15 серпня - у церквах східного обряду згадують про перенесення мощів первомученика Степана (Стефана), архідиякона, з безлюдного місця до церкви Сіону в Єрусалимі (415 рік).

Він першим після розп'яття Ісуса Христа потерпів від поган та іудеїв за сповідування і поширення Христової Віри, був закаменований (живцем закиданий камінням). Це сталося 35 року. Про Святого Степана згадує в Апостольських Діях євангеліст Лука.

У цей день селяни починали косити отаву, що відростає на місце скошеної трави. Тому у народі  його називають Степан-сіновал. Кажуть:

- Отава - не сіно, але до сіна приправа.

- Який Степан - такий вересень.

- На Степана дощ - вересень буде з дощами; сухо - на золотий вересень.

- На Степана багато павутиння - на ранню осінь.

- На Степана вітряно - до зими з заметілями.

Тарас ЛЕХМАН