29 листопада християни східного обряду вшановують Святого апостола і євангелиста Матея.

З церковних джерел відомо, що Матей був митарем, родом з Копернаума в Галилеї. Ця професія вважалася серед ізраїльтян найганебнішою, оскільки податки збирали для чужинців-загарбників, тож Матей соромився її і завжди стояв на задвірках храму, подалі від людей, постійно опускав очі додолу. Всі погордили ним, тільки не Ісус...

За єврейським звичаєм Матей спочатку мав ім'я Леві, а батько майбутнього апостола — Алфей. У Матея був брат — Яків Алфеїв. На заклик Ісуса: “Ходи за мною!”, - він покинув усе і пішов за Господом (Мт. 9, 9-13; Мр. 2, 14-18). Тепер вже колишній митар, названий Ісусом Христом — Матеєм, запросив Сина Божого на обід (Мт. 5, 31-32), а Господь покликав його на апостола.

Після Зіслання Святого Духа Матей проповідував Христову науку в Єрусалимі та Юдеї, а також у сусідніх країнах. Помер мученицькою смертю в Єраполі Сирійському.

Апостол Матей написав Єванлегіє, що починається з поколінь Ісуса Христа як людини. Його тоді ж переклали на арамейську і грецьку мови. Євангеліє від Матея стоїть першим у Новому Завіті.

У народній традиції українців цей день має подвійну назву — Матвія та Симона-Юди. Кажуть:

- На Матвія остаточно земля замерзає.

- На Матвія земля мерзне.

- На Симона-Юди боїться кінь груди.

- На Симона горобці зібралися в табунці.

Підготував Тарас ЛЕХМАН.