29 серпня відзначаємо Горіховий Спас. Народна назва походить від того, що цієї пори у лісах достигають ліщинові горіхи, а в садах — волоські. Свято також відоме під назвами Третій Спас, Спас на полотні; у церковному календарі — Перенесення Нерукотворного Образу Господа нашого Ісуса Христа.

Церковна версія походження свята така. Цар Авгар, який жив в Едессі (Месопотамія), захворів на проказу — невиліковну на той час недугу. Почувши про чудесні зцілення, які творив Ісус Христос, правитель послав до Нього гінця з проханням прибути в Едессу і вилікувати його. Христос відповів гінцеві, що після завершення своєї місії на землі пошле до царя одного з учнів і той вилікує вельможу. Під час цієї розмови Ісус обмив своє обличчя і витерся рушником. На полотні залишився Його лик (відбиток обличчя). Гінець доставив відповідь Ісуса Христа і чудесний рушник Авгарові. Коли цар витерся цим рушником, то відразу зцілився.

Після такого дива Авгар і мешканці Едесси увірували в Ісуса Христа як Господа, навернулися до християнства, а чудотворний рушник оправили в рамки (створили убрус — образ, ікону) і прикріпили над вхідними ворітьми міста для всезагального поклоніння.

З часом ця християнська святиня опинилася в руках мусульман. І тільки 944 року візантійські імператори викупили її і встановили на належному місці в одній з церков Константинополя. Зараз, на жаль, її доля невідома.

У селянському побуті українців свято Третього Спаса пов'язане з остаточним завершенням жнив (мали зібрати всі зернові культури) і сівби озимини. Натомість починалися “полотняні ярмарки” - торгували домотканим лляним, конопляним, а з часом і фабричним полотном.

У народі кажуть:

- Третій Спас — хлібний і горіховий.

- Третій Спас хліба припас.