14 листопада — день вшанування пам'яті братів-мучеників за Христову віру, лікарів-безсрібників Кузьми і Дем'яна.

Не лише лікарі, а й ковалі вважають їх своїми небесними опікунами.

З прийняттям християнства образи святих достойників органічно вплелися в українську народну духовну культуру і навіть дещо «потіснили» героїв староукраїнських дохристиянських легенд, переказів, билин. Зокрема стали вважати, що брати Кузьма і Дем'ян навчили людей добувати вогонь і обробляти залізо. З цього  постало вкрай необхідне ковальське ремесло. Свої знання і вміння брати передавали лише «обраним». А й справді, коваль у селі була поважна особа. Його навіть лихий боявся. (Згадайте Вакулу Миколи Гоголя з «Вечорів на хуторі біля Диканьки»). За відсутності священика згоду на шлюб могли дати лише коваль або пасічник.

Знову ж, за давніми переказами, саме святі Кузьма і Дем'ян першими викували плуг і переорали ним страшенного Змія, якому мешканці Києва мали регулярно приносити у жертву дівчат. Від цього у Києва та на околицях залишилися Змієві вали (сліди оранки). Тепер лише привид Змія інколи може блукати печерами, підземними катакомбами та лякати людей. Але привид - безсилий, якщо не боятися і молитися до братів-безсрібників. Існують й інші фольклорні джерела.

За народним календарем, з цього дня починається зима (але тут необхідно врахувати двотижневу різницю між старим і новим календарями, бо тоді зима може початися і на Йоїла, 1 листопада).

За спостережень:

- На Кузьми і Дем'яна пролягла дорога санна.

- Срібні Кузьма і Дем'ян (дерева, кущі рясно вкриті інеєм) - наступного року буде врожай зернових.

Тарас ЛЕХМАН