і гладить.

- У ситого від вівса коня виросте вісім ніг.

Спостерігали й приповідали таке:

- Холодний ранок на Наталки віщує ранню і холодну зиму.

- Андріан толокно місить, а Наталка млинці пече.

- Вівсяна булка - не пшенична, та все є хліб на столі.

- Добра й вівсяна каша, якщо хліба нема.

До речі, обрядовими стравами у цей день були вівсяна каша і вівсяний кисіль.

Солому вівса запарювали і приймали гарячі ванни. Таким чином позбувалися екземи.

3 вересня у церквах східного обряду вшановують святу мученицю Вассу й апостола Тадея (або ж Фадея). У народному календарі українців цей день, за іменами християнських достойників, має різні назви - Василини, Василихи, Фадея, Тадея, але незмінними залишаються прогностичні прикмети та приказки:

- Баба Василиха із льоном поспішає, готується до тріпання і вечорниць. (Обробляти зібраний льон, зазвичай, належало якраз жінкам. Вони часто робили це гуртом, влаштовуючи своєрідні вечорниці).

- Баба Василиха льон терпає - руки гріє.

- На Тадея святого в селянина хліба много.

- На Фадея ясний день - можна чекати ще чотири тижні доброї погоди; дощ у цей день - тривала негода.

- Місяць на Тадея мутний, блідий - перед дощем, який може затягнутися на десять днів; світлий, яскравий - очікуй десять днів доброї погоди.

- На Фадея брусниця дозріває. Тож ягода на столі - підмога, а солоні гриби - їжа.

- Щедрий врожай брусниці - до холодної і сніжної зими.

- Багато гнилих ягід брусниці - прийдешній рік буде голодним.

- Василина хвилями рябить на водоймах, а Тадей допомагає - очікуй тривалого дощу.

Така жадана осінь. Нарешті селянин може побачити й оцінити плоди своєї праці, недоспаних ночей та ранніх світанків, коли сонце щойно сходить, а він уже зустрічає його у полі. Ця золота пора року віддячує добром за старання і невтомність, водночас карає ледачих...

А народний прогностик говорить таке:

- Білка робить великі запаси горіхів - на холодну зиму.

- На буряках і моркві багато сухої гички - чекай сильних дощів.

- Журавлі летять високо - зима ще далеко.

- Сова тієї пори гугукає у дощову ніч - завтра буде хороша погода.

- Восени день погоди, а день сльоти.

- Туман восени густий і теплий - початок вересневої грибної пори.

- Миші в льоні гнізда звивають - взимку буде багато снігу.

- Багато ягід журавлини - зима буде суворою.

- Пізньої осені на одну годину і сніг, і дощ.

- На цибулині багато лушпиння - буде холодна зима.

- Початок вересня погідний, то цілий рік буде добрий.

- Грім у вересні - на тривалу осінь.

- У вересні загримить - весна не скоро прийде.

- Місяць на початку вересня висить ріжками вниз - довго буде хмарно й непогідно.

- Вересень чим тепліший і сухіший - тим пізніше прийде зима.