Останні новини
25 березня 2024
24 березня 2024

 

 

19 травня — свято Йова Багатостраждального, або ж Боготерпця.

У цей день господині сіють огірки (ранній посів), боби, горох. Вважали (але слід врахувати двотижневу різницю між старим і новим стилями календаря, зрештою, кліматичні умови в різних регіонах України, бо вона у нас велика):

- Якщо на Багатостраждальника велика роса - на врожай огірків.

- У цей день ясна погода - буде всьому урода.

- Йов-росяник роси розпустив - на добро.

- Якщо на Йови багато щавлю - літо буде тепле.

- Горобина рясно квітує - добрий урожай віщує.

- Горобина цвіте - можна сіяти огірки і помідори.

- Горобина зацвіла - прийшло тепло.

- До дня Багатостраждальника побачиш на черемсі довгий цвіт - будуть роїтися бджоли.

Побутувало і таке:

- У день Багатостраждальника жінки, яким зраджували чоловіки, молилися у церкві до святого, щоб той навернув їм невірних супругів...

 

 

 

 

16 травня вшановують святих мучеників Тимофія і Мавру.

- Якщо на Тимофія і Маври сонячно та тепло - така погода буде і в кінці місяця.

- Вилетіло багато хрущів - садовини не буде.

- Багато павутиння - літо буде жарке.

- Тепло на Тимофія і Маври - сій кукурудзу.

- Солов'ї заспівали перед Тимофієм і Маврою, дружно зацвіла вишня - буде багато садовини.

- Чим гучніше ввечері співають солов'ї - тим теплішим буде наступний день.

- Солов'ї мовкнуть перед дощем.

- Накрапає дощ, а солов'ї співають - опади невдовзі припиняться.

- Якщо соловейко співає з ранковою росою - дощу вдень не буде.

... Під спів солов'їв починалися літні вечорниці молоді. Але це не були масові гуляння, колективні дійства, як, скажімо, взимку на андріївських вечорницях. Закохані пари зустрічалися окремо, подалі одна від одної, подалі від «чужого ока». У садку, у гаю, у лузі, де ростуть верболіз і калина, парубок і дівчина, взявшись за рученьки, слухали спів солов'їв. А співають вони звечора і до світанку...

Раділи співу солов'їв і старші люди. Зачувши їх, ставали упевненими, що і до них вернеться молодість, принаймні, будуть бадьорими, заповзятими, енергійними, забудуть про старечі болячки... Дай Боже! Дай Боже!..

 

 

 

 

14 травня — свято пророка Єремії (або ж Яреми). З цього дня знахарі починали заготовляти конвалію. Принаймні, такого принципу часто дотримувалися на Волині.

Адже конвалія цвіте у травні і до середини червня. А заготовляти рослину потрібно тільки під час цвітіння. Брали всю наземну частину конвалії, акуратно зрізали (на 10 см вище від землі) гострим ножем чи ножицями, щоб не пошкодити кореневища. Враховуючи цінність рослини, надмірно не заготовляли.

Потім сировину сушили і готували ліки, які ефективно діють при серцевих захворюваннях, розладах нервової системи, а також як сечогінний засіб від безсоння.

Звісно, намарно зривати конвалію і тепер не велено, тим паче продавати на базарі чи потайки у провулках її букети. Штрафують правоохоронні органи. Але найкращий засіб зберегти квітку - не купувати її у «заготівельників» і таким чином не провокувати їх на злочин проти Природи (адже, якщо не буде попиту, то й не буде товару) і самому не ставати співучасником злочину.

Дехто вирощує конвалію у себе в садках, на клумбах. Це вже зовсім інша справа - естетика і лікарська сировина водночас. Та й сам господар буде берегти квітку!

Про цей день у народі кажуть:

- Якщо на Яреми негода, то всю наступну зиму промучишся.

- На Яреми погідно, то і жнива будуть погідні.

 

 

 

 

Перша неділя після Великодня — Томина, або ж, як ще її називають, Проводи, Могилки, Гробки, Радуниця... І це не весь перелік народних назв поминального свята, яке не одне століття відзначають на Україні...

Цього дня після церковного Богослужіння кожен християнин вважає за священний обов'язок провідати на цвинтарі могили рідних і близьких. Тут також правиться молебень за участю священика, а потім отець-парох окроплює гроби за співом «Христос Воскрес!».

Колись у більшості сіл України готували спільний обід біля цвинтаря: борщ, кашу, інші страви; приносили й те, що залишилося після Великодня. Потім розстеляли на вільному місці кладовища скатертини і всім миром поминали померлих, звісно, смакуючи стравами.

У деяких селах обід не готували, а приносили маленькі пасочки, крашанки і писанки, клали їх на могили, начебто єднаючись у спільній молитві і трапезі з померлими родичами, друзями. Сам же поминальний обід справляли удома. Та, насамперед, не забували про молитву, про те, що до Провідної неділі, як і до Великодня, могили потрібно доглянути, прибрати.

Так чи інакше, але цей благородний звичай підтримує зв'язок із своїми коренями, згуртовує людей у пам'яті про померлих і молитві за їхні душі.

 

 

 

 

 

Свято Юрія (6 травня) подарувало багато цікавих народних фенологічних спостережень та прогностичних прикмет. Пов'язані вони здебільшого з аграрними роботами, з доглядом за домашніми тваринами:

- На свято Юра висохне баюра.

- На Юра дощ і грім - буде радість сім.

- Дощ на Юра - худобі легкий рік.

- Роса на Юра відкриє очі сліпому (потрібно у ній вмитися).

- Святий Юрій починає пасти корів (перший вигін на пасовисько після зими).

- Прийшов Юрій - овечки йдуть на полонини.

- Редьку сій на Юра - буде соковитою.

- Лист березовий на Юра в копійку - на Успення (28 серпня) клади хліб у діжечку.

- На Юрія мороз - буде просо, буде овес.

- На Юрія роса - будуть добрі жнива.

- Дощ на Юрія - буде хліб.

- Зозуля кує на Юрія - до неврожаю.

- Ранок ясний на Юрія - рання сівба; ясний вечір - пізня.

- Розсаду сади на Юрія - капусти буде доволі.

- Юрій навіть з-під снігу зелену травичку дістане.

- Юрій на поріг весну приволік (ідеться про повний розквіт весни).

- Юрій хоробрий - зимі ворог лютий.

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.