21 травня у церквах східного обряду вшановують Святого апостола і євангеліста Івана Богослова. Він був покликаний Ісусом Христом в учні разом з братом Яковом.

На Голгофі біля розіп'ятого на хресті Ісуса апостол плакав з Матір'ю Божою. І раптом почув звернення до Неї розіп'ятого Господа: “Жоно, це син твій”, а до нього: “Це матір твоя”.

Іван Богослов ревно служив Пречистій, а після Її Успіння став проповідувати науку Ісуса Христа в Ефесі та інших містах. Потім відбував багаторічне заслання на острові Пастмос, де написав Одкровення (Апокаліпсис). Згодом, повернувшись в Ефес, написав Євангеліє, яке є четвертим у Новому Завіті.

На відміну від інших апостолів, Іван Богослов не був страчений, а помер природною смертю у віці понад 100 років. Його називають улюбленим учнем Ісуса.

Цього дня аграрії завершували всі польові посівні роботи, бо “хто не посіяв до Богослова, той не вартий доброго слова”. Або ж: “Не посіяв — не пожнеш”.

На свято Івана Богослова люди старшого віку не добували глини, “щоб не привалило”, а молодь не споживала часнику та цибулі. Жінки (особливо старші) ділилися досвідом з різних питань, адже вірили, що цього дня мудрість панує в усьому світі. Молодиці, дівчата ж прислуховувалися до них.