Останні новини
16 квітня 2024
15 квітня 2024

 

7 жовтня — свято первомучениці Теклі.

З цього дня зазвичай починалися осінні жіночі посиденьки, але з роботою. Оскільки врожай городини вже мав бути зібраним, тому у жінок з'явилося більше вільного часу. Але українська жінка не може сидіти без роботи! Отож вони ткали, пряли, вишивали... Часто це робили колективно (бо так веселіше), збираючись уже довгими осінніми вечорами у хатині однієї з господинь. І так почергово. Від старших жінок ремесла рукоділля переймали дівчата. Жартують, що саме Свята Текля навчила жінок ткати.

На таких «вечорницях» не обходилося без помірного застілля, співів; жінки обмінювалися новинами, переповідали жартівливі бувальщини. До речі, до хати, де збиралися жінки, не можна було заходити чоловікам. Мовляв, ті можуть наврочити, усю роботу зіпсувати, тоді і полотно не вдасться, то нитка не так піде...

Запримітили:

- Текля з морозом - зима рання; а якщо у свято Теклі ще літає павутиння, то зима забариться.

- Після Теклі день зменшується не курячими, а кінськими кроками.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

 

4 жовтня вшановують Святого апостола Кіндрата.

За давніми синоптичними спостереженнями цієї пори настають помітні осінні похолодання. Навіть, якщо день ще може бути «по-літньому» теплий, то ночі і ранки вже доволі холодні. Господарі насамперед утеплювали хмизом, опалим листям кіпці, у яких зберігали на зиму городні культури - картоплю, буряк... На Півночі України мешканці сіл починали утеплювати хати, ставили навколо стін так звані «загати» зі стебел кукурудзи, очерету, обкладали стіни соломою. Встановлювали додаткові віконниці. Отож виходили подвійні вікна. Так само готувалися до зими мешканці Карпат.

Про цей день у народі кажуть:

- Холодна хата на Кіндрата.

- По Кіндраті - по теплу.

- Пустий господар по Кіндраті, якщо не має кожуха в хаті.

- По Кіндраті взувай валянки у хаті.

- Яка погода продержиться на Кіндрата - такою буде без змін чотири тижні.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

- У жовтні жовтий лист спадає додолу.

- Жовтень листя багрянить.

- Жовтень — переділ осені.

- У жовтні синиця до хати - зима на двір.

- Жовтень іде - дощ за собою веде.

- Жовтень славиться дощами і вітрами.

- Листя опадає перед снігом.

- У жовтні не все непогода, прогляне і червоний день.

- Поодинокі хмари води не несуть.

- У жовтні погода тепла - чекай тривалої зими.

- Миші селяться в нижній частині копиць - на довгу й теплу осінь.

- Шишки на ялині внизу дерева рясні - морози будуть ранні; вгорі - зима буде коротка.

- Жовтень ще багатий на гриби - зима забариться і буде теплою.

- Плодів на горобині і дубі багато - чекай холодної зими.

- Голуби линяють у жовтні - на ранні приморозки.

- Від першого снігу до санної дороги - шість тижнів.

- Від срібної осені до зими - рукою подати.

- Вітер помірний і хмарно - заморозків не буде.

- Білки будують гнізда (чи селяться в дуплах) низько - зима буде холодною; високо - теплою.

 

 

 

Осінь — весільна пора. Так-так! Саме восени українці найчастіше справляли весілля, коли впоралися з сільськогосподарськими роботами. Цій урочистій події передували запросини, або ж запрошення гостей.

Їх проводили у неділю зранку, але після завершення відправи у церкві - за тиждень-два до самого весілля. Батьки молодого і молодої виряджали дітей у супроводі бояр та дружок просити гостей на весілля. Діти насамперед вклонялися батькам і просили благословити.

Зокрема молода у національному вбранні, прикрашена квітами та стрічками (вінком), у супроводі дружок обходила хати й дарувала господарям печиво-шишки, тричі вклонялася, просила благословення і примовляла:

- Просили вас мама і тато, і я вас прошу на весілля...

Аналогічно чинив і наречений, але без печива-шишок.

Цей звичай не був повсюди однаковим. У південних регіонах України найчастіше запрошував на весілля сам молодий, у Карпатах це робили спеціальні посередники - звачі, на Поділлі наречений і наречена ходили на запросини разом.

Як правило, запрошували близьких і далеких родичів, хресних батьків, сусідів, друзів та знайомих, а у невеликих селах - усіх мешканців.

На годилося запрошувати на весілля (а лише вклонятися, просити благословення) випадкових перехожих. Це відобразилося у прислів'ї: «Просили по дорозі, щоб не були на порозі...».

І таке: якщо весілля справляли на Покрову (14 жовтня) чи перед Покровою, то інколи для запросин обирали 30 вересня - свято Віри, Надії, Любові і Софії, щоб молодята жили за цими християнськими чеснотами.

 

 

 

28 вересня вшановують Святого величкомученика Микиту — готського священика. Він виконував свою місію на берегах Дунаю і загинув за Христову віру 378 року.

Народні фенологічні спостереження підказують, що в цей день відлітають журавлі у вирій, принаймні, починають відлітати. Тому день Микити ще називають початком журавлиного лету і кажуть:

- Журавлі восени збираються на болотах - невдовзі відлетять.

- Микита і Ярина (її вшановують 1 жовтня) кличуть журлалів у вирій.

- Журавлі полетять на Микину - Покрова буде морозна; якщо не полетіли - зима прийде пізніше.

- Чим пізніше летять журавлі - тим пізніше прийде зима.

- Журавлі летять у дощову погоду - далі осінь буде дощовою; за теплої погоди - осінь буде теплою, приморозки забаряться.

- У небі чути голосне курликання журавлів (навіть за теплої сонячної погоди) - до дощу; тихе - буде добра погода.

- У дощовий день журавлі летять мовчки - невдовзі випогодиться (і навпаки).

- Журавлиний ключ широкий - на безвітряну погоду; вузький - буде вітер.

- Відлетіли журавлі - через три тижні чекай перших міцних морозів.

- Журавлі відлетіли, але ягоди журавлини на спомин лишили.

Українці з сумом проводжають журавлів у вирій і бажають їм щасливого повернення додому весною, бо люблять цих птахів. Невипадково вони оспівані у піснях, про них розповідається у казках, легендах. Образ журавля - це образ доброго, щирого, мудрого, розсудливого птаха, який палко любить свою землю.

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.